Чайка (човен): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
мНемає опису редагування
Рядок 56: Рядок 56:
{{Otheruses|Чайка (значення)}}
{{Otheruses|Чайка (значення)}}


'''Ча́йка'''  безпалубний [[човен]] запорізьких козаків XVI—XVII ст. у вигляді величезної видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками. Довжина — близько 18 м, ширина й висота бортів — до 4 м. Ззовні бортів для захисту від стріл і куль кріпився пояс із очерету. Чайки мали поперечні [[Перебірка|перебірки]] й лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носове і кормове [[кермове весло|кермові весла]], вміщували до 70 осіб. Озброєння — 4-6 [[фальконет]]ів (гармат калібру 30 мм).[[Файл:Ukrainian cossack ships.jpg|thumb|Запорожці на «чайках» нападають на турецьку [[Галера|галеру]]]]
'''Ча́йка''' це безпалубний [[човен]] запорізьких козаків XVI—XVII ст. у вигляді величезної видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками. Довжина — близько 18 м, ширина й висота бортів — до 4 м. Ззовні бортів для захисту від стріл і куль кріпився пояс із очерету. Чайки мали поперечні [[Перебірка|перебірки]] й лави, щоглу з вітрилом, 10...15 пар весел, носове і кормове [[кермове весло|кермові весла]], вміщували до 70 осіб. Озброєння — 4...6 [[фальконет]]ів (гармати калібру 30 мм).[[Файл:Ukrainian cossack ships.jpg|thumb|Запорожці на «чайках» нападають на турецьку [[Галера|галеру]]]]
[[Файл:Ukrainian cossacks conquer Feodosia.png|thumb|Запорожці на «чайках» під головуванням гетьмана [[Петро Конашевич Сагайдачний|Петра Сагайдачного]] знищують турецький флот і захоплюють [[Феодосія|Кафу]] в 1616 році]]
[[Файл:Ukrainian cossacks conquer Feodosia.png|thumb|Запорожці на «чайках» під головуванням гетьмана [[Петро Конашевич Сагайдачний|Петра Сагайдачного]] знищують турецький флот і захоплюють [[Феодосія|Кафу]] 1616 року]]
[[Файл:Sloane 3584 f.78v Turkish galleys in battle, c.1636.PNG|міні|Запорожці в «чайках» нападають на турецькі галереї, 1636 р.]]
[[Файл:Sloane 3584 f.78v Turkish galleys in battle, c.1636.PNG|міні|Зіткнення козацьких чайок з османськими галерами в Чорному морі, близько 1636 року. Робота османського невідомого автора ([[Британська бібліотека]]).]]
[[Файл:Cossacks attack Lithuanian fleet at Kyiv.jpg|thumb|Розгром козаками литовської флотилії на Дніпрі 1651 р.]]
[[Файл:Cossacks attack Lithuanian fleet at Kyiv.jpg|thumb|Розгром козаками литовської флотилії на Дніпрі 1651 р.]]
[[Файл:Stamp-Ukrainian Peoples Republic-80 Hryven.jpg|thumb|Не випущена марка 1920 р. — Запорожці на Чорному морі]]
[[Файл:Stamp-Ukrainian Peoples Republic-80 Hryven.jpg|thumb|Не випущена марка 1920 р. — Запорожці на Чорному морі]]
Рядок 64: Рядок 64:
== Опис ==
== Опис ==


Човен у вигляді величезної видовбаної колоди (з [[верба|верби]] або [[липа|липи]]), по бортах обшитої дошками. Довжина — 15,5 — 21,5 [[метр|м]], ширина й висота бортів — до 4 м.
Човен у вигляді величезної видовбаної колоди (з [[верба|верби]] або [[липа|липи]]), по бортах обшитої дошками. Довжина — 15,5...21,5 [[метр|м]], ширина й висота бортів — до 4 м.


Чайки не мали ні [[Кіль (кораблебудування)|кіля]], ні [[палуба|палуби]]. Головною частиною чайки був кіль-човник довжиною близько 15 метрів, видовбаний з липової або вербової колоди, розширений догори. Від нього розбудовували корпус, прибиваючи дошки цвяхами, розширюючи і його, зі збільшенням висоти. Міцно спаяні дошки обтягували липовою корою і обливали смолою. Потім ззовні по обох боках прив'язували снопи очерету, які не дозволяли човну затонути навіть тоді, коли він наповнювався водою. Вони також охороняли екіпаж від куль<ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.logos.biz.ua/proj/vynahid/online/14.php|title=Винаходи та інновації. Винахідники України|website=www.logos.biz.ua|accessdate=2016-03-16}}</ref>.
Чайки не мали ні [[Кіль (кораблебудування)|кіля]], ні [[палуба|палуби]]. Головною частиною чайки був кіль-човник довжиною близько 15 метрів, видовбаний з липової або вербової колоди, розширений догори. Від нього розбудовували корпус, прибиваючи дошки цвяхами, розширюючи і його, зі збільшенням висоти. Міцно з'єднані дошки обтягували липовою корою і обливали смолою. Потім ззовні по обох боках прив'язували снопи очерету, які не дозволяли човну затонути навіть тоді, коли він наповнювався водою. Вони також охороняли екіпаж від куль<ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.logos.biz.ua/proj/vynahid/online/14.php|title=Винаходи та інновації. Винахідники України|website=www.logos.biz.ua|accessdate=2016-03-16}}</ref>.
За гетьманування Івана Мазепи на один козацький човен, окрім дерева, витрачалося 13 пудів заліза, 2 діжки смоли, 200 аршинів полотна, 20 сажнів [[канат|линви]], 3 пуди [[клоччя]], 195 аршинів різних шнурів для підв'язування очерету. Доречно вказати, що на будівництво однієї турецької галери витрачалося 150 центнерів заліза, 168 центнерів мотузок і канатів на снасті<ref name=":0" />.
За гетьманування Івана Мазепи на один козацький човен, окрім дерева, витрачалося 13 пудів заліза, 2 діжки смоли, 200 аршинів полотна, 20 сажнів [[канат|линви]], 3 пуди [[клоччя]], 195 аршинів різних шнурів для підв'язування очерету. Доречно вказати, що на будівництво однієї турецької галери витрачалося 150 центнерів заліза, 168 центнерів мотузок і канатів на снасті<ref name=":0" />.
Рядок 72: Рядок 72:
Довжина чайок сягала 20 метрів, ширина&nbsp;— 4, [[Осадка судна|осадка]]&nbsp;— 1,5 метра<ref name=":0" />.
Довжина чайок сягала 20 метрів, ширина&nbsp;— 4, [[Осадка судна|осадка]]&nbsp;— 1,5 метра<ref name=":0" />.


На борту [[очерет звичайний|очеретовий]] пояс, який захищав при обстрілі і від затоплення. На чайках було два стерна, спереду і ззаду, щоб не треба було повертати; була й [[щогла]] для [[вітрило|вітрил]], але козаки надавали перевагу [[весло|веслам]]. З кожного боку чайки мали по 10&nbsp;— 20 весел. Крім веслярів на човні могли розміститися 50&nbsp;— 70 озброєних козаків та 2&nbsp;— 6 фальконетів (гармати калібром 30&nbsp;мм), [[порох]], [[свинець]], ядра, [[їжа|харчові продукти]].
На борту [[очерет звичайний|очеретовий]] пояс, який захищав під час обстрілу і від затоплення. На чайках було два стерна, спереду і ззаду, щоб не треба було повертати; була й [[щогла]] для [[вітрило|вітрил]], але козаки надавали перевагу [[весло|веслам]]. З кожного боку чайки мали по 10...20 весел. Крім веслярів на човні могли розміститися 50...70 озброєних козаків та 2...6 фальконетів (гармати калібром 30&nbsp;мм), [[порох]], [[свинець]], ядра, [[їжа|харчові продукти]].


У будівництві чайок брали участь до 60-ти майстрів. На її спорудження йшло два [[тиждень|тижні]].
У будівництві чайок брали участь до 60-ти майстрів. На її спорудження йшло два [[тиждень|тижні]].

Версія за 06:38, 11 лютого 2021

Зображення судна (чайки) запорозьких козаків з книги «Опис України» Ґійома Левассера де Боплана
Історія
Військо Запорозьке
Назва: «Чайка»
На службі: XVI ст.
Основні характеристики
Клас і тип: Човен
Довжина: 18 м
Ширина: 4 м
Осадка: 1,5 м
Екіпаж: 50 осіб
Озброєння: 4-6 фальконетів (гармат калібру 30 мм)

Ча́йка це безпалубний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст. у вигляді величезної видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками. Довжина — близько 18 м, ширина й висота бортів — до 4 м. Ззовні бортів для захисту від стріл і куль кріпився пояс із очерету. Чайки мали поперечні перебірки й лави, щоглу з вітрилом, 10...15 пар весел, носове і кормове кермові весла, вміщували до 70 осіб. Озброєння — 4...6 фальконетів (гармати калібру 30 мм).

Запорожці на «чайках» нападають на турецьку галеру
Запорожці на «чайках» під головуванням гетьмана Петра Сагайдачного знищують турецький флот і захоплюють Кафу 1616 року
Зіткнення козацьких чайок з османськими галерами в Чорному морі, близько 1636 року. Робота османського невідомого автора (Британська бібліотека).
Розгром козаками литовської флотилії на Дніпрі 1651 р.
Не випущена марка 1920 р. — Запорожці на Чорному морі

Опис

Човен у вигляді величезної видовбаної колоди (з верби або липи), по бортах обшитої дошками. Довжина — 15,5...21,5 м, ширина й висота бортів — до 4 м.

Чайки не мали ні кіля, ні палуби. Головною частиною чайки був кіль-човник довжиною близько 15 метрів, видовбаний з липової або вербової колоди, розширений догори. Від нього розбудовували корпус, прибиваючи дошки цвяхами, розширюючи і його, зі збільшенням висоти. Міцно з'єднані дошки обтягували липовою корою і обливали смолою. Потім ззовні по обох боках прив'язували снопи очерету, які не дозволяли човну затонути навіть тоді, коли він наповнювався водою. Вони також охороняли екіпаж від куль[1].

За гетьманування Івана Мазепи на один козацький човен, окрім дерева, витрачалося 13 пудів заліза, 2 діжки смоли, 200 аршинів полотна, 20 сажнів линви, 3 пуди клоччя, 195 аршинів різних шнурів для підв'язування очерету. Доречно вказати, що на будівництво однієї турецької галери витрачалося 150 центнерів заліза, 168 центнерів мотузок і канатів на снасті[1].

Довжина чайок сягала 20 метрів, ширина — 4, осадка — 1,5 метра[1].

На борту очеретовий пояс, який захищав під час обстрілу і від затоплення. На чайках було два стерна, спереду і ззаду, щоб не треба було повертати; була й щогла для вітрил, але козаки надавали перевагу веслам. З кожного боку чайки мали по 10...20 весел. Крім веслярів на човні могли розміститися 50...70 озброєних козаків та 2...6 фальконетів (гармати калібром 30 мм), порох, свинець, ядра, харчові продукти.

У будівництві чайок брали участь до 60-ти майстрів. На її спорудження йшло два тижні.

Ілюстрація «чайки» запорозьких козаків з книжки Ґійома Левассер де Боплана 1660 р.

Французький інженер Ґійом Боплан, який у XVII столітті перебував на польській службі і керував будівництвом фортець в Україні, писав:

«Козаки будують човни довжиною 60, шириною від 10 до 12, і глибиною і 12 футів. Човни ці без кіля, дно їх складається з видовбаної вербової або липової колоди, довжиною близько 45 футів, воно обшивається з боків на 12 футів догори дошками, завдовжки від 10 до 12, і завширшки1 фут і прибиваються одна до одної так точно, як і при побудові річкових суден... Довжина човна поступово збільшується догори: це ясніше видно із прикладеного малюнка. На ньому можна помітити товсті канати з очерету, які обвиті ликами або глодом й, як зв'язані бочечки, обхоплюють човен від корми до носа... Човни козацькі, маючи з кожного боку по 10-15 весел, плавають на веслах швидше за турецькі галери... Помічають же ворожий корабель чи галеру швидше, ніж турки помітять їх човни, що піднімаються над морською поверхнею не більше ніж на 2,5 фути».

Походження назви

Існують кілька версій походження назви «чайка»:

  1. Від тур. şayka, şayika — «трищогловий корабель» (надалі могло зазнати контамінації з укр. чайка). Припускають, що звідси походить і слово «шайка» («зграя», «банда», первісне значення — «екіпаж піратського корабля»)[2]
  2. Назва походить від птаха чайки і підкреслює легкість, швидкість і маневровість човна[3].
  3. «Чайка» походить від татарського «каїк», тобто «круглий човен»[2][3].
  4. Назва пішла від староруської назви невеликого судна «шайки», яке широко застосовувалося ушкуйниками . Очевидно, шайка мала округлу форму. Так само називали і круглу посудину для миття в бані. Через розбійницьку вдачу ушкуйників, назва судна перенеслася і на його команду[3].

Відновлення

У ХХ і ХХІ ст українські археологи віднайшли залишки декількох «чайок». Частину з них відновлено. На думку генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Максима Остапенка «У прісній воді дерев'яні частини зберігаються набагато краще, а якщо вони знаходяться ще й під шаром мулу і піску, то вони взагалі пречудові».[4]

Див. також

Примітки

  1. а б в Винаходи та інновації. Винахідники України. www.logos.biz.ua. Процитовано 16 березня 2016.
  2. а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  3. а б в Козацька Чайка «Спас» / Про нас / Історичні основи / Походження назви:. 13 серпня 2011. Процитовано 16 березня 2016.
  4. http://expres.ua/news/2016/12/18/218522-arheology-vidnovyly-unikalni-kozacki-korabli

Джерела

Посилання