Чесно: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Додана інфомрацію про кампанія Руху ЧЕСНО - боротьбу з кнопкодавством із посиланням на джерела Дзеркала тижня, Української правди
Рядок 53: Рядок 53:


Незалежний міжнародний фінансовий та змістовний аудит підтвердив<ref>[http://www.chesno.org/media/files/Compas_Report_Chesno.pdf Аудиторський звіт про результати аудиторської перевірки фінансової звітності цільового використання грошових надходжень отриманих для втілення кампанії «Фільтруй Раду!» громадського руху «Чесно»]</ref><ref>[http://www.chesno.org/media/files/REPORT_CHESNO_150113_UA.pdf Незалежна експертна оцінка доброчесності руху ЧЕСНО, Україна]</ref> ефективність кампанії.
Незалежний міжнародний фінансовий та змістовний аудит підтвердив<ref>[http://www.chesno.org/media/files/Compas_Report_Chesno.pdf Аудиторський звіт про результати аудиторської перевірки фінансової звітності цільового використання грошових надходжень отриманих для втілення кампанії «Фільтруй Раду!» громадського руху «Чесно»]</ref><ref>[http://www.chesno.org/media/files/REPORT_CHESNO_150113_UA.pdf Незалежна експертна оцінка доброчесності руху ЧЕСНО, Україна]</ref> ефективність кампанії.

=== "Боротьба з кнопкодавством" ===
Рух ЧЕСНО з 2011 року фіксував факти порушення [[Конституція України|Конституції]] народними депутатами - неперсональне голосування і збирав їх у окрему базу кнопкодавів. Учасники Руху ЧЕСНО пропонували<ref>{{Cite web|title=“Слуги народу” не дали грошей на сенсорну кнопку проти кнопкодавства|url=http://www.pravda.com.ua/news/2019/11/25/7232927/|website=Українська правда|accessdate=2021-04-19|language=uk}}</ref>, щоб парламент запровадив сенсорну кнопку<ref>{{Cite web|title=Кнопкодави. Перша кримінальна справа|url=https://zn.ua/ukr/internal/knopkodavi-persha-kriminalna-sprava.html|website=Зеркало недели {{!}} Дзеркало тижня {{!}} Mirror Weekly|accessdate=2021-04-19}}</ref>, яка унеможливить неперсональне голосування. Ключовим медіапартнером у боротьбі з кнопкодавством була редакція "Українська правда". Це on-line видання на головній сторінці протягом тривалого часу розміщувала інструмент Руху ЧЕСНО "Кнопкодави".

Кнопкодавством з перевагою в 1 голос<ref>{{Cite web|title=Скандальне призначення Шкарлета: як довести факт подвійного голосування|url=https://www.pravda.com.ua/columns/2021/02/15/7283516/|website=Українська правда|accessdate=2021-04-19|language=uk}}</ref> був призначений міністр освіти [[Шкарлет Сергій Миколайович|Сергій Шкарлет]], якого звинуватили у плагіаті.

2 березня 2021 року сенсорна кнопка запрацювала. Руху ЧЕСНО вдалося зафіксувати 318 нардепів-кнопкодавів та 2153 факти кнопкодавства.

З-поміж тих учасників Руху ЧЕСНО, хто ловив кнопкодавів у парламенті протягом цих років були: відеографи Ганна Грабарська, Дмитро Єршов та журналісти Олександр Саліженко, Дмитро Черетун. Боротьба з кнопкодавством продовжується на рівні комітетів парламенту, де фіксувалися факти неперсонального голосування в період карантину, та у місцевих радах, де ще немає сучасних систем для голосування.


== Проекти руху ==
== Проекти руху ==
* ПолітHub&nbsp;— онлайн-ресурс про політиків України, які хоча би один раз були кандидатами на посади місцевих голів та депутатів місцевих рад. Він містить інформацію про понад 100 тис. політиків, понад 300 політичних партій, а для народних депутатів наявні функції щодо аналізу декларацій, відвідування засідань, «кнопкодавства», «гречкосійства» тощо.<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2661970-100-tisac-imen-aktivisti-stvorili-enciklopediu-ukrainskoi-politiki.html |назва=100 тисяч імен: активісти створили енциклопедію української політики |автор= |дата=18 березня 2019 |веб-сайт=Укрінформ |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=27 квітня 2019}}</ref>
* ПолітHub&nbsp;— онлайн-ресурс про політиків України, які хоча би один раз були кандидатами на посади місцевих голів та депутатів місцевих рад. Він містить інформацію про понад 100 тис. політиків, понад 300 політичних партій, а для народних депутатів наявні функції щодо аналізу декларацій, відвідування засідань, «кнопкодавства», «гречкосійства» тощо.<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2661970-100-tisac-imen-aktivisti-stvorili-enciklopediu-ukrainskoi-politiki.html |назва=100 тисяч імен: активісти створили енциклопедію української політики |автор= |дата=18 березня 2019 |веб-сайт=Укрінформ |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=27 квітня 2019}}</ref>

== Судові справи ==
У 2015 році Рух ЧЕСНО виграв суд<ref>{{Cite web|title=Мер Ірпеня та його партія програли в суді активістці Ірині Федорів|url=https://ms.detector.media/media-i-vlada/post/14591/2015-10-29-mer-irpenya-ta-yogo-partiya-prograly-v-sudi-aktyvisttsi-iryni-fedoriv/|website=ms.detector.media|date=2015-10-29|accessdate=2021-04-19|language=uk|last=MediaSapiens}}</ref> у ексмера Ірпеня [[Карплюк Володимир Андрійович|Володимира Карплюка]]. Він вимагав в судовому порядку спростування статті про партію "Нові обличчя" й доводив, що не був протеже покійного екснардепа Петра Мельника.

У 2021 році Рух ЧЕСНО виграв суд<ref>{{Cite web|title=Екснардепка програла Руху «Чесно» в апеляції|url=https://zz.detector.media/community/texts/184290/2021-04-16-eksnardepka-prograla-rukhu-chesno-v-apelyatsii/|website=zz.detector.media|date=2021-04-16|accessdate=2021-04-19|language=uk}}</ref> у народного депутата 8 скликання [[Пташник Вікторія Юріївна|Вікторії Пташник]]. Політик звинувачувала Рух ЧЕСНО в поширенні недостовірної інформації щодо її фінансової звітності як кандидатки в народні депутати по 179 округу (Харківщина).


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 20:57, 19 квітня 2021

ЧЕСНО
Дата заснування2011
Мета діяльностістимулювати прозорість, підзвітність та відкритість представників влади та запит на якісну політику серед громадян
АдресаКиїв
Офіційний сайтchesno.org
CMNS: Чесно у Вікісховищі

Рух ЧЕСНО — громадська організація, започаткована як коаліція 12 організацій у 2011 році, за рік до за рік до парламентських виборів 2012 року.

Мета — стимулювати прозорість, підзвітність та відкритість представників влади. Символом руху обрано часник, як засіб дезінфекції та боротьби з «нечистою силою» у політиці.

2020 року було створено однойменну громадську організацію[1]

Учасники руху

Діяльність Руху ЧЕСНО започаткували 12 організацій, зокрема тими, які входили до неформального об'єднання громадських організацій «Новий громадянин»,  але після парламентської кампанії діяльність Руху підтримували лише 2 ГО — «Центр UA» («Центр спільних дій» з 2020 року) та «Інститут медіа права» («Центр демократії і верховенства права» з 2016 року).

До грудня 2019 року Рух ЧЕСНО входив до складу ГО «Центр UA», а з 2020 року існує як самостійна громадська організація[2], керівником якої є Віта Думанська, яка очолювала Рух ще з 2018 року у ГО «Центр UA».

Кампанії руху

«Фільтруй Раду!»

9 грудня 2011 року рух «Чесно» ініціював кампанію «Фільтруй Раду!», датою закінчення якої назвав 1 грудня 2012 року. В рамках цієї кампанії учасники руху спільно з журналістами та з громадськими активістами перевіряли чинних депутатів на відповідність критеріям доброчесності, які визначили активісти руху:

  • відсутність фактів порушень прав і свобод людини;
  • незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців;
  • непричетність до корупційних дій;
  • прозорість задекларованих доходів та майна та їх відповідність способу життя;
  • особисте голосування в парламенті;
  • участь у засіданнях парламенту та роботі комітетів.

Перша кампанія активістів Руху — «Фільтруй Раду!» — стартувала у 2011 році та мала на меті активізувати суспільство задля очищення майбутнього парламенту від депутатів, що не відповідали критеріям доброчесності Тоді до Руху увійшли понад 150 громадських організацій з усіх регіонів України, які об'єднали свої зусилля навколо ідеї доброчесності та підзвітності народних обранців. Під час кампанії «Фільтруй Раду!» (2011—2012) до координаційної ради Руху ЧЕСНО  входили 9 організацій[3]:

Аналітична команда руху «Чесно» перевірила спочатку 450 чинних народних депутатів, а потім — понад 2500 кандидатів до наступного парламенту. Рух виявив понад 900 недоброчесних кандидатів у народні депутати. Паралельно учасники руху створили окремий інструмент вимірювання доброчесності політиків — «Чеснометр».

23 липня 2012 року рух «Чесно» оприлюднив результати свого моніторингу, згідно з яким усім критеріям доброчесності відповідали тільки три депутати чинної Верховної Ради: Микола Томенко, Олександр Гудима та Володимир Лановий. Також моніторинг виявив, що 17 депутатів за свою каденцію порушили тільки один з 6 критеріїв — щодо особистого голосування.[4]

За результатами кампанії деякі кандидати не потрапили[5] у партійні списки партії УДАР, а об'єднана опозиція взяла[6] на себе зобов'язання щодо дотримання критеріїв «Чесно» у парламенті.

Незалежний міжнародний фінансовий та змістовний аудит підтвердив[7][8] ефективність кампанії.

"Боротьба з кнопкодавством"

Рух ЧЕСНО з 2011 року фіксував факти порушення Конституції народними депутатами - неперсональне голосування і збирав їх у окрему базу кнопкодавів. Учасники Руху ЧЕСНО пропонували[9], щоб парламент запровадив сенсорну кнопку[10], яка унеможливить неперсональне голосування. Ключовим медіапартнером у боротьбі з кнопкодавством була редакція "Українська правда". Це on-line видання на головній сторінці протягом тривалого часу розміщувала інструмент Руху ЧЕСНО "Кнопкодави".

Кнопкодавством з перевагою в 1 голос[11] був призначений міністр освіти Сергій Шкарлет, якого звинуватили у плагіаті.

2 березня 2021 року сенсорна кнопка запрацювала. Руху ЧЕСНО вдалося зафіксувати 318 нардепів-кнопкодавів та 2153 факти кнопкодавства.

З-поміж тих учасників Руху ЧЕСНО, хто ловив кнопкодавів у парламенті протягом цих років були: відеографи Ганна Грабарська, Дмитро Єршов та журналісти Олександр Саліженко, Дмитро Черетун. Боротьба з кнопкодавством продовжується на рівні комітетів парламенту, де фіксувалися факти неперсонального голосування в період карантину, та у місцевих радах, де ще немає сучасних систем для голосування.

Проекти руху

  • ПолітHub — онлайн-ресурс про політиків України, які хоча би один раз були кандидатами на посади місцевих голів та депутатів місцевих рад. Він містить інформацію про понад 100 тис. політиків, понад 300 політичних партій, а для народних депутатів наявні функції щодо аналізу декларацій, відвідування засідань, «кнопкодавства», «гречкосійства» тощо.[12]

Судові справи

У 2015 році Рух ЧЕСНО виграв суд[13] у ексмера Ірпеня Володимира Карплюка. Він вимагав в судовому порядку спростування статті про партію "Нові обличчя" й доводив, що не був протеже покійного екснардепа Петра Мельника.

У 2021 році Рух ЧЕСНО виграв суд[14] у народного депутата 8 скликання Вікторії Пташник. Політик звинувачувала Рух ЧЕСНО в поширенні недостовірної інформації щодо її фінансової звітності як кандидатки в народні депутати по 179 округу (Харківщина).

Примітки

  1. Вельч, Вадим Міський, Вероніка (12 серпня 2020). «Політикам не подобається, коли про них є задокументовані журналістами неприємні факти», — Віта Думанська, Рух «Чесно». zz.detector.media (укр.). Процитовано 16 квітня 2021.
  2. Вельч, Вадим Міський, Вероніка (12 серпня 2020). «Політикам не подобається, коли про них є задокументовані журналістами неприємні факти», — Віта Думанська, Рух «Чесно». zz.detector.media (укр.). Процитовано 16 квітня 2021.
  3. ІСТОРІЯ РУХУ ЧЕСНО. https://www.chesno.org/background_chesno/ (українська) . Чесно. 19.05.2019. Процитовано 19.05.2019.
  4. Лише троє з 450 депутатів пройшли тест на чесність
  5. Партія «УДАР» виключила деяких кандидатів, які не пройшли критерії «Чесно»
  6. Об'єднана опозиція взяла зобов'зання перед рухом ЧЕСНО
  7. Аудиторський звіт про результати аудиторської перевірки фінансової звітності цільового використання грошових надходжень отриманих для втілення кампанії «Фільтруй Раду!» громадського руху «Чесно»
  8. Незалежна експертна оцінка доброчесності руху ЧЕСНО, Україна
  9. “Слуги народу” не дали грошей на сенсорну кнопку проти кнопкодавства. Українська правда (укр.). Процитовано 19 квітня 2021.
  10. Кнопкодави. Перша кримінальна справа. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 19 квітня 2021.
  11. Скандальне призначення Шкарлета: як довести факт подвійного голосування. Українська правда (укр.). Процитовано 19 квітня 2021.
  12. 100 тисяч імен: активісти створили енциклопедію української політики. Укрінформ. 18 березня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.
  13. MediaSapiens (29 жовтня 2015). Мер Ірпеня та його партія програли в суді активістці Ірині Федорів. ms.detector.media (укр.). Процитовано 19 квітня 2021.
  14. Екснардепка програла Руху «Чесно» в апеляції. zz.detector.media (укр.). 16 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.

Посилання