Кміт Юрій: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
м Category double |
вікі, категорія |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Юрій Кміт''' |
'''Юрій Кміт''' — український [[письменник]] і публіцист, [[етнограф]] Бойківщини і літературознавець, громадський діяч і [[священик]]. |
||
== Біографічні відомості == |
== Біографічні відомості == |
||
Юрій Кміт народився [[24 квітня]] [[1872]] року в с. [[Кобло]] на Старосамбірщині. Навчався у Самбірській гімназії, Львівській духовній семінарії. Отець Юрій Кміт душпастирував у [[Сокаль]]ському, Яворівському, Камянко-Бузькому, Старосамбірському, Турківському і Городоцькому районах. Майже 30 років був парохом у с. [[Чайковичі]] на Самбірщині. Постійно займався релігійно-моральним вихованням шкільної молоді, вів уроки катихизації. Брав активну участь у національно-визвольних змаганнях як шкільний інспектор Рудківського повітового комісаріату [[ЗУНР]], військовий священик січових стрільців. Юрій Кміт завжди був там, де треба було виявити живу думку, почати новий напрям у праці, збудити в людях віру у власні сили. |
Юрій Кміт народився [[24 квітня]] [[1872]] року в с. [[Кобло]] на Старосамбірщині. Навчався у Самбірській гімназії, Львівській духовній семінарії. Отець Юрій Кміт душпастирував у [[Сокаль]]ському, Яворівському, Камянко-Бузькому, Старосамбірському, Турківському і Городоцькому районах. Майже 30 років був парохом у с. [[Чайковичі]] на Самбірщині. Постійно займався релігійно-моральним вихованням шкільної молоді, вів уроки катихизації. Брав активну участь у національно-визвольних змаганнях як шкільний інспектор Рудківського повітового комісаріату [[ЗУНР]], військовий священик січових стрільців. Юрій Кміт завжди був там, де треба було виявити живу думку, почати новий напрям у праці, збудити в людях віру у власні сили. |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
== Основні праці == |
== Основні праці == |
||
На початку ХХ ст. він став членом наукового Товариства ім. Т. Шевченка, публікувався у його виданнях, співпрацював з І. Франком, М. Грушевським, В. Гнатюком. Тоді ж опубліковані збірки його новел «Житє», «Взатінку, й на сонці», «З гір», «Тремтіння душі», «Пятдесятлітне подруже», п'єса «Подруже», повість «Сотрудник», низка літературознавчих статей, наукових розвідок з етнографії Бойківщини, історії Галичини. Великим успіхом у сучасників користувалися усні й опубліковані проповіді о. Юрія Кміта, що торкаються найглибших проблем людського існування, у них є безліч думок і практичних порад щодо виховання дітей, самовдосконалення християнина й громадянина. |
На початку ХХ ст. він став членом наукового Товариства ім. Т. Шевченка, публікувався у його виданнях, співпрацював з І. Франком, М. Грушевським, В. Гнатюком. Тоді ж опубліковані збірки його новел «Житє», «Взатінку, й на сонці», «З гір», «Тремтіння душі», «Пятдесятлітне подруже», п'єса «Подруже», повість «Сотрудник», низка літературознавчих статей, наукових розвідок з етнографії Бойківщини, історії Галичини. Великим успіхом у сучасників користувалися усні й опубліковані проповіді о. Юрія Кміта, що торкаються найглибших проблем людського існування, у них є безліч думок і практичних порад щодо виховання дітей, самовдосконалення християнина й громадянина. |
||
У 1991 році в с. Кобло відкрито історико-краєзнавчий музей, в основу якого покладено матеріали про життя і діяльність Юрія Кміта, графічні роботи етнографа-художника [[Шагала Володимир Іванович|Володимира Шагали]], а в 1993 році тут споруджено пам'ятник о. Юрію Кміту. |
У 1991 році в с. Кобло відкрито історико-краєзнавчий музей, в основу якого покладено матеріали про життя і діяльність Юрія Кміта, графічні роботи етнографа-художника [[Шагала Володимир Іванович|Володимира Шагали]], а в 1993 році тут споруджено пам'ятник о. Юрію Кміту. |
||
| Рядок 15: | Рядок 17: | ||
[[Категорія:Народились 24 квітня]] |
[[Категорія:Народились 24 квітня]] |
||
[[Категорія:Народились 1872]] |
[[Категорія:Народились 1872]] |
||
[[Категорія:Діячі ЗУНР]] |
|||
[[Категорія:Капелани]] |
|||
[[Категорія:Померли 25 червня]] |
[[Категорія:Померли 25 червня]] |
||
[[Категорія:Померли 1946]] |
[[Категорія:Померли 1946]] |
||
Версія за 15:25, 24 квітня 2013
Юрій Кміт — український письменник і публіцист, етнограф Бойківщини і літературознавець, громадський діяч і священик.
Біографічні відомості
Юрій Кміт народився 24 квітня 1872 року в с. Кобло на Старосамбірщині. Навчався у Самбірській гімназії, Львівській духовній семінарії. Отець Юрій Кміт душпастирував у Сокальському, Яворівському, Камянко-Бузькому, Старосамбірському, Турківському і Городоцькому районах. Майже 30 років був парохом у с. Чайковичі на Самбірщині. Постійно займався релігійно-моральним вихованням шкільної молоді, вів уроки катихизації. Брав активну участь у національно-визвольних змаганнях як шкільний інспектор Рудківського повітового комісаріату ЗУНР, військовий священик січових стрільців. Юрій Кміт завжди був там, де треба було виявити живу думку, почати новий напрям у праці, збудити в людях віру у власні сили.
Помер о. Юрій Кміт 25 червня 1946 року і похований біля церкви в с. Татариків Городоцього району.
Основні праці
На початку ХХ ст. він став членом наукового Товариства ім. Т. Шевченка, публікувався у його виданнях, співпрацював з І. Франком, М. Грушевським, В. Гнатюком. Тоді ж опубліковані збірки його новел «Житє», «Взатінку, й на сонці», «З гір», «Тремтіння душі», «Пятдесятлітне подруже», п'єса «Подруже», повість «Сотрудник», низка літературознавчих статей, наукових розвідок з етнографії Бойківщини, історії Галичини. Великим успіхом у сучасників користувалися усні й опубліковані проповіді о. Юрія Кміта, що торкаються найглибших проблем людського існування, у них є безліч думок і практичних порад щодо виховання дітей, самовдосконалення християнина й громадянина.
У 1991 році в с. Кобло відкрито історико-краєзнавчий музей, в основу якого покладено матеріали про життя і діяльність Юрія Кміта, графічні роботи етнографа-художника Володимира Шагали, а в 1993 році тут споруджено пам'ятник о. Юрію Кміту.