Страсний тиждень: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
JAnDbot (обговорення | внесок) м r2.7.2) (робот додав: bcl:Semana Santa, zh:圣周, змінив: eu:Aste Santua |
м r2.7.3) (робот додав: pcd:Sémainne Sainte |
||
Рядок 61: | Рядок 61: | ||
[[nn:Den stille veka]] |
[[nn:Den stille veka]] |
||
[[no:Den stille uke]] |
[[no:Den stille uke]] |
||
[[pcd:Sémainne Sainte]] |
|||
[[pl:Wielki Tydzień]] |
[[pl:Wielki Tydzień]] |
||
[[pt:Semana Santa]] |
[[pt:Semana Santa]] |
Версія за 13:35, 5 травня 2012
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Roermondse_passie.jpg/300px-Roermondse_passie.jpg)
(анонімний художник XV Ст, Нідерланди)
Страсний тиждень (Седмица; страсть в ц.-сл.— страждання) — останній тиждень Великого посту, що передує Пасці і наступною за вербним тижнем. У страсний тиждень згадується Таємна Вечеря, страждання, розп'яття і поховання Ісуса Христа. Всі дні Страсного тижня звуться «Великими» — Великий Понеділок, Великий Вівторок і т.д, також уживається епітет «Страсний».
В православ'ї перші три дні Страсної седмиці відбувається Літургія передосвячених дарів, в Великий четвер й Велику суботу — літургія Василя Великого, в Велику п'ятницю літургія не відбувається. У перші три дні Страсної седмиці устав пропонує прочитувати весь Псалтир, крім 17-й кафізми, що читається на утрені Великої Суботи.
В католицизмі Великий четвер, Велика п'ятниця і Велика Субота об'єднані за назвою Пасхальне тридення. Страсний тиждень у пам'ять про останні дні земного життя, страждання і хресну смерть Ісуса Христа, розпочинається у християн з понеділка.
У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосип розглядається як праобраз зрадженого Христа. У понеділок Страсної седмиці служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. Миро — це суміш 50 речовин на основі оливкового масла, трав та смол. Миро вважається святинею, зберігається у вівтарі і використовується в таїнстві Миропомазання. Готується миро лише раз у році — з понеділка по середу Страсного тижня, у четвер освячується.
У вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком.
Велика середа — день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна «грішниця» вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в церковній службі в середу прославляється «грішниця» і засуджується зрада Юди.
Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем — Великі четвер, п'ятниця та субота. У кожний з них на службах читаються уривки з Євангеліє, що розповідають про страждання Христа.
У четвер віруючі згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових — євхаристії.
Велика п'ятниця — найскорботніший день, тому що саме в п'ятницю Ісус був розп'ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи. У суботу тіло Христа «перебувало в труні», але душею Спаситель зійшов в пекло і вивів з нього душі праведників.