Рід Ода

Ода Нобунаґа — найвідоміший представник роду, національний герой Японії.

Рі́д О́да (яп. 【織田氏】, おだし, ода-ші) — японський військовий рід. Також — дім Ода (яп. 【織田家】, おだけ, ода-ке).

Опис

Нащадки бічної гілки стародавнього аристократичного жрецього роду Імбе. З 2-ї половини XVI століття представники роду приписували собі походження від династії Тайра гілки Камму. Вихідці з маєтку Ода в провінції Ечідзен (префектура Фукуй, містечко Ечідзен). У XV—XVI століттях члени роду були намісниками воєвод Ечідзену, васалами воєводського дому Шіба. У зв'язку з призначеням останніх воєводами Оварі (суч. префектура Айчі), Ода переселилися до цієї провінції. Після смути Онін (1467-1477) і занепад воєводського дому Ода стали реальними володарями Оварі.

Міжусобиці розколи рід Ода на два ворогуючв табори — так звані роди Ода Ісе-но-камі і Ода Ямашіро-но-камі. У 16 столітті представник останніх, Ода Нобухіде, почав усіпшну боротьбу за об'єднання роду і провінції Оварі. Цю справу завершив його син Ода Нобунаґа, який не лише підкорив усю Оварі, але захопив столицю Кіото та розпочав реалізацію плану по об'єднанню усієї Японії. Саме за правління Нобунаґи рід Ода називали "повелителями Піднебесної".

Однак "золотий вік" Оди закінчився зі смертю Оди Нобунаґи у 1582 році. Місце володаря Японії захопив його генерал Хасіба Хідейосі. Сини Нобунаґи не змогли зберегти завоювання батька і рід Ода розколовся на декілька гілок.

У період Едо (1603-1867) існувало декілька відгалужень роду Ода, які отримали невеликі володіння хан від сьоґунів Токуґава. Цими володіннями були Тендо-хан у провінції Муцу (річний дохід 20.000 коку), Янаґімото-хан у провінції Ямато (річний дохід 10.000 коку), Кайдзю-хан у провінції Ямато (річний дохід 10.000 коку) і Каібара-хан у провінції Тамба (річний дохід 20.000 коку).

Генеалогічна схема

За О. Коваленко

 1   2   3    
 │
1. Ода Нобунаґа(1534—1582)
     │  
     ├─01. Ода Нобутада (1557—1582)
     │   │ 
     │   ├─01. Ода Хіденобу (1580—1605), у хрещенні — Петро.
     │   └─02. Ода Хіденорі (1581—1625), у хрещенні — Павло.
     │
     ├─02. Ода Нобукацу (1558—1630)
     ├─03. Ода Нобутака (1558—1583)
     ├─04. Ода Хідекацу (1568—1585), названий син Хашіби Хідейоші з 1582
     ├─05. Ода Нобуфуса (?—1582)
     ├─06. Ода Нобухіде (?—?)
     ├─07. Ода Нобутака (?—1603)
     ├─08. Ода Нобуйоші (1573—1615)
     ├─09. Ода Нобусада (1574—1624)
     ├─10. Ода Нобуйоші (?—1609)
     ├─11. Ода Наґацуґу (?—1600)
     ├─12. Ода Нобумаса (?—1600)
     ├─01. ♀ Ода Току (1569—1636) ∞ Токуґава Нобуясу
     ├─02. ♀ Ода Фую (?—1641) ∞ Ґамо Уджісато
     ├─03. ♀ Ода Хідеко (?—1632) ∞ Цуцуй Садацуґу
     ├─04. ♀ Ода Ей (1574—1623) ∞ Маеда Тошінаґа
     ├─05. ♀ Ода NN (1574—1653) ∞ Ніва Наґашіґе
     ├─06. ♀ Ода Фуру (1569—1643) ∞ Мідзуно Тадатане, Саджі Кадзунарі
     ├─07. ♀ Ода NN (?—1608) ∞ Маденокоджі Ацуфуса
     ├─08. ♀ Ода NN (?—1608) ∞ Токудайджі Санехіса
     ├─09. ♀ Ода NN (?—1603) ∞ Тойотомі Хідейоші, Ніджьо Акідзане
     ├─10. ♀ Ода Цуру (?—?) ∞ Накаґава Хідемаса
     └─11. ♀ Ода NN (?—1641) ∞ Ходжьо Уджінао

Родові емблеми

Основною емблемою була «квітка мокко» — уособлення гнізда, символ продовження і процвітання роду. Решта — замінні емблеми.

• 
  Квітка мокко (основна емблема)
• 
  Метелик-парусник
• 
  Монета Ейраку
• 
  Хризантема
• 
  Павловнія

Бібліографія

• Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. – К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5