Ромашка Демид Остапович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Ромашка Демид Остапович (?, с. [[Ярославка]], [[Козелецький повіт]], [[Чернігівська губернія]] – [[8 липня]] [[1920]], с. [[Піски (Бахмацький район)|Піски]], [[Козелецький повіт]], [[Чернігівська губернія]]) — повстанський отаман. |
Ромашка Демид Остапович (?, с. [[Ярославка|(Бобровицький район)Ярославка]], [[Козелецький повіт]], [[Чернігівська губернія]] – [[8 липня]] [[1920]], с. [[Піски (Бахмацький район)|Піски]], [[Козелецький повіт]], [[Чернігівська губернія]]) — повстанський отаман. |
||
[[1919]] року очолив селянське повстання на півдні [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]] проти [[Біла армія|Білої армії]] генерала [[Денікін Антон Іванович|Денікіна]]. Станом на [[23 серпня]] [[1919]] року у загоні Демида Ромашки нараховувалося 2500 осіб, мав 4 [[кулемет]]и. |
[[1919]] року очолив селянське повстання на півдні [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]] проти [[Біла армія|Білої армії]] генерала [[Денікін Антон Іванович|Денікіна]]. Станом на [[23 серпня]] [[1919]] року у загоні Демида Ромашки нараховувалося 2500 осіб, мав 4 [[кулемет]]и. |
||
Рядок 52: | Рядок 52: | ||
[[Категорія:Бровари]] |
[[Категорія:Бровари]] |
||
[[Категорія:Вояки Армії УНР]] |
[[Категорія:Вояки Армії УНР]] |
||
[[Категорія:уродженці Бобровицького району]] |
Версія за 20:13, 8 серпня 2012
Ромашка Демид Остапович (?, с. (Бобровицький район)Ярославка, Козелецький повіт, Чернігівська губернія – 8 липня 1920, с. Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія) — повстанський отаман.
1919 року очолив селянське повстання на півдні Чернігівської губернії проти Білої армії генерала Денікіна. Станом на 23 серпня 1919 року у загоні Демида Ромашки нараховувалося 2500 осіб, мав 4 кулемети.
Після відступу денікінців розпочав боротьбу уже проти радянської влади. Сферою впливу та дiй отамана Ромашки були південь нинішньої Чернігівської області і прилегла до неї лівобережна Київщина — сучасні Остерський, Козелецький, Бобровицький, Броварський райони.
Згідно з "Протоколом огляду Демида Остаповича Ромашки, уродженця с. Ярославки Козелецького повіту", який зберігається у Державному архіві Чернігівської області (Ф. 5080, оп. 1, спр. 3) Д.О.Ромашка загинув 8 липня 1920 року, отримавши «дві наскрізні рани від куль у голову і лице, несумісні з життям". Проте, є свідчення, що отаман насправді не загинув і продовжив боротьбу. Так, газета «Свобода», що виходила у Нью-Джерсі (США) від 21 вересня 1920 року згадує серед повстанських загонів, що діяли на той час в Україні «батальйон Шевченка» під командою прапорщика Ромашка.
У розвідчому звіті Партизансько-повстанського штабу від 22 вересня 1921 року зазначається: "25 серпня в районі Ніжин — Носівка оперував повстанчий відділ полковника Ромашки (до 3 тисяч). Відділ перервав сполучення між Києвом і Бахмачем. Один iз більшовицьких полків, посланий для його ліквідації, у повному складі перейшов на бік повстанців. 28 серпня відділ Ромашки захопив ст. Кобижча, а біля ст. Бобровиця висадив міст, повстанці захопили бронепотяг "Другий червоний командир" з 4 гарматами, 10 кулеметами і різним військовим спорядженням. За останні дні загін значно збільшився й існує під назвою "Друга дика дивізія".
Червона армія, як і СРСР називали отамана бандитом, і розповідали, що Ромашка зі своєю бандою заважав працювати в Броварах та тероризував населення містечка.
Згадки про отамана
Про Ромашку згадується у вірші невідомого автора «Куркуль та бандит», де отамана порівнюють з такими діячами Повстанської Армії України як Махно і Тютюнник.
Ви чували про Ромашку,
Про Тютюнника, Махно? Ми зійдемся всі до купи І стоятимем в одно. |
Про отамана Демида Ромашку також розповідається у книзі Володимира Гузія «Золота очеретина».
Цьому рухові властива партизанська тактика лісової війни, зв'язки з петлюрівським керівництвом, сувора дисципліна. Сферою впливу та дій отамана Ромашки стали Остерщина, Козелеччина, Басанщина, Броварщина.
У 1920 році більшовицькі газети скаржилися, що на Басанщині не міг з'явитися жоден представник радянської влади. Ромашківців було багато, але діяли вони підпільно, як і махновці. На початку 1920 року загін Ромашки напав на Броварі, Гоголів, Русанів. На весні 1920 року, перед початком повстань у Зазим'ї, Літках, Требухові проти Ромашки було кинуто регулярні частини Червоної Армії. |
Ймовірне припущення, що саме землякові Ромашці присвятив Павло Тичина свій знаменитий вірш
На майдані коло церкви
революція іде. Хай чабан! усі гукнули, за отамана буде. |