Пензенський археологічний комплекс: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м clean up, typos fixed: багаточисельність → численність за допомогою AWB
мНемає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:


== Інвентар ==
== Інвентар ==
У матеріальній культурі пензенських археологічних поселень відображаються контакти населення лісостепової зони Надволжя з південними племенами Волзько-Донських степів.
У матеріальній культурі пензенських археологічних поселень відбиваються контакти населення лісостепової зони Надволжя з південними племенами Волзько-Донських степів.


В ході розкопок отримана значна колекцію крем'яних знарядь — понад 500 екземплярів: скребки, ножі, наконечники стріл й копій, долота, тесла, проколки, струганки.
В ході розкопок отримана значна колекція крем'яних знарядь — понад 500 екземплярів: скребки, ножі, наконечники стріл й копій, долота, тесла, проколки, струганки.


На деяких поселеннях присутні стародавні форми знарядь, характерні для епохи [[Середньокам'яна доба|середньокам'яної доби]]: вкладні складових знарядь, наконечники стріл на ножеподібних пластинах, вістря й кінцеві скребки.
На деяких поселеннях присутні стародавні форми знарядь, характерні для епохи [[Середньокам'яна доба|середньокам'яної доби]]: вкладні складових знарядь, наконечники стріл на ножеподібних пластинах, вістря й кінцеві скребки.
Рядок 18: Рядок 18:
Багатошарове поселення Єрня містить матеріали усіх головних культур кам'яної та бронзової доби, що існували у Пензенській області: [[Середньодонська культура|середньодонської]], [[Камська культура|камської]], [[Балахнинська культура|балахнинської]], [[Волосівська культура|волосівської]], [[Балановська культура|балановської]], [[Абашевська культура|абашевської]], [[Зрубна культурно-історична спільність|зрубної]], та [[Поздняковська культура|поздняковської]], що сукупно охоплює 4900-800 роки до Р. Х..
Багатошарове поселення Єрня містить матеріали усіх головних культур кам'яної та бронзової доби, що існували у Пензенській області: [[Середньодонська культура|середньодонської]], [[Камська культура|камської]], [[Балахнинська культура|балахнинської]], [[Волосівська культура|волосівської]], [[Балановська культура|балановської]], [[Абашевська культура|абашевської]], [[Зрубна культурно-історична спільність|зрубної]], та [[Поздняковська культура|поздняковської]], що сукупно охоплює 4900-800 роки до Р. Х..


''Єрня'' є колишнім озером на околиці Пензи між старим і новим руслами Сури, в лісі, між Соснівкою та Барковкою. Від російського єрик> ерня, річкова протока.<ref name=":0">{{Cite web|url=http://пензовед.рф/viewtopic.php?f=20&t=390|title=Водоисточники Пензы, городские водоёмы и водотоки|last=Татьяна Белявская|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
''Єрня'' є колишнім озером на околиці Пензи між старим і новим річищами Сури, в лісі, між Соснівкою та Барковкою. Від російського єрик> єрня, річкова протока.<ref name=":0">{{Cite web|url=http://пензовед.рф/viewtopic.php?f=20&t=390|title=Водоисточники Пензы, городские водоёмы и водотоки|last=Татьяна Белявская|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>


== Калашний Затон ==
== Калашний Затон ==
Рядок 30: Рядок 30:
На поселенні виявлена кераміка
На поселенні виявлена кераміка
* ранньозрубної культури 1600—1400 років до Р. Х.;
* ранньозрубної культури 1600—1400 років до Р. Х.;
* поздняковська культура 1500—1000 років до Р. Х..
* поздняковської культури 1500—1000 років до Р. Х..


''Целинбуха'',&nbsp;— озеро під Пензою. Разом з озерами Тонке, Довге, Повне, Шкарня, Осне й Сирінське, складали старе русло Сури. Назва, ймовірно, від чуваського ''щелен'' («зміїне») та ''пуха'' (численність чого-небудь): «Зміївщина».<ref name=":0" />
''Целинбуха'',&nbsp;— озеро під Пензою. Разом з озерами Тонке, Довге, Повне, Шкарня, Осне й Сирінське, було старим річищем Сури. Назва, ймовірно, від чуваського ''щелен'' («зміїне») та ''пуха'' (численність чого-небудь): «Зміївщина».<ref name=":0" />


== Джерела ==
== Джерела ==

Версія за 05:39, 21 серпня 2022

Пензенський археологічний комплекс п'ятьох поселень новокам'яної та бронзової доби у правобережній заплаві Сури в околицях Пензи.

Дослідження

Відкрито І. І. Васильєвим 1890 року. Найповніше досліджено Єрня, Калашний Затон, Целибуха, де проводилися розкопки Ноною Спригіною у 1928—1929 роках та Анатолієм Пряхіним у 1972 році.

Інвентар

У матеріальній культурі пензенських археологічних поселень відбиваються контакти населення лісостепової зони Надволжя з південними племенами Волзько-Донських степів.

В ході розкопок отримана значна колекція крем'яних знарядь — понад 500 екземплярів: скребки, ножі, наконечники стріл й копій, долота, тесла, проколки, струганки.

На деяких поселеннях присутні стародавні форми знарядь, характерні для епохи середньокам'яної доби: вкладні складових знарядь, наконечники стріл на ножеподібних пластинах, вістря й кінцеві скребки.

Ймовірно зі зруйнованого поховання біля Білого Омута зібрано 27 лощених дармовісок з сибірського лиственіта, що потрапили на поселення в результаті міжплемінного обміну.

До бронзової доби відносяться знахідки ливарних форм сокир й ножів, бронзовий наконечник списа, ножі, браслет і кручені підвіски.

Єрня

Багатошарове поселення Єрня містить матеріали усіх головних культур кам'яної та бронзової доби, що існували у Пензенській області: середньодонської, камської, балахнинської, волосівської, балановської, абашевської, зрубної, та поздняковської, що сукупно охоплює 4900-800 роки до Р. Х..

Єрня є колишнім озером на околиці Пензи між старим і новим річищами Сури, в лісі, між Соснівкою та Барковкою. Від російського єрик> єрня, річкова протока.[1]

Калашний Затон

На поселенні зібрана кераміка:

  • балахнинської культури 3500-3000 років до Р. Х.;
  • розвиненого періоду зрубної культури 1500—1000 років до Р. Х..

Калашний Затон — заводь на річці Сура в районі міста Пензи. Згадується з початку XVIII сторіччя. Калач — затока округлої форми.[1]

Целибуха

На поселенні виявлена кераміка

  • ранньозрубної культури 1600—1400 років до Р. Х.;
  • поздняковської культури 1500—1000 років до Р. Х..

Целинбуха, — озеро під Пензою. Разом з озерами Тонке, Довге, Повне, Шкарня, Осне й Сирінське, було старим річищем Сури. Назва, ймовірно, від чуваського щелен («зміїне») та пуха (численність чого-небудь): «Зміївщина».[1]

Джерела

  • Спрыгина Н. И. Стоянка первобытного человека в долине р. Суры близ г. Пензы. П., 1923

Ставицкий В. В. Пензенские поселения эпохи камня и бронзы // Из истории области. Вып. 3; Халиков А. Х. Древняя история Среднего Поволжья. М., 1969

  • Ставицкий В. В.. Археологический комплекс поселений эпох неолита–бронзы в окрестностях Пензы / Пензенская энциклопедия. М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2001, с. 28

Примітки

  1. ↑ а б в Татьяна Белявская. Водоисточники Пензы, городские водоёмы и водотоки.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пензенський_археологічний_комплекс&oldid=36907094