Перша англо-бірманська війна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 9: Рядок 9:
В [[1817]] році бірманці вторглися в [[Ассам]]. До [[1822]] року бірманцям вдавалося утримувати Ассам без особливих ексцесів.
В [[1817]] році бірманці вторглися в [[Ассам]]. До [[1822]] року бірманцям вдавалося утримувати Ассам без особливих ексцесів.


В [[1819]] році бірманці організували каральний похід на [[Маніпур]] через те, що місцевий король не вітав належним чином коронацію бірманського короля [[Баджідо]] ([[1819]] - [[1837]]). Країна була розграбована, а місцеві жителі забрані в рабство. Після походу на Маніпур бірманці вторглися в наступне королівство [[Качар (округ)|Качар]], правитель якого попросив притулку у англійців і став благати про допомогу. Наступний каральний похід в прикордонні держави відбувся в [[1823]] році.
В [[1819]] році бірманці організували каральний похід на [[Маніпур]] через те, що місцевий король не вітав належним чином коронацію бірманського короля [[Баджідо]] ([[1819]]–[[1837]]). Країна була розграбована, а місцеві жителі забрані в рабство. Після походу на Маніпур бірманці вторглися в наступне королівство [[Качар (округ)|Качар]], правитель якого попросив притулку у англійців і став благати про допомогу. Наступний каральний похід в прикордонні держави відбувся в [[1823]] році.


Британці останні 30 років намагалися підтримувати мирні відносини. Губернатор Джон Шоур в [[1795]] році послав капітана Міхаеля Саймса в [[Амарапура|Амарапуру]] під видом посла <ref> {{cite book | url = http://web.soas.ac.uk/burma/4.1files /4.1Symes.pdf|author=Michael Symes | year = 1795 | title = An Account of an Embassy to the Kingdom of Ava}} </ref>. При цьому британці боролися проти французького впливу <ref name = "Hall"> {{citebook|url=http://mission.itu.ch/MISSIONS/Myanmar/Burma/bur_history.pdf|author=D.G.E.Hall|year=1960|title=Burma|publisher=Hutchinson University Library | pages = 96-97,78-85,104}} </ref>
Британці останні 30 років намагалися підтримувати мирні відносини. Губернатор Джон Шоур в [[1795]] році послав капітана Міхаеля Саймса в [[Амарапура|Амарапуру]] під видом посла<ref> {{cite book | url = http://web.soas.ac.uk/burma/4.1files /4.1Symes.pdf|author=Michael Symes | year = 1795 | title = An Account of an Embassy to the Kingdom of Ava}} </ref>. При цьому британці боролися проти французького впливу<ref name = "Hall"> {{citebook|url=http://mission.itu.ch/MISSIONS/Myanmar/Burma/bur_history.pdf|author=D.G.E.Hall|year=1960|title=Burma|publisher=Hutchinson University Library | pages = 96-97,78-85,104}} </ref>


Слід зазначити, що бірманці вторгалися переважно в малі незалежні від англійців держави, і англійці були не стільки стурбовані біженцями, скільки боротьбою з Францією за сфери впливу. <Ref name = "Hall" />
Слід зазначити, що бірманці вторгалися переважно в малі незалежні від англійців держави, і англійці були не стільки стурбовані біженцями, скільки боротьбою з Францією за сфери впливу.<ref name = "Hall" />


== Хід війни ==
== Хід війни ==


=== Осінь [[1823]] - весна [[1824]] ===
=== Осінь [[1823]] — весна [[1824]] ===


[[23 вересня]] [[1823]] року озброєний загін бірманців атакував острів [[Шапура]] біля міста [[Читтагонг]], убивши шість охоронців. Тоді ж дві бірманських армії з [[Ассам]]а і [[Маніпур]]а вторглися в Качар, який знаходився під британським заступництвом. У січні [[1824]] року Качар знову став предметом атак. Ця територія була важливою для підготовки вторгнення в [[Бенгалія|Бенгалію]].
[[23 вересня]] [[1823]] року озброєний загін бірманців атакував острів [[Шапура]] біля міста [[Читтагонг]], убивши шість охоронців. Тоді ж дві бірманських армії з [[Ассам]]а і [[Маніпур]]а вторглися в Качар, який знаходився під британським заступництвом. У січні [[1824]] року Качар знову став предметом атак. Ця територія була важливою для підготовки вторгнення в [[Бенгалія|Бенгалію]].
Рядок 31: Рядок 31:
Сухопутні сили, які повинні були рушити вперед з [[Ассам]]а, терпіли неодноразові поразки від [[Маха-Бандула|Маха-Бандули]], хороброго ватажка бірманців.
Сухопутні сили, які повинні були рушити вперед з [[Ассам]]а, терпіли неодноразові поразки від [[Маха-Бандула|Маха-Бандули]], хороброго ватажка бірманців.


=== Осінь [[1824]] - весна [[1825]] ===
=== Осінь [[1824]] — весна [[1825]] ===
Влітку в Нижній Бірмі не було особливих подій, Кемпбелл скористався паузою на сезон дощів щоб зайняти [[Тавой]] і [[Мйоджі]] і весь берег [[Танінтаї|Тенассерім]]а, створивши собі важливу базу.
Влітку в Нижній Бірмі не було особливих подій, Кемпбелл скористався паузою на сезон дощів щоб зайняти [[Тавой]] і [[Мйоджі]] і весь берег [[Танінтаї|Тенассеріма]], створивши собі важливу базу.


Потім була організована експедиція до старого португальському форту [[Сиріам]] в усті річки Пегу, і в жовтні був зайнятий Мартабан.
Потім була організована експедиція до старого португальському форту [[Сиріам]] в усті річки Пегу, і в жовтні був зайнятий Мартабан.
Рядок 42: Рядок 42:
[[Арчібальд Кемпбелл (генерал)|Кемпбелл]] став переслідувати бірманців, розбившись на два загони він рушив до [[Проме]]. У березні він, дізнавшись про невдачі другого загону, повернувся і об'єднав війська, [[2 квітня]] зайняв Данубіа, генерал [[Бандула]] був убитий бомбою. [[25 квітня]] англійці увійшли в Проме і закріпилися там на час сезону дощів.
[[Арчібальд Кемпбелл (генерал)|Кемпбелл]] став переслідувати бірманців, розбившись на два загони він рушив до [[Проме]]. У березні він, дізнавшись про невдачі другого загону, повернувся і об'єднав війська, [[2 квітня]] зайняв Данубіа, генерал [[Бандула]] був убитий бомбою. [[25 квітня]] англійці увійшли в Проме і закріпилися там на час сезону дощів.


=== Осінь [[1825]] - весна [[1826]] ===
=== Осінь [[1825]] — весна [[1826]] ===
[[17 вересня]] сторони домовилися про місячне перемир'я. Перед цим влітку генерал Джозеф Моррісон зайняв Аракан. Бірманці були витіснені з Ассама, і англійці досягли часткових успіхів в Качарі, хоча їх просування було обмежене через густі ліси і джунглі.
[[17 вересня]] сторони домовилися про місячне перемир'я. Перед цим влітку генерал Джозеф Моррісон зайняв Аракан. Бірманці були витіснені з Ассама, і англійці досягли часткових успіхів в Качарі, хоча їх просування було обмежене через густі ліси і джунглі.


Рядок 59: Рядок 59:
Договір був обумовлений і погоджений ([[30 грудня]] [[1825]]). Але коли бірманський двір відмовився затвердити важкі для Бірми умови, боротьба розгорілася знову (у січні [[1826]]) і закінчилася [[24 лютого]] того ж року [[Яндабуський договір|Яндабуським миром]].
Договір був обумовлений і погоджений ([[30 грудня]] [[1825]]). Але коли бірманський двір відмовився затвердити важкі для Бірми умови, боротьба розгорілася знову (у січні [[1826]]) і закінчилася [[24 лютого]] того ж року [[Яндабуський договір|Яндабуським миром]].


Бірманці поступилися [[Британська Ост-Індська компанія|Ост-Індській компанії]] [[Аракан]]ом, [[Іе]] і [[Танінтаї|Тенассерім]]ом, повинні були визнати незалежність [[Маніпур]]а, [[Ассам]]а, [[Качар (округ)|Качара]] та інших дрібних володінь, сплатили їй 250 тисяч фунтів стерлінгів золотом, визнали за англійцями важливі торговельні привілеї і пустити в Аву англійського посланника.
Бірманці поступилися [[Британська Ост-Індська компанія|Ост-Індській компанії]] [[Аракан]]ом, [[Іе]] і [[Танінтаї|Тенассерімом]], повинні були визнати незалежність [[Маніпур]]а, [[Ассам]]а, [[Качар (округ)|Качара]] та інших дрібних володінь, сплатили їй 250 тисяч фунтів стерлінгів золотом, визнали за англійцями важливі торговельні привілеї і пустити в Аву англійського посланника.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки}}
<references />


== Див. Також ==
== Див. також ==
* [[Англо-бірманські війни]]
* [[Англо-бірманські війни]]
* [[Конбаун]]
* [[Конбаун]]
Рядок 70: Рядок 70:


== Література ==
== Література ==
* Индийские войны англичан // Военная энциклопедия : в 18 т. / под ред. В. Ф. Новицкого и др. — СПб. : Товарищество И. В. Сытина, 1911—1915.
* {{ВТ-ВЕС | Індійські війни англійців}}


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 77: Рядок 77:
* [Http://www.somerset.gov.uk/archives/sli/1burmese.htm The Somerset Light Infantry in the First Burmese War]
* [Http://www.somerset.gov.uk/archives/sli/1burmese.htm The Somerset Light Infantry in the First Burmese War]
* [Http://www.regiments.org/wars/19thcent/24burma.htm First Anglo-Burmese War] British regiments
* [Http://www.regiments.org/wars/19thcent/24burma.htm First Anglo-Burmese War] British regiments
* Rikard, J. (12 December 2001) [http://www.historyofwar.org/articles/wars_angloburma1.html First Anglo Burmese War, 1823-1826]
* Rikard, J. (12 December 2001) [http://www.historyofwar.org/articles/wars_angloburma1.html First Anglo Burmese War, 1823–1826]


[[Категорія: Війни М'янми]]
[[Категорія:Війни М'янми]]
[[Категорія: Війни Великобританії]]
[[Категорія:Війни Великобританії]]
[[Категорія: Війни XIX століття]]
[[Категорія:Війни XIX століття]]
[[Категорія: Колоніальні війни]]
[[Категорія:Колоніальні війни]]

Версія за 23:42, 16 лютого 2015

Історія М'янми[п]

Список столиць[en] • Бірманські хроніки[en]
Військова історія[en]

Перша англо-бірманська війна проходила з 1823 по 1826 рік під час правління царя Баджідо і губернаторства лорда Амхерста. Війна велася переважно в сухий сезон, і припинялася в сезони дощів. Війна виникла в результаті зіткнення бірманського царя і агресивної експансіоністської політики і прагнення англійців розширити свої території в боротьбі за колонії. Війна закінчилася нищівною поразкою бірманців, внаслідок чого англійці захопили великі території і отримали істотну контрибуцію.

Причини

Бірманський цар Бодопайя і його син Баджідо проводили активну експансію проти сусідських країн, і в підсумку підійшли впритул до британських кордонів і вступили в прикордонні конфлікти. Не знаючи можливостей європейців і їх способів ведення війни, бірманці недооцінювали ситуацію і легко вступали у військові інциденти.

В 1784 році бірманці вторглися в Аракан, і кордони Бірми підійшли впритул до британської Індії. Жорстокість і руйнування в Аракані і викрадення в рабство тисяч людей призвело до повстань араканців і великої кількості біженців на індійську територію. Відомий загін з 10000 араканців на чолі з Нга Тан Де (Nga Than Dè), який перейшов до Індії. Для переслідування араканців бірманські війська нерідко переходили кордони і влаштовували каральні експедиції.

В 1817 році бірманці вторглися в Ассам. До 1822 року бірманцям вдавалося утримувати Ассам без особливих ексцесів.

В 1819 році бірманці організували каральний похід на Маніпур через те, що місцевий король не вітав належним чином коронацію бірманського короля Баджідо (1819–1837). Країна була розграбована, а місцеві жителі забрані в рабство. Після походу на Маніпур бірманці вторглися в наступне королівство Качар, правитель якого попросив притулку у англійців і став благати про допомогу. Наступний каральний похід в прикордонні держави відбувся в 1823 році.

Британці останні 30 років намагалися підтримувати мирні відносини. Губернатор Джон Шоур в 1795 році послав капітана Міхаеля Саймса в Амарапуру під видом посла[1]. При цьому британці боролися проти французького впливу[2]

Слід зазначити, що бірманці вторгалися переважно в малі незалежні від англійців держави, і англійці були не стільки стурбовані біженцями, скільки боротьбою з Францією за сфери впливу.[2]

Хід війни

Осінь 1823 — весна 1824

23 вересня 1823 року озброєний загін бірманців атакував острів Шапура біля міста Читтагонг, убивши шість охоронців. Тоді ж дві бірманських армії з Ассама і Маніпура вторглися в Качар, який знаходився під британським заступництвом. У січні 1824 року Качар знову став предметом атак. Ця територія була важливою для підготовки вторгнення в Бенгалію.

Формально війна з Бірмою була оголошена 5 березня 1824 року. 17 травня 1824 бірманці вторглися в Читтагонг і місцевий загін змушений був тікати, однак бірманці не переслідували.

Правителі Британської Індії прийняли рішення вести війну на території ворога.

11 000 європейців і індійських солдатів під командуванням генерал-майора Арчібальда Кемпбелла висадилися в околиці Рангуна, попливли вгору по Іраваді і взяли 11 травня 1824 року гавань Рангун і незабаром за тим цілий ряд інших населених пунктів.

До червня війська трохи просунулися в околицях Рангуна. Проте незнання місцевості і брак провізії не дозволяла вести війну далі. У червні бірманці послали свіжі сили, і англійці з великими труднощами відбили атаку.

Сухопутні сили, які повинні були рушити вперед з Ассама, терпіли неодноразові поразки від Маха-Бандули, хороброго ватажка бірманців.

Осінь 1824 — весна 1825

Влітку в Нижній Бірмі не було особливих подій, Кемпбелл скористався паузою на сезон дощів щоб зайняти Тавой і Мйоджі і весь берег Тенассеріма, створивши собі важливу базу.

Потім була організована експедиція до старого португальському форту Сиріам в усті річки Пегу, і в жовтні був зайнятий Мартабан.

Наприкінці жовтня закінчилися дощі. Генерал Маха-Бандула очолив бірманські війська в Аракане, і в кінці листопада велике військо в 60,000 чоловік оточило британців в Рангуні. У Кемпбелла було тільки 5000 солдатів, так як інші були зайняті в Тенассерімі.

Атаки бірманців, однак, не увінчалися успіхом, і 9 грудня англійці провели вдалу контратаку, привівши бірманців в сум'яття.

Кемпбелл став переслідувати бірманців, розбившись на два загони він рушив до Проме. У березні він, дізнавшись про невдачі другого загону, повернувся і об'єднав війська, 2 квітня зайняв Данубіа, генерал Бандула був убитий бомбою. 25 квітня англійці увійшли в Проме і закріпилися там на час сезону дощів.

Осінь 1825 — весна 1826

17 вересня сторони домовилися про місячне перемир'я. Перед цим влітку генерал Джозеф Моррісон зайняв Аракан. Бірманці були витіснені з Ассама, і англійці досягли часткових успіхів в Качарі, хоча їх просування було обмежене через густі ліси і джунглі.

3 листопада бірманці підготували армію в 60,000 чоловік і стали знову штурмувати Проме, який захищало 3,000 європейців і 2,000 місцевих солдатів. Однак британці відбили атаку, а 1 грудня, атакував бірманців, частково їх розсіяли. Бірманці засіли у фортеці Малун вгору по Іраваді, де зібралося близько 10-12 тисяч осіб, які були обложені і обстріляні.

Вдобавок сіамці хотіли скористатися стисненими обставинами Бірми, взяли бойову готовність і стали погрожувати Бірмі.

26 грудня бірманці попросили миру, і їм були запропоновані наступні умови:

  1. Передача англійцям Аракана, територій Мйоджі, Тавой, Іе і тимчасове заняття великої частини нижньої Бірми, поки бірманці не заплатять контрибуцію.
  2. Бірманці відмовляються від усяких домагань на Ассам і Маніпур і навколишні їх малі країни.
  3. Встановлено контрибуція для британської Ост-Індської компанії.
  4. У бірманській столиці розміщується британський резидент.
  5. Британські кораблі не будуть перевірятися і роззброюватися в бірманських портах.

Договір був обумовлений і погоджений (30 грудня 1825). Але коли бірманський двір відмовився затвердити важкі для Бірми умови, боротьба розгорілася знову (у січні 1826) і закінчилася 24 лютого того ж року Яндабуським миром.

Бірманці поступилися Ост-Індській компанії Араканом, Іе і Тенассерімом, повинні були визнати незалежність Маніпура, Ассама, Качара та інших дрібних володінь, сплатили їй 250 тисяч фунтів стерлінгів золотом, визнали за англійцями важливі торговельні привілеї і пустити в Аву англійського посланника.

Примітки

  1. ↑ Michael Symes (1795). /4.1Symes.pdf An Account of an Embassy to the Kingdom of Ava (PDF).
  2. ↑ а б Шаблон:Citebook

Див. також

Література

  • Индийские войны англичан // Военная энциклопедия : в 18 т. / под ред. В. Ф. Новицкого и др. — СПб. : Товарищество И. В. Сытина, 1911—1915.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Перша_англо-бірманська_війна&oldid=15641714