9А83: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додано Категорія:Машини на шасі Т-80 за допомогою HotCat |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 129: | Рядок 129: | ||
| транспорт = |
| транспорт = |
||
}} |
}} |
||
'''9А83''' — [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська]] та [[ |
'''9А83''' — [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська]] та [[Військово-промисловий комплекс Росії|російська]] самохідна пускова установка зі складу [[Зенітний ракетний комплекс|ЗРС]] [[С-300В]]. |
||
== Історія створення == |
== Історія створення == |
||
Розробка пускової установки 9А83 була розпочата за єдиними тактико-технічними вимогами до [[Зенітний ракетний комплекс|ЗРС]] [[С-300В]]. Роботи виконувались у московському {{Не перекладено|Науково-дослідний електромеханічний інститут|НДЕМІ|ru|Научно-исследовательский электромеханический институт}}.<ref name="gil-258">''Давыдов |
Розробка пускової установки 9А83 була розпочата за єдиними тактико-технічними вимогами до [[Зенітний ракетний комплекс|ЗРС]] [[С-300В]]. Роботи виконувались у московському {{Не перекладено|Науково-дослідний електромеханічний інститут|НДЕМІ|ru|Научно-исследовательский электромеханический институт}}.<ref name="gil-258">''Давыдов М. В.'', Годы и люди, с. 258</ref> До кінця 1973 були готові перші дослідні зразки для полігонних випробувань, а 3 січня 1974 на {{Не перекладено|Полігон Емба|Ембенському полігоні|ru|Полигон Эмба}} почалися перші випробування.<ref name="gil-272">''Давыдов М. В.'', Годы и люди, с. 272</ref> Перший успішний запуск було здійснено у вересні 1974 року.<ref name="gil-282">''Давыдов М. В.'', Годы и люди, с. 282</ref> У 1983 році комплекс [[С-300В]]1 був прийнятий на озброєння у складі [[Командний пункт|командного пункту]] [[9С457]], [[Радар|РЛС]] [[9С15 «Обзор-3»|9С15]], багатоканальної станції наведення ракет [[9С32]], [[Пускова установка|пускової установки]] 9А83, пуско-заряджальної установки [[9А85]] і [[Зенітна ракета|зенітної керованої ракети]] [[9М83]]. У 1988 році було пройдено другий етап випробувань, після якого комплекс [[С-300В]] був доповнений [[Радар|РЛС]] [[9С19]], [[Пускова установка|пусковою установкою]] [[9А82]], пуско-заряджальною установкою [[9А84]] та [[Зенітна ракета|зенітною керованою ракетою]] [[9М82]].<ref name="gil-266">''Давыдов М. В.'', Годы и люди, с. 266</ref> |
||
== Опис конструкції == |
== Опис конструкції == |
||
[[Пускова установка]] 9А83 призначена для підготовки та запуску чотирьох [[Зенітна ракета|зенітних керованих ракет]] [[9М83]]. Ракети можуть бути розміщені як на самій пусковій установці в транспортно-пускових контейнерах 9Я240, так і на сполученій з нею пуско-заряджальній установці [[9А85]]. Переведення ракет у бойове положення проводиться спеціальними гідроприводами. Установка забезпечує роботу [[Зенітна ракета|зенітних керованих ракет]] з моменту їх запуску до ураження мети, здійснює підсвічування цілі, і навіть видачу |
[[Пускова установка]] 9А83 призначена для підготовки та запуску чотирьох [[Зенітна ракета|зенітних керованих ракет]] [[9М83]]. Ракети можуть бути розміщені як на самій пусковій установці в транспортно-пускових контейнерах 9Я240, так і на сполученій з нею пуско-заряджальній установці [[9А85]]. Переведення ракет у бойове положення проводиться спеціальними гідроприводами. Установка забезпечує роботу [[Зенітна ракета|зенітних керованих ракет]] з моменту їх запуску до ураження мети, здійснює підсвічування цілі, і навіть видачу коригувальних команд. Підготовка ракет до запуску виконується у разі надходження команд від багатоканальної станції наведення ракет [[9С32]]. Установка здатна вести вогонь двома із чотирьох ракет із інтервалом 1-2 секунди. Під час роботи 9А83 відбувається постійний обмін інформацією з [[9С32]], проводиться аналіз цілевказівки та відображення положення цілі в зоні ураження.<ref name="RE">{{Cite web |url=http://www.arms-expo.ru/049051048057124054053052053.html |title=С-300В (9К81, SA-12A, Gladiator; SA-12B, Giant), войсковая зенитная ракетная система — ОРУЖИЕ РОССИИ, Каталог вооружения, военной и специальной техники |accessdate=2011-06-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110831191011/http://www.arms-expo.ru/049051048057124054053052053.html |archivedate=2011-08-31 |deadlink=yes }}</ref> |
||
До комплекту бортової апаратури установки 9А83 входять<ref name="RE" />: |
До комплекту бортової апаратури установки 9А83 входять<ref name="RE" />: |
||
Поточна версія на 11:24, 2 липня 2024
| 9А83 | |||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Пускова установка 9А83 ЗРС С-300В у бойовому положенні | |||||||||||||||||||||||||||
| Тип | Пускова установка | ||||||||||||||||||||||||||
| Походження |  СРСР | ||||||||||||||||||||||||||
| Історія використання | |||||||||||||||||||||||||||
| На озброєнні | 1983 — т. ч. | ||||||||||||||||||||||||||
| Оператори |  Росія Білорусь Україна | ||||||||||||||||||||||||||
| Історія виробництва | |||||||||||||||||||||||||||
| Розроблено | 1969—1983 роки | ||||||||||||||||||||||||||
| Виробник | СРСР Росія | ||||||||||||||||||||||||||
| Виготовлена кількість | понад 1 200 одиниць | ||||||||||||||||||||||||||
| Характеристики | |||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 47,5 т | ||||||||||||||||||||||||||
| Довжина | не більше 12 250 мм | ||||||||||||||||||||||||||
| Ширина | не більше 3 380 мм | ||||||||||||||||||||||||||
| Висота | не більше 3 270 мм | ||||||||||||||||||||||||||
| Обслуга | 3 особи | ||||||||||||||||||||||||||
Головне озброєння | 4 x ЗКР 9М83 | ||||||||||||||||||||||||||
| Двигун |
840 к.с. | ||||||||||||||||||||||||||
| Підвіска | індивідуальна торсіонна | ||||||||||||||||||||||||||
Операційна дальність | 250 км | ||||||||||||||||||||||||||
| Практична межа | 0,025 — 30 км | ||||||||||||||||||||||||||
| Максимальна глибина | 6 — 75 км | ||||||||||||||||||||||||||
| Швидкість | 53 км/год | ||||||||||||||||||||||||||
9А83 у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||
9А83 — радянська та російська самохідна пускова установка зі складу ЗРС С-300В.
Розробка пускової установки 9А83 була розпочата за єдиними тактико-технічними вимогами до ЗРС С-300В. Роботи виконувались у московському НДЕМІ[ru].[2] До кінця 1973 були готові перші дослідні зразки для полігонних випробувань, а 3 січня 1974 на Ембенському полігоні[ru] почалися перші випробування.[3] Перший успішний запуск було здійснено у вересні 1974 року.[4] У 1983 році комплекс С-300В1 був прийнятий на озброєння у складі командного пункту 9С457, РЛС 9С15, багатоканальної станції наведення ракет 9С32, пускової установки 9А83, пуско-заряджальної установки 9А85 і зенітної керованої ракети 9М83. У 1988 році було пройдено другий етап випробувань, після якого комплекс С-300В був доповнений РЛС 9С19, пусковою установкою 9А82, пуско-заряджальною установкою 9А84 та зенітною керованою ракетою 9М82.[5]
Пускова установка 9А83 призначена для підготовки та запуску чотирьох зенітних керованих ракет 9М83. Ракети можуть бути розміщені як на самій пусковій установці в транспортно-пускових контейнерах 9Я240, так і на сполученій з нею пуско-заряджальній установці 9А85. Переведення ракет у бойове положення проводиться спеціальними гідроприводами. Установка забезпечує роботу зенітних керованих ракет з моменту їх запуску до ураження мети, здійснює підсвічування цілі, і навіть видачу коригувальних команд. Підготовка ракет до запуску виконується у разі надходження команд від багатоканальної станції наведення ракет 9С32. Установка здатна вести вогонь двома із чотирьох ракет із інтервалом 1-2 секунди. Під час роботи 9А83 відбувається постійний обмін інформацією з 9С32, проводиться аналіз цілевказівки та відображення положення цілі в зоні ураження.[6]
До комплекту бортової апаратури установки 9А83 входять[6]:
- Радіоелектронна апаратура з ЕОМ
- Засоби підготовки ЗКР 9М83 до старту
- Система телекодового зв'язку
- Обладнання топоприв'язки та навігації
- Газотурбінний двигун для автономного електропостачання.
Усі засоби пускової установки 9А83 встановлені на спеціальне гусеничне шасі, що має індекс ГБТУ — «Об'єкт 830» (рос. Объект 830).[7] Шасі розроблено у конструкторському бюро Ленінградського заводу імені Кірова та виробляється на ЛЗГТ[ru]. В основі конструкції лежить шасі самохідної гармати 2С7 «Піон». Змінено положення моторно-трансмісійного відділення (перенесено до кормової частини машини), вузли та агрегати шасі по окремих вузлах уніфіковані з танками Т-72 та Т-80.[8]
- 9А83 — пускова установка ЗРС С-300В
- 9А83-1 — пускова установка ЗРС С-300В1
- 9А83М — пускова установка ЗРС С-300ВМ із ЗКР 9М83М
- 9А83МЭ — експортний варіант
- ↑ ГОСТ 8.417-2002
- ↑ Давыдов М. В., Годы и люди, с. 258
- ↑ Давыдов М. В., Годы и люди, с. 272
- ↑ Давыдов М. В., Годы и люди, с. 282
- ↑ Давыдов М. В., Годы и люди, с. 266
- ↑ а б С-300В (9К81, SA-12A, Gladiator; SA-12B, Giant), войсковая зенитная ракетная система — ОРУЖИЕ РОССИИ, Каталог вооружения, военной и специальной техники. Архів оригіналу за 31 серпня 2011. Процитовано 8 червня 2011.
- ↑ Василий Н. Я., Гуринович А. Л., Зенитные ракетные комплексы, с. 274
- ↑ Ганин С. М., Карпенко А. В., Зенитная ракетная система С-300, с. 50
- Давыдов М. В. Часть 2. Зенитные ракетные системы // Годы и люди. — (из истории ОАО "НИЭМИ", электронная версия издания с исправлениями и дополнениями, внесенными в период 2002-2010 гг.). — Москва : Радио и связь, 2009. — ISBN 5-256-01601-6.
- Василий Н.Я., Гуринович А.Л. Самоходные зенитные ракетные комплексы // Зенитные ракетные комплексы. — Справочное издание. — Минск : Белорусский дом печати, 2001. — С. 267—268. — 11000 прим.
- Ганин С. М., Карпенко А. В. Зенитная ракетная система С-300 // Невский бастион. — Приложение к военно-техническому сборнику. — Санкт-Петербург, 2001. — 73 с.
- ОАО «Спецмаш». Зенитно-ракетные системы С-300В и С-300ВМ, изделия 830—835 (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
- С-300В (9К81, SA-12A, Gladiator; SA-12B, Giant), войсковая зенитная ракетная система (рос.). ОРУЖИЕ РОССИИ, Каталог вооружения, военной и специальной техники. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.