Взяття Чернігова (1610): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Рядок 46: | Рядок 46: | ||
[[Категорія:Битви Великого князівства Литовського]] |
[[Категорія:Битви Великого князівства Литовського]] |
||
[[Категорія:Конфлікти в 1611]] |
[[Категорія:Конфлікти в 1611]] |
||
[[Категорія:1611 в Україні]] |
Версія за 19:12, 17 серпня 2020
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Андрій Гриценко (внесок, журнали) о 19:12 UTC (2146263 хвилини тому). |
Захоплення Чернігова | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Польсько-московська війна (1609—1618) | |||||||
Вигляд на Чернігівський дитинець з Десни | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Річ Посполита | Московське царство | ||||||
Командувачі | |||||||
Самуїл Горностай |
Оборона Чернігова 1611 року — епізод Смутного часу та московсько-польської війни 1609—1618 років, в ході якого польські загони під проводом Самійла Горностая хитрістю оволоділи українським містом Черніговом і спустошили його. В результаті цього місто більш ніж на десятиліття стало практично безлюдним.
Передісторія
Київський підкоморій Самуїл Горностай таємно підійшов до Чернігова і розбив табір біля села Пакуль. У цей час чернігівський гарнізон відбув на рибну ловлю на р. Білоус. Скориставшись помилкою гарнізону та мешканців, воїни Горностая під виглядом рибалок з возами риби, в яких замаскували під рядном інші воїни, проникли до Чернігівського дитинця, що призвело до захоплення і спалення Чернігова. Вціліле місцеве населення розбіглося по сусіднім містам[1].
Оборона міста
Погром міста був настільки всеосяжним, що хроністи порівнювали його з погромом часів Батиєвої навали. Нападники завдали значної шкоди фортеці, цивільним спорудам та монастирям. Була зруйнована і древня святиня — Єлецький Успенський монастир[2]. Впали склепіння і стіни, була безповоротно втрачена Єлецького-Чернігівська ікона Богородиці, що зберігалася в монастирі з XI століття. Горностай намагався вивезти навіть важкі дзвони Єлецького монастиря, але це йому не вдалося.
Наслідки
Після спалення Чернігів пустував 12 років і знову почав заселятися з 1623 року. Оскільки вся Сіверська земля за Деулінським перемир'ям 1618 року відійшла до Речі Посполитої, нове заселення міста йшло з півдня, з підвладних Польщі українських земель[3]. Стародавні Спасо-Преображенський і Борисоглібський собори були віддані єзуїтам та домініканцям, які перетворив їх на костели.
В результаті визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році Чернігів увійшов до складу Гетьманщини.
Примітки
- ↑ Сергєєв С. «Фортеця шести держав» (історія Чернігівської фортеці) // Сіверянський літопис. — 2015. — № 6. — С. 50-55
- ↑ Галятовський І. Скарбница. Ключ Розуміння. — Київ. «Наукова думка». 1985. с. 353—354
- ↑ Шинаков Е. А. От Чернигова до Смоленска. Военная история юго-западного русского порубежья с древнейших времен до XVII в. Центрполиграф, 2018
Література
- Очерки по истории города Чернигова (907—1907 гг.). Чернигов, 1908. С. 17.
- Кондратьєв І. В. Чернігів: історія міста в історіях людей. — Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2017. — 114 с