Чайка (човен): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
шаблон
Уточнення
Рядок 56: Рядок 56:
{{Otheruses|Чайка (значення)}}
{{Otheruses|Чайка (значення)}}


'''Ча́йка''' — безпалубний вітрильно-весельний [[човен]] запорізьких козаків XVI—XVII ст. у вигляді звичайної [[Човен-довбанка|довбанки]] з нарощеними по боках за допомогою декількох рядів дошок бортами. Довжина — близько 18 м, ширина й висота бортів — до 4 м. Ззовні бортів для захисту від стріл і куль кріпився пояс із очерету. Чайки мали поперечні [[шпангоут]]и й лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носове і кормове [[кермове весло|кермові весла]], вміщували до 70 осіб. Могли бути озброєні декількома [[фальконет]]ами (гармати калібру 30 мм).
'''Ча́йка''' — безпалубний весельно-вітрильний [[човен]] запорізьких козаків XVI—XVII ст. у вигляді звичайної [[Човен-довбанка|довбанки]] з нарощеними по боках за допомогою декількох рядів дошок бортами. Довжина — близько 18 м, ширина й висота бортів — до 4 м. Ззовні бортів для покращення плавучості та захисту від стріл і куль кріпився пояс із очерету. Чайки мали поперечні [[шпангоут]]и й лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носове і кормове [[кермове весло|кермові весла]], вміщували до 70 осіб. Могли бути озброєні декількома [[фальконет]]ами (гармати калібру 30 мм).


== Етимологія ==
== Етимологія ==
Рядок 63: Рядок 63:
# Назва «чайка» походить від татарського «каїк», тобто «круглий човен»<ref name="ЕСУМ" /><ref name="Про нас">{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20110813120603/http://chaykaspas.org.ua/about/base/origin/|title=Козацька Чайка «Спас» / Про нас / Історичні основи / Походження назви:|date=2011-08-13|accessdate=2016-03-16}}</ref>.
# Назва «чайка» походить від татарського «каїк», тобто «круглий човен»<ref name="ЕСУМ" /><ref name="Про нас">{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20110813120603/http://chaykaspas.org.ua/about/base/origin/|title=Козацька Чайка «Спас» / Про нас / Історичні основи / Походження назви:|date=2011-08-13|accessdate=2016-03-16}}</ref>.
# Назва пішла від староруської назви невеликого судна «шайки», яке широко застосовувалося [[ушкуйники|ушкуйниками]] . Очевидно, шайка мала округлу форму. Так само називали і круглу посудину для миття в бані. Через розбійницьку вдачу ушкуйників, назва судна перенеслася і на його команду<ref name="Про нас" />.
# Назва пішла від староруської назви невеликого судна «шайки», яке широко застосовувалося [[ушкуйники|ушкуйниками]] . Очевидно, шайка мала округлу форму. Так само називали і круглу посудину для миття в бані. Через розбійницьку вдачу ушкуйників, назва судна перенеслася і на його команду<ref name="Про нас" />.
# Назва походить від птаха чайки і підкреслює легкість, швидкість і маневровість човна<ref name="Про нас" />.
# Назва походить від птаха [[Чайка|чайки]] і підкреслює легкість, швидкість і маневреність човна<ref name="Про нас" />.
[[Файл:Ukrainian cossack ships.jpg|thumb|Запорожці на «чайках» нападають на турецьку [[Галера|галеру]]]]
[[Файл:Ukrainian cossack ships.jpg|thumb|Запорожці на «чайках» нападають на турецьку [[Галера|галеру]]]]
[[Файл:Ukrainian cossacks conquer Feodosia.png|thumb|Запорожці на «чайках» під головуванням гетьмана [[Петро Конашевич Сагайдачний|Петра Сагайдачного]] знищують турецький флот і захоплюють [[Феодосія|Кафу]] 1616 року]]
[[Файл:Ukrainian cossacks conquer Feodosia.png|thumb|Запорожці на «чайках» під головуванням гетьмана [[Петро Конашевич Сагайдачний|Петра Сагайдачного]] знищують турецький флот і захоплюють [[Феодосія|Кафу]] 1616 року]]
Рядок 74: Рядок 74:
Довжина&nbsp;човна складала від 15,5 до 21,5 [[метр|м]], ширина й висота бортів&nbsp;— до 4&nbsp;м., [[Осадка судна|осадка]]&nbsp;— 1,5 метра<ref name=":0" />.
Довжина&nbsp;човна складала від 15,5 до 21,5 [[метр|м]], ширина й висота бортів&nbsp;— до 4&nbsp;м., [[Осадка судна|осадка]]&nbsp;— 1,5 метра<ref name=":0" />.


Головною частиною чайки була довбанка довжиною близько 15 метрів, видовбана з єдиного стовбура липи, осики або верби, що одночасно слугувала кілем і днищем човна. До довбанки по боках нарощувались борти за допомогою декількох рядів дошок, з'єднаних між собою по клінкерній технології (внахлист)<ref name=":1">Лях С. Р., Турченко Ф. Г., Плецький С. Ф., та ін. (2002), стор. 531</ref>. Дошки обшивки бортів кріпились до шпангоутів дерев'яними кілками (нагелями), через кожні 4 нагелі вбивався металевий цвях з круглою головкою. Корпус конопатився конопляним або льняним клоччям і смолився. Ззовні бортів човна прив'язувались оберемки очерету, які покращували загальну [[остійність]] і [[плавучість]] судна, амортизували удари при зіткненні і захищали екіпаж від куль<ref name=":1" /><ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.logos.biz.ua/proj/vynahid/online/14.php|title=Винаходи та інновації. Винахідники України|website=www.logos.biz.ua|accessdate=2016-03-16}}</ref>.
Головною частиною чайки була довбанка довжиною близько 15 метрів, видовбана з єдиного стовбура липи, осики або верби, що одночасно слугувала кілем і днищем човна. До довбанки по боках нарощувались борти за допомогою декількох рядів дошок, з'єднаних між собою по клінкерній технології (внапуск)<ref name=":1">Лях С. Р., Турченко Ф. Г., Плецький С. Ф., та ін. (2002), стор. 531</ref>. Дошки обшивки бортів кріпились до шпангоутів дерев'яними кілками (нагелями), через кожні 4 нагелі вбивався металевий цвях з круглою головкою. Корпус конопатився конопляним або льняним клоччям і смолився. Ззовні бортів човна прив'язувались оберемки очерету, які покращували загальну [[остійність]] і [[плавучість]] судна, амортизували удари при зіткненні і захищали екіпаж від куль<ref name=":1" /><ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.logos.biz.ua/proj/vynahid/online/14.php|title=Винаходи та інновації. Винахідники України|website=www.logos.biz.ua|accessdate=2016-03-16}}</ref>.


Чайки приводились в рух за допомогою 10-15 пар весел. Судна також були озброєні зйомною 4-метровою щоглою з прямим прямокутним вітрилом, що допомагало рухатись тільки за попутного вітра. На чайках не було кормового стерна, управління здійснювалось за допомогою стернових весел, що були розташовані з обох кінців човна, дозволяючи йому, таким чином, рухатись в обох напрямках, не здійснюючи розворот<ref name=":1" />.
Чайки приводились в рух за допомогою 10-15 пар весел. Судна також іноді були озброєні зйомною 4-метровою щоглою з прямим прямокутним вітрилом, що допомагало рухатись тільки за попутного вітра. На чайках не було кормового стерна, управління здійснювалось за допомогою стернових весел, що були розташовані з обох кінців човна, дозволяючи йому, таким чином, рухатись в обох напрямках, не здійснюючи розворот<ref name=":1" />.


Судно могло бути озброєне та 2-6 легкими гарматами типу [[фальконет]] з калібром 30-50&nbsp;мм. Екіпаж чайки складав 40-50 чоловік, таким чином, крім веслярів на човні могли розміститися ще додатково 20-30 озброєних козаків.
Судно могло бути озброєне та 2-6 легкими гарматами типу [[фальконет]] з калібром 30-50&nbsp;мм. Екіпаж чайки складав 40-50 чоловік, таким чином, крім веслярів на човні могли розміститися ще додатково 20-30 озброєних козаків.
Рядок 88: Рядок 88:
== Відновлення ==
== Відновлення ==


У ХХ і ХХІ ст українські археологи віднайшли залишки декількох «чайок». Частину з них відновлено. На думку генерального директора [[Національний заповідник «Хортиця»|Національного заповідника «Хортиця»]] Максима Остапенка ''«У прісній воді дерев'яні частини зберігаються набагато краще, а якщо вони знаходяться ще й під шаром мулу і піску, то вони взагалі пречудові»''.<ref>http://expres.ua/news/2016/12/18/218522-arheology-vidnovyly-unikalni-kozacki-korabli</ref>
У ХХ і ХХІ ст. українські археологи віднайшли залишки декількох «чайок». Частину з них відновлено. На думку генерального директора [[Національний заповідник «Хортиця»|Національного заповідника «Хортиця»]] Максима Остапенка ''«У прісній воді дерев'яні частини зберігаються набагато краще, а якщо вони знаходяться ще й під шаром мулу і піску, то вони взагалі пречудові»''.<ref>http://expres.ua/news/2016/12/18/218522-arheology-vidnovyly-unikalni-kozacki-korabli</ref>


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 22:05, 14 лютого 2021

Зображення судна (чайки) запорозьких козаків з книги «Опис України» Ґійома Левассера де Боплана
Історія
Військо Запорозьке
Назва: «Чайка»
На службі: XVI ст.
Основні характеристики
Клас і тип: Човен
Довжина: 18 м
Ширина: 4 м
Осадка: 1,5 м
Екіпаж: 50 осіб
Озброєння: 4-6 фальконетів (гармат калібру 30 мм)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чайка (значення).

Ча́йка — безпалубний весельно-вітрильний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст. у вигляді звичайної довбанки з нарощеними по боках за допомогою декількох рядів дошок бортами. Довжина — близько 18 м, ширина й висота бортів — до 4 м. Ззовні бортів для покращення плавучості та захисту від стріл і куль кріпився пояс із очерету. Чайки мали поперечні шпангоути й лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носове і кормове кермові весла, вміщували до 70 осіб. Могли бути озброєні декількома фальконетами (гармати калібру 30 мм).

Етимологія

Існують кілька версій походження назви «чайка»:

  1. Від тур. şayka, şayika — «трищогловий корабель» (надалі могло зазнати контамінації з укр. чайка). Припускають, що звідси походить і слово «шайка» («зграя», «банда», первісне значення — «екіпаж піратського корабля»)[1]
  2. Назва «чайка» походить від татарського «каїк», тобто «круглий човен»[1][2].
  3. Назва пішла від староруської назви невеликого судна «шайки», яке широко застосовувалося ушкуйниками . Очевидно, шайка мала округлу форму. Так само називали і круглу посудину для миття в бані. Через розбійницьку вдачу ушкуйників, назва судна перенеслася і на його команду[2].
  4. Назва походить від птаха чайки і підкреслює легкість, швидкість і маневреність човна[2].
Запорожці на «чайках» нападають на турецьку галеру
Запорожці на «чайках» під головуванням гетьмана Петра Сагайдачного знищують турецький флот і захоплюють Кафу 1616 року
Зіткнення козацьких чайок з османськими галерами в Чорному морі, близько 1636 року. Робота османського невідомого автора (Британська бібліотека).
Розгром козаками литовської флотилії на Дніпрі 1651 р.
Не випущена марка 1920 р. — Запорожці на Чорному морі

Опис

Довжина човна складала від 15,5 до 21,5 м, ширина й висота бортів — до 4 м., осадка — 1,5 метра[3].

Головною частиною чайки була довбанка довжиною близько 15 метрів, видовбана з єдиного стовбура липи, осики або верби, що одночасно слугувала кілем і днищем човна. До довбанки по боках нарощувались борти за допомогою декількох рядів дошок, з'єднаних між собою по клінкерній технології (внапуск)[4]. Дошки обшивки бортів кріпились до шпангоутів дерев'яними кілками (нагелями), через кожні 4 нагелі вбивався металевий цвях з круглою головкою. Корпус конопатився конопляним або льняним клоччям і смолився. Ззовні бортів човна прив'язувались оберемки очерету, які покращували загальну остійність і плавучість судна, амортизували удари при зіткненні і захищали екіпаж від куль[4][3].

Чайки приводились в рух за допомогою 10-15 пар весел. Судна також іноді були озброєні зйомною 4-метровою щоглою з прямим прямокутним вітрилом, що допомагало рухатись тільки за попутного вітра. На чайках не було кормового стерна, управління здійснювалось за допомогою стернових весел, що були розташовані з обох кінців човна, дозволяючи йому, таким чином, рухатись в обох напрямках, не здійснюючи розворот[4].

Судно могло бути озброєне та 2-6 легкими гарматами типу фальконет з калібром 30-50 мм. Екіпаж чайки складав 40-50 чоловік, таким чином, крім веслярів на човні могли розміститися ще додатково 20-30 озброєних козаків.

У будівництві чайок брали участь до 60-ти майстрів. На її спорудження йшло два тижні. За гетьманування Івана Мазепи на один козацький човен, окрім дерева, витрачалося 13 пудів заліза, 2 діжки смоли, 200 аршинів полотна, 20 сажнів линви, 3 пуди клоччя, 195 аршинів різних шнурів для підв'язування очерету. Доречно вказати, що на будівництво однієї турецької галери витрачалося 150 центнерів заліза, 168 центнерів мотузок і канатів на снасті[3].

Ілюстрація «чайки» запорозьких козаків з книжки Ґійома Левассер де Боплана 1660 р.

Французький інженер Гійом Боплан, який у XVII столітті перебував на польській службі і керував будівництвом фортець в Україні, писав:

«Козаки будують човни довжиною 60, шириною від 10 до 12, і глибиною і 12 футів. Човни ці без кіля, дно їх складається з видовбаної вербової або липової колоди, довжиною близько 45 футів, воно обшивається з боків на 12 футів догори дошками, завдовжки від 10 до 12, і завширшки1 фут і прибиваються одна до одної так точно, як і при побудові річкових суден... Довжина човна поступово збільшується догори: це ясніше видно із прикладеного малюнка. На ньому можна помітити товсті канати з очерету, які обвиті ликами або глодом й, як зв'язані бочечки, обхоплюють човен від корми до носа... Човни козацькі, маючи з кожного боку по 10-15 весел, плавають на веслах швидше за турецькі галери... Помічають же ворожий корабель чи галеру швидше, ніж турки помітять їх човни, що піднімаються над морською поверхнею не більше ніж на 2,5 фути».

Відновлення

У ХХ і ХХІ ст. українські археологи віднайшли залишки декількох «чайок». Частину з них відновлено. На думку генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Максима Остапенка «У прісній воді дерев'яні частини зберігаються набагато краще, а якщо вони знаходяться ще й під шаром мулу і піску, то вони взагалі пречудові».[5]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  2. ↑ а б в Козацька Чайка «Спас» / Про нас / Історичні основи / Походження назви:. 13 серпня 2011. Процитовано 16 березня 2016.
  3. ↑ а б в Винаходи та інновації. Винахідники України. www.logos.biz.ua. Процитовано 16 березня 2016.
  4. ↑ а б в Лях С. Р., Турченко Ф. Г., Плецький С. Ф., та ін. (2002), стор. 531
  5. ↑ http://expres.ua/news/2016/12/18/218522-arheology-vidnovyly-unikalni-kozacki-korabli

Джерела

Посилання

Військовий корабель Це незавершена стаття про військові кораблі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Історія України Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Традиційні човни народів світу
 
Типи човнів
 
 
Археологічні знахідки
Європа
Каное з Пессе (~7730 до н.е.) • Нуаян-сюр-Сенська довбанка (~7190-6450 до н.е.) • Штральзундзькі човни-довбанки (~5000-4000 рр до н.е.) • Берсійські довбанки (~4800-2700 до н.е.) • Феррібські човни (~2030-1680 до н.е.) • Генсонська довбанка (~1500 до н.е.) • Дуврський човен (~1500 до н.е.) • ⛵Улу-бурунський корабель (~1350 до н.е.) • Карповська довбанка (~1000 до н.е.) • Йортспринзький човен (~350 до н.е.) • Гесголмська довбанка (~300 р до н.е.) ⛵Кіренійський корабель (~300 до н.е.) • Пульська довбанка (~295 до н.е.) • Могельницька довбанка (~220 р. до н.е.) • Антикітерський корабель (~85 р. до н.е.) • Нидамський човен (~320) • Галснейський човен (~450) • ⛵ Ставангерський корабель (~770) • ⛵Квалсунський корабель (~780-800) • ⛵Усеберзький корабель (~820-830) • ⛵Гокстадський корабель (~890) • ⛵Тунський корабель (~900) • ⛵Лалбійський корабель (~925) • ⛵Аскегарський човен (~930) • ⛵Хедебійський корабель-1 (~985) • ⛵Утрехтський корабель (~1010) • ⛵Роскілльський корабель-6 (~1025) • ⛵Скулелевські кораблі (~1030-1040) • ⛵Еллінзький човен (~1163) • ⛵Бременський ког (~1380)
Західна і Південна Азія
Південно-Східна і Східна Азія
та Океанія
Африка
Дуфунське каное (~6550 до н.е.) • ⛵Абідоські човни (~2850 до н.е.) • Човен Хеопса (~2500 до н.е.) • Дахшурські човни (~1855 до н.е.)
 
Історичні моделі човнів минулих часів
Європа
Західна і Південна Азія
Південно-Східна і Східна Азія
та Океанія
Африка
Америка
 
Сучасні моделі човнів
Європа
Західна і Південна Азія
Південно-Східна і Східна Азія
та Океанія
Африка
Америка
 
⛵ - човни, що постійно або опціонально використовують вітрила
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чайка_(човен)&oldid=30769801