Дороті Дей

Дороті Дей
Народилася	8 листопада 1897(1897-11-08)[…] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Померла	29 листопада 1980(1980-11-29)[…] (83 роки) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США ·інфаркт міокарда
Країна	США
Діяльність	журналістка, письменниця, громадська активістка, редакторка, профспілкова діячка, антивоєнна активістка, автобіографка, суфражистка
Alma mater	Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн і Lincoln Park High Schoold
Знання мов	англійська
Членство	Індустріальні робітники світу, Мовчазні вартовіd і Національна жіноча партіяd
Напрямок	анархізм
Magnum opus	The Long Lonelinessd і Loaves and Fishes: The Inspiring Story of the Catholic Worker Movementd
Конфесія	католицька церква
Брати, сестри	Grace Delafield Day Spierd
Нагороди	премія миру імені Гандіd (1975) премія «Pacem in Terris»d (1971) Національна зала слави жінок (2001) Laetare Medald (1972) Thomas Merton Awardd (1973) Eugene V. Debs Awardd (1971)
IMDb	ID 0206383
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

До́роті Дей (англ. Dorothy Day; нар. 8 листопада 1897(18971108), Бруклін — пом. 29 листопада 1980, Нью-Йорк) — американська журналістка, громадська діячка, активістка і одна із засновників Руху католицьких робітників, прихильниця філософії дистрибутизма (католицької економічної теорії). У 1930-х роках активно брала участь не тільки в робочому, але і в пацифістському і антивоєнному русі (в тому числі закликала віруючих католиків ухилятися від призову в армію під час Другої світової війни). Сама себе нерідко називала анархісткою.

Життєпис

Фото 1934 року

Народилася в протестантській родині, мала трьох братів і одну сестру. В юності завагітніла від свого коханця, але за його вимогою була змушена піти на аборт. Вийшла заміж спочатку за багатого видавця, але цей шлюб незабаром розпався, після чого вона вийшла заміж вдруге і народила дочку.

У 1914—1916 роках вона вчилася в Іллінойському університеті, зацікавившись під час навчання роботами Маркса та інших соціалістичних авторів, вступивши потім в Соціалістичну партію. З 1916 року, повернувшись у Нью-Йорк, і до 1918 року працювала журналісткою в ряді газет, потім два роки була медсестрою, після чого повернулася до журналістики і працювала в Чикаго і Новому Орлеані. У 1927 році прийняла рішення перейти в католицизм і прийняла хрещення, що призвело до розриву відносин з родиною.

У травні 1933 року стала одним із засновників журналу «Католицький робочий», навколо якого сформувався Рух католицьких робітників. Активно писала для цього журналу про проблеми бідності, брала участь у створенні притулків для бездомних, перший з яких заснувала у власній квартирі; до 1936 році існувало вже понад 30 таких будинків, і за свою діяльність в цьому напрямку Дей у 1971 році отримала міжнародну премію Pacem in Terris.

У 1971—1973 роках активно брала участь у протестах проти війни у В'єтнамі, в результаті чого кілька разів була заарештована. Під час проведення Другого Ватиканського собору очолила групу жінок, які оголосили голодування і вимагали від Собору засудження війни як такої.

Сучасна Католицька церква поки не вирішила питання про її канонізації або беатифікації, але після смерті вона була удостоєна статусу Слуги Божої.

Бібліографія

• William Miller (1982) Dorothy Day: A Biography.
• Rosalie G. Riegle [Troester] (2003) Dorothy Day: Portraits by Those Who Knew Her. Orbis Books.
• Nancy Roberts L. (1984) Dorothy Day and the Catholic Worker. SUNY Press.
• Sheila Webb, "Dorothy Day and the Early Years of the Catholic Worker: Social Action through the Pages of the Press," U. S. Catholic Historian, vol. 21, no. 3 (Summer 2003), pp. 71–88.

Посилання

• Стаття в Encyclopedia Britannica.