Лимарь Сергій Вікторович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м clean up за допомогою AWB
 
Рядок 32: Рядок 32:
Народився 1989 року в місті Полтава; закінчив полтавську ЗОШ №&nbsp;9. Ще в школі вирішив стати кадровим офіцером, &nbsp;адже в родині по батьковій лінії були військові.<ref name=":0">{{Cite web|url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/21/1989-21-lyutogo-narodyvsya-sergiy-lymar-zagyblyy-geroy-rosiysko-ukrayinskoyi-viyny|title=1989, 21 лютого, народився Сергій Лимарь, загиблий герой російсько-української війни|last=УІНП|website=УІНП|language=uk|access-date=2024-06-16}}</ref> Закінчив 2012 року навчання в Полтавському відділі [[Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій|військового інституту телекомунікацій та інформатизацій Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»]].
Народився 1989 року в місті Полтава; закінчив полтавську ЗОШ №&nbsp;9. Ще в школі вирішив стати кадровим офіцером, &nbsp;адже в родині по батьковій лінії були військові.<ref name=":0">{{Cite web|url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/21/1989-21-lyutogo-narodyvsya-sergiy-lymar-zagyblyy-geroy-rosiysko-ukrayinskoyi-viyny|title=1989, 21 лютого, народився Сергій Лимарь, загиблий герой російсько-української війни|last=УІНП|website=УІНП|language=uk|access-date=2024-06-16}}</ref> Закінчив 2012 року навчання в Полтавському відділі [[Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій|військового інституту телекомунікацій та інформатизацій Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»]].


З лютого 2014&nbsp;р. проходив службу в селищі [[Любимівка (Каховський район)|Любимівка]] [[Херсонська область|Херсонської област]]<nowiki/>і, а з липня 2014&nbsp;р. вирушив у зону бойових дій. Командир взводу 2-го об'єднаного польового вузла зв'язку Генерального Штабу ЗСУ.<ref name=":0" />
З лютого 2014&nbsp;р. проходив службу в селищі [[Любимівка (Каховський район)|Любимівка]] [[Херсонська область|Херсонської області]], а з липня 2014&nbsp;р. вирушив у зону бойових дій. Командир взводу 2-го об'єднаного польового вузла зв'язку Генерального Штабу ЗСУ.<ref name=":0" />


Загинув 21 серпня 2014 року при виконанні бойового завдання — бойовики здійснили артилерійський обстріл реактивною системою залпового вогню «Ураган» з території Російської Федерації бойових позицій підрозділу поблизу села [[Старогнатівка]]. Того дня Сергій Лимар підміняв побратима. Тоді ж загинув солдат 27-го полку [[Вербицький Олексій Миколайович|Олексій Вербицький]].
Загинув 21 серпня 2014 року при виконанні бойового завдання — бойовики здійснили артилерійський обстріл реактивною системою залпового вогню «Ураган» з території Російської Федерації бойових позицій підрозділу поблизу села [[Старогнатівка]]. Того дня Сергій Лимар підміняв побратима. Тоді ж загинув солдат 27-го полку [[Вербицький Олексій Миколайович|Олексій Вербицький]].
Рядок 59: Рядок 59:
* [http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/7553-arxyyepyskopfedirosvyatyvpamyatnudoshkuukrayinskomuzaxysnykusergiyulymaryu.html Архієпископ Федір освятив пам'ятну дошку українському захиснику Сергію Лимарю] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160308003505/http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/7553-arxyyepyskopfedirosvyatyvpamyatnudoshkuukrayinskomuzaxysnykusergiyulymaryu.html |date=8 березня 2016 }}
* [http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/7553-arxyyepyskopfedirosvyatyvpamyatnudoshkuukrayinskomuzaxysnykusergiyulymaryu.html Архієпископ Федір освятив пам'ятну дошку українському захиснику Сергію Лимарю] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160308003505/http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/7553-arxyyepyskopfedirosvyatyvpamyatnudoshkuukrayinskomuzaxysnykusergiyulymaryu.html |date=8 березня 2016 }}
* [https://poltava.to/project/7242/ Полтавщина]
* [https://poltava.to/project/7242/ Полтавщина]

{{ukr-mil-bio-stub}}
{{Учасники РУВ|загинув=так}}
{{Учасники РУВ|загинув=так}}


{{ukr-mil-bio-stub}}

[[Категорія:Уродженці Полтави]]
[[Категорія:Уродженці Полтави]]
[[Категорія:Випускники Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій]]
[[Категорія:Випускники Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій]]

Поточна версія на 17:36, 10 липня 2024

Лимарь Сергій Вікторович
 Капітан (посмертно)
Загальна інформація
Народження21 лютого 1989(1989-02-21)
Полтава
Смерть21 серпня 2014(2014-08-21) (25 років)
Старогнатівка, Донецька область
Alma MaterВійськовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Війська зв'язку
Формування2-й об'єднаний польовий вузол зв'язку ГШ
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Сергі́й Ві́кторович Ли́марь (21 лютого 1989, Полтава—21 серпня 2014, Старогнатівка, Донецька область) — капітан (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1989 року в місті Полтава; закінчив полтавську ЗОШ № 9. Ще в школі вирішив стати кадровим офіцером,  адже в родині по батьковій лінії були військові.[1] Закінчив 2012 року навчання в Полтавському відділі військового інституту телекомунікацій та інформатизацій Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

З лютого 2014 р. проходив службу в селищі Любимівка Херсонської області, а з липня 2014 р. вирушив у зону бойових дій. Командир взводу 2-го об'єднаного польового вузла зв'язку Генерального Штабу ЗСУ.[1]

Загинув 21 серпня 2014 року при виконанні бойового завдання — бойовики здійснили артилерійський обстріл реактивною системою залпового вогню «Ураган» з території Російської Федерації бойових позицій підрозділу поблизу села Старогнатівка. Того дня Сергій Лимар підміняв побратима. Тоді ж загинув солдат 27-го полку Олексій Вербицький.

Похований у Полтаві, на центральному міському кладовищі, на Алеї Героїв.[1]

Без сина лишилась мама Людмила Лимарь, бабуся та сестра.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • 21 жовтня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
  • 12 жовтня 2015-го після заупокійної літургії на стіні полтавської ЗОШ № 9 врочисто відкрито пам'ятну дошку Сергія Лимаря.
  • Вшановується 21 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 1
  • медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
  • нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно) рішенням Полтавської обласної ради.
  • Полтавський телеканал «Лтава» присвятив Сергію документальне відео з циклу «Лицарі Небесної варти».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в УІНП. 1989, 21 лютого, народився Сергій Лимарь, загиблий герой російсько-української війни. УІНП (укр.). Процитовано 16 червня 2024.
  2. Повік не забудемо подвиги Героїв! У Міноборони вшанували пам'ять захисників України

Джерела

[ред. | ред. код]