Інцидент з південнокорейським «Боїнгом» (1978): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Ehlla (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
м виправлення дат |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
Відірваний шматок крила був зафіксований наземними радарами, прийнятий за контейнер або крилату ракету. На його перехоплення було піднято інший [[Су-15]] (пілот — Сергій Слободчиков), що випустив за фрагментом крила одну ракету. |
Відірваний шматок крила був зафіксований наземними радарами, прийнятий за контейнер або крилату ракету. На його перехоплення було піднято інший [[Су-15]] (пілот — Сергій Слободчиков), що випустив за фрагментом крила одну ракету. |
||
Пошкоджений «Боїнг» пізніше був перехоплений ще одним Су-15 (пілот — Анатолій Керефов) і о 23 годині 5 хвилин зробив вимушену посадку на лід [[Корпіярві (озеро)|озера Корпіярві]] {{coord|66|02.893|N|33|04.321|E|region:RU-KR_type:waterbody_display:inline|name=озеро Корпиярви}}<ref name="Autoreview.ru">{{Cite web |url=http://www.autoreview.ru/archive/2008/07/defender/index.php?phrase_id=4645209 |title=Побачити Париж — і не вмерти — Костянтин Сорокін, Артур Берзін |accessdate=15 |
Пошкоджений «Боїнг» пізніше був перехоплений ще одним Су-15 (пілот — Анатолій Керефов) і о 23 годині 5 хвилин зробив вимушену посадку на лід [[Корпіярві (озеро)|озера Корпіярві]] {{coord|66|02.893|N|33|04.321|E|region:RU-KR_type:waterbody_display:inline|name=озеро Корпиярви}}<ref name="Autoreview.ru">{{Cite web |url=http://www.autoreview.ru/archive/2008/07/defender/index.php?phrase_id=4645209 |title=Побачити Париж — і не вмерти — Костянтин Сорокін, Артур Берзін |accessdate=15 січня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090906210246/http://www.autoreview.ru/archive/2008/07/defender/index.php?phrase_id=4645209 |archivedate=6 вересня 2009 |deadurl=yes }}</ref> біля селища [[Лоухі]]. Незабаром він був виявлений радянською пошуковою групою. Першим на борт піднявся прапорщик Дубодєл<ref name="Голод">{{Cite web |url=http://www.golos.com.ua/rus/article/1196861192.html |title=А. Голод. Як садили «Боїнг-707» |accessdate=15 січня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080630070235/http://www.golos.com.ua/rus/article/1196861192.html |archivedate=30 червня 2008 |deadurl=yes }}</ref>. Як пізніше говорили пасажири літака, захеканий прапорщик із збитою набакир шапкою виглядав як типовий радянський військовий у західних фільмах<ref name="Цыганкова">{{Cite web |url=http://www.trud.ru/trud.php?id=200008091460804 |title=С. Циганкова. Загадка південнокорейського «Боїнга» |accessdate=15 січня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140815173329/http://www.trud.ru/trud.php?id=200008091460804 |archivedate=15 серпня 2014 |deadurl=yes }}</ref>. З числа пасажирів від осколків ракети загинула 1 людина, ще одна померла від поранень дорогою до лікарні. 13 людей отримали несмертельні поранення. Пасажири були евакуйовані вертольотами і через два дні відпущені, [[Boeing 727]] [[Pan American World Airways|Pan Am]] доставив їх з [[Мурманськ]]а в [[Гельсінкі]]. |
||
== Наслідки == |
== Наслідки == |
||
Версія за 21:54, 13 грудня 2021
Інцидент з південнокорейським Боїнгом стався 20 квітня 1978 в повітряному просторі СРСР над Карелією. Літак «Боїнг»-707 південнокорейської авіакомпанії порушив повітряний кордон СРСР, був підбитий перехоплювачем Су-15 і зробив вимушену посадку на лід замерзлого озера Корпіярві. Загинули 2 пасажири.
Інцидент
«Боїнг»-707-321B (реєстраційний номер HL7429, командир корабля — Чан Кім Кі) південнокорейської авіакомпанії Korean Air Lines виконував рейс 902 за маршрутом Париж — Сеул з посадкою в Анкориджі. Літак вилетів з аеропорту Руассі-Шарль-де-Голль 20 квітня о 14 годині 40 хвилин. На борту перебували 97 пасажирів (зокрема 26 жінок і 5 дітей) та 12 членів екіпажу.
Через несправність гіроскопічного напівкомпасу літак істотно відхилився від маршруту. О 20 годині 54 хвилини за місцевим часом «Боїнг» був вперше зафіксований радянськими РЛС. О 21 годині 19 хвилин він порушив повітряний простір СРСР у районі Кольського півострова. Позаяк порушник не відповідав на запити диспетчерських служб, на перехоплення було піднято Су-15, пілотований капітаном Олександром Босовим. Наблизившись до «Боїнга», Босов похитав крилами. У відповідь на це порушник розвернувся і почав йти в бік Фінляндії. Босов отримав наказ знищити порушника. Згідно з західними даними, він кілька хвилин намагався переконати начальство, кажучи, що літак є пасажирським, а не розвідником[1]. О 21 годині 42 хвилини перехоплювач випустив дві ракети Р-60, які вибухнули біля крайнього лівого двигуна «Боїнга» і в хвості літака, відірвавши частину крила довжиною 3-4 м (за деякими даними, було випущено дві ракети, одна з яких пройшла повз ціль). Крім того, сталася розгерметизація пасажирського салону, літак почав різке зниження і був втрачений Босовим з виду.
Відірваний шматок крила був зафіксований наземними радарами, прийнятий за контейнер або крилату ракету. На його перехоплення було піднято інший Су-15 (пілот — Сергій Слободчиков), що випустив за фрагментом крила одну ракету.
Пошкоджений «Боїнг» пізніше був перехоплений ще одним Су-15 (пілот — Анатолій Керефов) і о 23 годині 5 хвилин зробив вимушену посадку на лід озера Корпіярві 66°02′ пн. ш. 33°04′ сх. д. / 66.048217° пн. ш. 33.072017° сх. д.[2] біля селища Лоухі. Незабаром він був виявлений радянською пошуковою групою. Першим на борт піднявся прапорщик Дубодєл[3]. Як пізніше говорили пасажири літака, захеканий прапорщик із збитою набакир шапкою виглядав як типовий радянський військовий у західних фільмах[4]. З числа пасажирів від осколків ракети загинула 1 людина, ще одна померла від поранень дорогою до лікарні. 13 людей отримали несмертельні поранення. Пасажири були евакуйовані вертольотами і через два дні відпущені, Boeing 727 Pan Am доставив їх з Мурманська в Гельсінкі.
Наслідки
Свідчення слідчого КДБ Валерія Десяткового:
Це було щось нереальне. Глуха карельська тайга, невелике озеро ще під льодом і величезний лайнер на ньому … Пасажирів вже вивезли. Піднялися на борт. На лівій стороні літака я нарахував не менше ста пробоїн. Над кожним сидінням висіли кисневі маски. Весь салон залитий кров'ю. Але не від ран. А від перепаду тиску. Коли літак почав різко знижуватися, у пасажирів пішла кров носом і з вух[4].
21 квітня на місце події прибула комісія з Москви. Згідно з одним джерелом, відповідального за наказ про знищення лайнера не було знайдено, бо запис переговорів на магнітній стрічці виявився стертим[4]; За іншими даними, відповідальність за рішення взяв на себе генерал Дмитрієв[3]. СРСР пред'явив Південній Кореї рахунок на 100 тис. доларів для покриття вартості утримання пасажирів. Літак розібрали на частини — авіакомпанія відмовилася від нього, щоб не оплачувати операції з евакуації.
Виноски
- ↑ Aviation Safety Network
- ↑ Побачити Париж — і не вмерти — Костянтин Сорокін, Артур Берзін. Архів оригіналу за 6 вересня 2009. Процитовано 15 січня 2010.
- ↑ а б А. Голод. Як садили «Боїнг-707». Архів оригіналу за 30 червня 2008. Процитовано 15 січня 2010.
- ↑ а б в С. Циганкова. Загадка південнокорейського «Боїнга». Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 15 січня 2010.
Див. також
Посилання
- Полювання за Боїнгом
- Світлана Циганкова. Загадка південнокорейського «Боїнга» (Праця, 9 серпня 2000)
- Андрій Голод. Як садили «Боїнг-707»
- Інтерв'ю з генерал-полковником Дмитрієвим, що керував перехопленням
- Розслідування журналу Авторевю
- Рейс «KAL» # 902 за розкладом не прибув. Независимое военное обозрение
| ||||||||