Тонкінська резолюція: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м вилучено Категорія:Новітні США; додано Категорія:Новоісторичні США за допомогою HotCat |
Функція пропозицій посилань: додано 2 посилання. |
||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Приводом для прийняття цієї резолюції слугувало кілька [[Тонкінський інцидент|"Тонкінських інцидентів"]] в [[Тонкінська затока|однойменній затоці біля берегів В'єтнаму]]. Згідно з офіційним тлумаченням адміністрації президента [[Ліндон Джонсон|Ліндона Джонсона]], кілька американських [[Ескадрений міноносець|есмінців]] були атаковані в [[Тонкінська затока|Тонкінсткій затоці]] кількома катерами [[Демократична Республіка В'єтнам|північнов'єтнамської]] берегової охорони. Через те, що атака сталася в нейтральних водах, вона викликала величезне обурення серед американської еліти. Це проявилося тим, що так звану Тонкінську резолюцію у [[Сенат США|Сенаті США]] підтримало 88 сенаторів (майже одноголосно). Проти виступило лише 2 сенатори: Морзі та Ґрюнінґ. В [[Палата представників США|палаті представників Конгресу США]] цю резолюцію взагалі підтримали одноголосно - всі 416 присутніх конгресменів. [[10 серпня]] [[1964]] року 36-й [[президент США]] [[Ліндон Джонсон]] підписав Тонкінську резолюцію, після чого вона набула чинності. |
Приводом для прийняття цієї резолюції слугувало кілька [[Тонкінський інцидент|"Тонкінських інцидентів"]] в [[Тонкінська затока|однойменній затоці біля берегів В'єтнаму]]. Згідно з офіційним тлумаченням адміністрації президента [[Ліндон Джонсон|Ліндона Джонсона]], кілька американських [[Ескадрений міноносець|есмінців]] були атаковані в [[Тонкінська затока|Тонкінсткій затоці]] кількома катерами [[Демократична Республіка В'єтнам|північнов'єтнамської]] берегової охорони. Через те, що атака сталася в нейтральних водах, вона викликала величезне обурення серед американської еліти. Це проявилося тим, що так звану Тонкінську резолюцію у [[Сенат США|Сенаті США]] підтримало 88 сенаторів (майже одноголосно). Проти виступило лише 2 сенатори: Морзі та Ґрюнінґ. В [[Палата представників США|палаті представників Конгресу США]] цю резолюцію взагалі підтримали одноголосно - всі 416 присутніх конгресменів. [[10 серпня]] [[1964]] року 36-й [[президент США]] [[Ліндон Джонсон]] підписав Тонкінську резолюцію, після чого вона набула чинності. |
||
На думку багатьох істориків Тонкінська резолюція була легітимною в рамках [[правова система|правової системи]] [[США]], однак перечила міжнародному праву. З іншого боку існував [[Договір колективної безпеки країн Південно-Східної Азії]], у якому США виступали гарантами безпеки окремих його учасників ([[Південний В'єтнам]], [[Таїланд]], [[Малайзія]] та [[Сінгапур]]). До того, ж уряди саме цих країн просили адміністрацію США втрутитися в протистояння і залагодити багаторічний конфлікт. США без оголошення війни розпочали атакувати Північний В'єтнам з повітря і моря. Єдиними документами, які давали правові підстави здійснювати фактичну агресію - це Тонкінська резолюція та Договір між країнами Південно-Східної Азії про безпеку (так званий "Азійським [[НАТО]]"). |
На думку багатьох істориків Тонкінська резолюція була легітимною в рамках [[правова система|правової системи]] [[США]], однак перечила [[Міжнародне право|міжнародному праву]]. З іншого боку існував [[Договір колективної безпеки країн Південно-Східної Азії]], у якому США виступали гарантами безпеки окремих його учасників ([[Південний В'єтнам]], [[Таїланд]], [[Малайзія]] та [[Сінгапур]]). До того, ж уряди саме цих країн просили адміністрацію США втрутитися в протистояння і залагодити багаторічний конфлікт. США без оголошення війни розпочали атакувати Північний В'єтнам з повітря і моря. Єдиними документами, які давали правові підстави здійснювати фактичну агресію - це Тонкінська резолюція та Договір між країнами Південно-Східної Азії про безпеку (так званий "Азійським [[НАТО]]"). |
||
Тонкінська резолюція була скасована Сенатом США в [[червень|червні]] [[1970]] року. Приводом для скасування цієї резолюції стали масові протести американців через вторгнення американських та південнов'єтнамських військ у [[Камбоджа|Камбоджу]] в [[квітень|квітні]] [[1970]] року. Незважаючи на її скасування, [[президент США]] [[Річард Ніксон]] відмовився припинити війну у В'єтнамі, та вивести американській війна з регіону. Вторгнення в Камбоджу стало найкривавішим етапом В'єтнамської війни, і принесло чергове протистояння у [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]] та підірвало міжнародний авторитет США. |
Тонкінська резолюція була скасована Сенатом США в [[червень|червні]] [[1970]] року. Приводом для скасування цієї резолюції стали масові протести американців через вторгнення американських та південнов'єтнамських військ у [[Камбоджа|Камбоджу]] в [[квітень|квітні]] [[1970]] року. Незважаючи на її скасування, [[президент США]] [[Річард Ніксон]] відмовився припинити війну у В'єтнамі, та вивести американській війна з регіону. Вторгнення в Камбоджу стало найкривавішим етапом В'єтнамської війни, і принесло чергове протистояння у [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]] та підірвало міжнародний [[авторитет]] США. |
||
==Міжнародна критика== |
==Міжнародна критика== |
||
Версія за 17:03, 5 лютого 2023
| Тонкінська резолюція | |
| Країна |
 США |
|---|---|
| Дата й час | 7 серпня 1964 |
| Час/дата початку | 7 серпня 1964 |
| Час/дата закінчення | 7 серпня 1964 |
| Прийнятий законодавцем | 88th United States Congressd |
 Тонкінська резолюція у Вікісховищі | |
Тонкі́нська резолю́ція — резолюція ухвалена 7 серпня 1964 року Конгресом США, що надавала президенту Ліндону Джонсону широкі повноваження у застосуванні військової сили для припинення постійних нападів північно-в'єтнамських загонів на американські війська в Індокитаї. Резолюція, котра фактично означала оголошення війни Північному В'єтнаму, була підтримана Палатою представників голосами 414-0 і Сенатом — 88-2. Її дію було припинено 13 січня 1971 року.
Історія
Тонкінська резолюція - прийнята 7 серпня 1964 року Конгресом США резолюція, що дала правові підстави для участі Сполучених Штатів Америки у В'єтнамській війні. На думку істориків та журналістів ця резолюція мала трагічні для В'єтнаму і США наслідки, оскільки спровокувала черговий виток воєнного протистояння та кровопролиття у В'єтнамі, і в усьому Індокитаї в цілому.
Приводом для прийняття цієї резолюції слугувало кілька "Тонкінських інцидентів" в однойменній затоці біля берегів В'єтнаму. Згідно з офіційним тлумаченням адміністрації президента Ліндона Джонсона, кілька американських есмінців були атаковані в Тонкінсткій затоці кількома катерами північнов'єтнамської берегової охорони. Через те, що атака сталася в нейтральних водах, вона викликала величезне обурення серед американської еліти. Це проявилося тим, що так звану Тонкінську резолюцію у Сенаті США підтримало 88 сенаторів (майже одноголосно). Проти виступило лише 2 сенатори: Морзі та Ґрюнінґ. В палаті представників Конгресу США цю резолюцію взагалі підтримали одноголосно - всі 416 присутніх конгресменів. 10 серпня 1964 року 36-й президент США Ліндон Джонсон підписав Тонкінську резолюцію, після чого вона набула чинності.
На думку багатьох істориків Тонкінська резолюція була легітимною в рамках правової системи США, однак перечила міжнародному праву. З іншого боку існував Договір колективної безпеки країн Південно-Східної Азії, у якому США виступали гарантами безпеки окремих його учасників (Південний В'єтнам, Таїланд, Малайзія та Сінгапур). До того, ж уряди саме цих країн просили адміністрацію США втрутитися в протистояння і залагодити багаторічний конфлікт. США без оголошення війни розпочали атакувати Північний В'єтнам з повітря і моря. Єдиними документами, які давали правові підстави здійснювати фактичну агресію - це Тонкінська резолюція та Договір між країнами Південно-Східної Азії про безпеку (так званий "Азійським НАТО").
Тонкінська резолюція була скасована Сенатом США в червні 1970 року. Приводом для скасування цієї резолюції стали масові протести американців через вторгнення американських та південнов'єтнамських військ у Камбоджу в квітні 1970 року. Незважаючи на її скасування, президент США Річард Ніксон відмовився припинити війну у В'єтнамі, та вивести американській війна з регіону. Вторгнення в Камбоджу стало найкривавішим етапом В'єтнамської війни, і принесло чергове протистояння у Південно-Східній Азії та підірвало міжнародний авторитет США.
Міжнародна критика
З перших днів прийняття Тонкінської резолюції американська адміністрація була піддана нищівній критиці з боку міжнародної спільноти: проти неї виступали як міжнародні організації (Freedom House) так і уряди цілих країн (не лише СРСР з його політичними сателітами, але й ряд демократичних країн: Швеція, Данія, Австрія, Ватикан та ін.). Міжнародна екологічна ліга назвала Тонкінську резолюцію документальним підтвердженням так званого "екоциду" - навмисної шкоди довкіллю у військово-політичних цілях.
Див. також
Література
- В. Ю. Крушинський. Тонкінська резолюція // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
|
