Каратницький Роман: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Andrux2013 (обговорення | внесок)
377 редагувань
мНемає опису редагування
доповнення, уточнення
Рядок 5: Рядок 5:
| підпис =
| підпис =
| дата народження = 1.04.1893
| дата народження = 1.04.1893
| місце народження = с. [[Григорів]], {{AUT-HUN}}
| місце народження = с. [[Григорів (Монастириський район)|Григорів]], {{AUT-HUN}}
| дата смерті = 26.10.1970
| дата смерті = 26.10.1970
| місце смерті = м. [[Прага]]
| місце смерті = м. [[Прага]]
Рядок 16: Рядок 16:
| звання = {{Ранг|УСС|звання=Хорунжий}},<br/>[[поручник]]
| звання = {{Ранг|УСС|звання=Хорунжий}},<br/>[[поручник]]
| підрозділ =
| підрозділ =
| командування = комендант Гуцульської сотні 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС
| командування = комендант Гуцульської сотні 1-го піхотного полку 1-ої [[Українські січові стрільці|бригади УСС]]
| битви = [[Перша світова війна]]<br/>[[Українсько-польська війна 1918—1919]]<br/>[[Українсько-радянська війна]]
| битви = [[Перша світова війна]]<br/>[[Українсько-польська війна 1918—1919]]<br/>[[Українсько-радянська війна]]
| нагороди =
| нагороди =
Рядок 23: Рядок 23:
}}
}}


'''Роман Каратницький''' (1 квітня 1893, с.[[Григорів (Монастириський район)|Григорів]]<ref> Національний Архів (Narodni Archiv) Чеської Республіки -4911-К 823/23</ref> , нині Монастириського району Тернопільської області – 26 жовтня 1970, м.[[Прага]], [[Чехословаччина]]) – хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч в ЧСР . Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького.
'''Роман Каратницький''' (1 квітня 1893, с. [[Григорів (Монастириський район)|Григорів]]<ref name="NACR"> Національний Архів (Narodni Archiv) Чеської Республіки - 4911-К 823/23</ref> , нині Монастириського району Тернопільської області – 26 жовтня 1970, м. [[Прага]], [[Чехословаччина]]) – [[хорунжий]] [[Українські січові стрільці|легіону УСС]], [[поручник]] [[Українська Галицька армія|УГА]], український громадський діяч у [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословаччині]]. Брат четаря [[Українські січові стрільці|легіону УСС]] Івана Каратницького.


== Життєпис ==
== Життєпис ==


Народився 1 квітня 1893 року в с.Григорів Бучацького повіту (тепер Монастириського р-ну Тернопільскої обл.) в сім’ї греко-католицького священника о.Володимира Каратницького (1862-1900 с.Григорів) та Ольги з Шиллінг-Сингалевичів. Брат, четар Легіону УСС Іван Каратницький, народжений в 1889р. в Чернівцях, загинув 14.08.1916р. під Потуторами на Тернопільщині <ref>Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 65</ref> (його стрілецька могила збереглась до наших днів в с.Лісники на Бережанщині).
Народився 1 квітня 1893 року в с. [[Григорів (Монастириський район)|Григорів]] [[Бучацький повіт (Тернопільське воєводство)|Бучацького повіту]] (тепер [[Монастириський район|Монастириського р-ну]] [[Тернопільська область|Тернопільскої обл.]]) в сім’ї греко-католицького священника о. Володимира Каратницького (1862-1900 с. [[Григорів (Монастириський район)|Григорів]) та Ольги з де Шиллінг-Сінгалевичів (de Schilling-Siengalewicz). Брат, четар Легіону УСС Іван Каратницький, народжений в 1889 р. у Чернівцях, загинув 14 серпня 1916 р. під [[Потутори|Потуторами]] на Тернопільщині <ref>Поіменний список бойових відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 65</ref> (його стрілецька могила збереглась до наших днів в с. [[Лісники (Бережанська міська рада)|Лісники]] на Бережанщині).


=== Австрійська армія ===
=== Австрійська армія ===


З початком ПСВ був покликаний в ряди австро-угорської армії, в першій половині 1915р. - поранений в верхню частину руки і лікувався в 11-му запасному шпиталі Відня.
З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] був покликаний у ряди австро-угорської армії, у першій половині 1915 р. - поранений у верхню частину руки та лікувався в 11-му запасному шпиталі [[Відень|Відня]].


=== УСС ===
=== УСС ===


Вступив до Легіону УСС, на 01.06.1916р. – підхорунжий в 7-мій сотні пор. Осипа Левицького<ref> Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 152</ref> .Згодом у Легіоні УСС підвищений в званні до хорунжого.
Вступив до [[Українські січові стрільці|Легіону УСС]], на 01 червня 1916 р. – [[підхорунжий]] в 7-мій сотні пор. Осипа Левицького<ref> Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 152</ref> .Згодом у Легіоні УСС підвищений в званні до хорунжого.


=== УГА ===
=== УГА ===


В 1918р. - активний учасник Листопадових боїв у Львові<ref>Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. – Львів: Червона Калина, 1931. – С. 136-139.</ref> , комендант Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням Державного Серкретаріату ЗО УНР 01.03.1919р. був підвищений в званні до четаря<ref>Українська Галицька Армія.Матеріяли до історії.Т.II. –Вінніпег, 1960. -С. 68,317</ref> , пізніше поручник . Пройшов з УГА всіма тернистими шляхами, був за р.Збруч. На інтерновануванні в ЧСР перебував у Йозефівському таборі. Згадується в "Українському Скитальці" в складі робітничих сотень в Ружемберку<ref>Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.18.-С.-24.</ref> і Жіліни <ref>Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.11.-С.-11</ref>(ЧСР).
У 1918 р. - активний учасник [[Листопадовий чин|Листопадових боїв]] у Львові<ref>Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. – Львів: Червона Калина, 1931. – С. 136-139.</ref> , [[комендант]] Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням [[Державний секретаріат ЗУНР|Державного Серкретаріату ЗО УНР]] 01 березня 1919 р. був підвищений у званні до [[четар]]я<ref>Українська Галицька Армія. Матеріяли до історії. Т.II. – Вінніпег, 1960. -С. 68,317</ref> , пізніше [[поручник]]. Пройшов з [[Українська Галицька армія|УГА]] всіма тернистими шляхами, був за р. [[Збруч]]. На інтерновануванні в [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословаччині]] перебував у [[Табори інтернованих частин УГА|Йозефівському таборі]]. Згадується в "Українському Скитальці" у складі робітничих сотень у [[Ружомберок|Ружомберку]]<ref>Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.18.- С. - 24.</ref> і [[Жиліна|Жиліни]] <ref>Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.11.- С. - 11</ref>(ЧСР.


=== Після визвольних змагань ===
=== Після визвольних змагань ===


В 1922р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928р. - почесний член українського студентського братства «Запороже» в Празі, з 1935р. був членом управи Товариства Музею визвольної боротьби України, член і Голова Товариства українських інженерів з осідком в Празі<ref>Наріжний С. Українська еміграція. – Прага,1942 – С.-241</ref> . 30.12.1934р. в Празі народився син Іван, назаний в честь загиблого в Легіоні УСС брата.
У 1922 р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928 р. - почесний член українського студентського братства «Запороже» у [[Прага|Празі]], з 1935 р. був членом управи Товариства [[Музей визвольної боротьби України (Прага)|Музею визвольної боротьби України]], член і Голова Товариства українських інженерів з осідком у [[Прага|Празі]]<ref>Наріжний С. Українська еміграція. – Прага, 1942 – С.-241</ref>, з 1931 р. член Союзу чехословацьких інженерів<ref name="NACR" />.

⚫
Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) в Празі.
З 1922 по 1942 рік мешкав у різних районах [[Прага|Праги]] та м. Ржевніце. 16 квітня 1930 року отримав громадянство [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацької Ресубліки]], за документами якої носив ім'я Roman Karatnický<ref name="NACR" />.

19 квітня 1933 року Роман Каратницький на [[Жижков|Жижкові]] у [[Прага|Празі]] побрався шлюбом з Міладою Бермановою 1904 року народження. 30 грудня 1934 р. у [[Прага|Празі]] народився син їх Іван Володимир (Ivan Vladimír Karatnický), названий на честь загиблого в [[Українські січові стрільці|Легіоні УСС]] брата<ref name="NACR" />.
⚫
Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970 р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) у [[Прага|Празі]].


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 21:38, 4 жовтня 2017

Роман Каратницький
Народження1 квітня 1893(1893-04-01)
с. Григорів, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть26 жовтня 1970(1970-10-26) (77 років)
м. Прага
КраїнаЗУНР ЗУНР
Приналежність УГА
Роки служби1918-1922
Звання Хорунжий (файнріх),
поручник
Формування УСС
 УГА
Командуваннякомендант Гуцульської сотні 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС
Війни / битвиПерша світова війна
Українсько-польська війна 1918—1919
Українсько-радянська війна

Роман Каратницький (1 квітня 1893, с. Григорів[1] , нині Монастириського району Тернопільської області – 26 жовтня 1970, м. Прага, Чехословаччина) – хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч у Чехословаччині. Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького.

Життєпис

Народився 1 квітня 1893 року в с. Григорів Бучацького повіту (тепер Монастириського р-ну Тернопільскої обл.) в сім’ї греко-католицького священника о. Володимира Каратницького (1862-1900 с. [[Григорів (Монастириський район)|Григорів]) та Ольги з де Шиллінг-Сінгалевичів (de Schilling-Siengalewicz). Брат, четар Легіону УСС Іван Каратницький, народжений в 1889 р. у Чернівцях, загинув 14 серпня 1916 р. під Потуторами на Тернопільщині [2] (його стрілецька могила збереглась до наших днів в с. Лісники на Бережанщині).

Австрійська армія

З початком Першої світової війни був покликаний у ряди австро-угорської армії, у першій половині 1915 р. - поранений у верхню частину руки та лікувався в 11-му запасному шпиталі Відня.

УСС

Вступив до Легіону УСС, на 01 червня 1916 р. – підхорунжий в 7-мій сотні пор. Осипа Левицького[3] .Згодом у Легіоні УСС підвищений в званні до хорунжого.

УГА

У 1918 р. - активний учасник Листопадових боїв у Львові[4] , комендант Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням Державного Серкретаріату ЗО УНР 01 березня 1919 р. був підвищений у званні до четаря[5] , пізніше поручник. Пройшов з УГА всіма тернистими шляхами, був за р. Збруч. На інтерновануванні в Чехословаччині перебував у Йозефівському таборі. Згадується в "Українському Скитальці" у складі робітничих сотень у Ружомберку[6] і Жиліни [7](ЧСР.

Після визвольних змагань

У 1922 р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928 р. - почесний член українського студентського братства «Запороже» у Празі, з 1935 р. був членом управи Товариства Музею визвольної боротьби України, член і Голова Товариства українських інженерів з осідком у Празі[8], з 1931 р. член Союзу чехословацьких інженерів[1].

З 1922 по 1942 рік мешкав у різних районах Праги та м. Ржевніце. 16 квітня 1930 року отримав громадянство Чехословацької Ресубліки, за документами якої носив ім'я Roman Karatnický[1].

19 квітня 1933 року Роман Каратницький на Жижкові у Празі побрався шлюбом з Міладою Бермановою 1904 року народження. 30 грудня 1934 р. у Празі народився син їх Іван Володимир (Ivan Vladimír Karatnický), названий на честь загиблого в Легіоні УСС брата[1].

Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970 р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) у Празі.

Примітки

  1. ↑ а б в г Національний Архів (Narodni Archiv) Чеської Республіки - 4911-К 823/23
  2. ↑ Поіменний список бойових відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 65
  3. ↑ Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 152
  4. ↑ Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. – Львів: Червона Калина, 1931. – С. 136-139.
  5. ↑ Українська Галицька Армія. Матеріяли до історії. Т.II. – Вінніпег, 1960. -С. 68,317
  6. ↑ Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.18.- С. - 24.
  7. ↑ Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.11.- С. - 11
  8. ↑ Наріжний С. Українська еміграція. – Прага, 1942 – С.-241
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каратницький_Роман&oldid=21211743