Семерньов Віктор Михайлович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Aeou (обговорення | внесок) |
Base (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
| Ім'я = Віктор Михайлович Семерньов |
| Ім'я = Віктор Михайлович Семерньов |
||
| Оригінал імені = |
| Оригінал імені = |
||
| Фото = |
| Фото = |
||
| Ширина = |
| Ширина = |
||
| Підпис = |
| Підпис = |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
| Сайт = |
| Сайт = |
||
}} |
}} |
||
'''Ві́ктор Миха́йлович Семерньо́в''' (народився {{ДН|26|03|1942}} р., м. [[Одеса]]) — український [[живописець]], лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України ім. Т. Шевченка]] ([[Національна премія України імені Тараса Шевченка — лауреати 1978 року|1978]]), [[Заслужений художник України]]<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/13893.html Указ Президента України № |
'''Ві́ктор Миха́йлович Семерньо́в''' (народився {{ДН|26|03|1942}} р., м. [[Одеса]]) — український [[живописець]], лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України ім. Т. Шевченка]] ([[Національна премія України імені Тараса Шевченка — лауреати 1978 року|1978]]), [[Заслужений художник України]]<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/13893.html Указ Президента України № 845/2011 від 23 серпня 2011 року]</ref>, член [[Національна спілка художників України|національної спілки художників України]] ([[1977]]). Батько української художниці [[Семерньова Галина Вікторівна|Галини Семерньової]]. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Рядок 39: | Рядок 39: | ||
== Творчість == |
== Творчість == |
||
Завдяки копіткій роботі в [[бібліотека]]х та [[архів]]ах, картини Віктора Семерньова відзначаються історичною правдивістю, реалістичністю. Серед них «[[Гангутський бій]]» (1978 р.), «[[Штурм Очакова]]» (1978 р.), «Засідання штабу Чорноморського флоту» (1980 р.), |
Завдяки копіткій роботі в [[бібліотека]]х та [[архів]]ах, картини Віктора Семерньова відзначаються історичною правдивістю, реалістичністю. Серед них «[[Гангутський бій]]» (1978 р.), «[[Штурм Очакова]]» (1978 р.), «Засідання штабу Чорноморського флоту» (1980 р.), «Бій брига „Меркурій“ з турецькими кораблями» (1978 р.), «Св. Миколай» на добудові" (1988 р.), «[[Чесменська битва]] [[25 червня]] [[1770]] р.» (2000 р.) та багато інших. |
||
Основну частину роботи художника складають: [[діорама|діорами]] «[[Суднобудування|Будівництво суден]] на Миколаївському [[Адміралтейство|адміралтействі]] в I чверті [[XIX століття]]» (1978 р.), «Взяття [[Вознесенськ]]а» (1983 р.) а також серія картин і портретів. Серед них: портрети [[адмірал]]а [[Макаров Степан Осипович|С. О. Макарова]], вченого [[Крилов Олексій Миколайович|О. М. Крилова]], інженера-кораблебудівника [[Бубнов Іван Григорович|І. Г. Бубнова]], та інші. |
Основну частину роботи художника складають: [[діорама|діорами]] «[[Суднобудування|Будівництво суден]] на Миколаївському [[Адміралтейство|адміралтействі]] в I чверті [[XIX століття]]» (1978 р.), «Взяття [[Вознесенськ]]а» (1983 р.) а також серія картин і портретів. Серед них: портрети [[адмірал]]а [[Макаров Степан Осипович|С. О. Макарова]], вченого [[Крилов Олексій Миколайович|О. М. Крилова]], інженера-кораблебудівника [[Бубнов Іван Григорович|І. Г. Бубнова]], та інші. |
||
Рядок 78: | Рядок 78: | ||
* [http://nshu.org.ua/index.php?option=com_mtree&task=viewlink&link_id=2812&Itemid=30 Семерньов Віктор Михайлович на сайті національної спілки художників України {{ref-uk}}] |
* [http://nshu.org.ua/index.php?option=com_mtree&task=viewlink&link_id=2812&Itemid=30 Семерньов Віктор Михайлович на сайті національної спілки художників України {{ref-uk}}] |
||
* [http://www.imena.mk.ua/?030/14 «Власник чарівної кисті |
* [http://www.imena.mk.ua/?030/14 «Власник чарівної кисті — Віктор Семерньов»] |
||
[[Категорія:Уродженці Одеси]] |
[[Категорія:Уродженці Одеси]] |
||
Рядок 84: | Рядок 84: | ||
[[Категорія:Персоналії:Миколаїв]] |
[[Категорія:Персоналії:Миколаїв]] |
||
[[Категорія:Лауреати Шевченківської премії]] |
[[Категорія:Лауреати Шевченківської премії]] |
||
[[Категорія:Лауреати Шевченківської премії 1978 |
[[Категорія:Лауреати Шевченківської премії 1978 року]] |
||
[[Категорія:Кавалери ордена «Знак Пошани»]] |
[[Категорія:Кавалери ордена «Знак Пошани»]] |
||
[[Категорія:Заслужені художники України]] |
[[Категорія:Заслужені художники України]] |
Версія за 18:05, 23 вересня 2012
Віктор Михайлович Семерньов | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 26 березня 1942 р. Одеса | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Одеське художньо-театральне училище імені М. Б. Грекова Ленінградське вище художньо-промислове училище імені В. І. Мухіної | |||
Діяльність | художник | |||
Вплив | Бучкін Петро Дмитрович | |||
Твори | «Портрет дівчини» (1974), «Осінь» (1996), «Геть з рідної землі» (2003), «Після шторма» (2003) | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Ві́ктор Миха́йлович Семерньо́в (народився 26 березня 1942 р., м. Одеса) — український живописець, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (1978), Заслужений художник України[1], член національної спілки художників України (1977). Батько української художниці Галини Семерньової.
Біографія
Народився в Одесі 26 березня 1942 року. Після закінчення школи у 1956 році вступив до Одеського художнього училища ім. М. Б. Грекова, яке закінчив у 1961 році. Його вчителями були художники Павлюк Георгій Миколайович, Єгоров Юрій Миколайович, Русин Аркадій Вікторович.
Після закінчення служби в армії у 1965 році він вступає до Ленінградське вище художньо-промислове училище ім. В. І. Мухіної. Навчався у художників-педагогів Савінова Глiба Олександровича, Іогансена Кирила Леонардовича. Особливо помітний слід у житті Віктора Михайловича залишив Заслужений діяч мистецтв РРФСР Бучкін Петро Дмитрович.
Після отримання диплома у 1969 році Віктор Михайлович за направленням приїжджає в місто Миколаїв. З цих пір вся його біографія пов'язана з містом корабелів, з морем і кораблями, які він любив з дитинства.
Перша велика творча робота молодого художника — оформлення фасаду будівлі, де розміщувалася школа юних моряків біля старого Інгульського мосту.
Творчий період в Миколаєві у художника Семернева найплідніший. Ним написана велика кількість картин, натюрмортів, портретів, пейзажів, етюдів.
Творчість
Завдяки копіткій роботі в бібліотеках та архівах, картини Віктора Семерньова відзначаються історичною правдивістю, реалістичністю. Серед них «Гангутський бій» (1978 р.), «Штурм Очакова» (1978 р.), «Засідання штабу Чорноморського флоту» (1980 р.), «Бій брига „Меркурій“ з турецькими кораблями» (1978 р.), «Св. Миколай» на добудові" (1988 р.), «Чесменська битва 25 червня 1770 р.» (2000 р.) та багато інших.
Основну частину роботи художника складають: діорами «Будівництво суден на Миколаївському адміралтействі в I чверті XIX століття» (1978 р.), «Взяття Вознесенська» (1983 р.) а також серія картин і портретів. Серед них: портрети адмірала С. О. Макарова, вченого О. М. Крилова, інженера-кораблебудівника І. Г. Бубнова, та інші.
Особливе місце у творчості художника займають картини з історії вітчизняного флоту і суднобудування на Чорному морі. Серед них «Очаківська хвиля» (1991 р.), «Камені біля берегів Очакова» (1992 р.), «На острові Березань» (1993 р.), «Море вранці» (1993 р.), «Свіжий вітер» (2000 р.).
У 2005 році Віктор Михайлович разом з дочкою Галиною, членом Спілки художників України, виконали ікони та розписи для каплиці Святого Миколая в місті Миколаєві. Ними було зроблено 14 розписів. Кожна з них має самостійну художню цінність.
Виставки та експозиції
За свій творчий шлях він брав участь у безлічі художніх виставок. Серед них:
- 1976 р. — Всесоюзна виставка робіт молодих художників (м. Москва);
- 1990 р. — Виставка миколаївських художників у США (м. Сіетл);
- 1993 р. — Виставка II Міжнародного симпозіуму «Барвиста Україна» (м. Київ);
- 1994 р. — Виставка робіт миколаївських художників у США (м. Вашингтон);
- 1995 р. — Персональна виставка в Швейцарії (г. Люцерн);
- 2000 р. — Виставка, присвячена 30-річчю Миколаївської спілки художників (м. Київ);
- 2002 р. — Виставка "Миколаївські художники у програмі «Рік України в Росії» (м. Москва).
Роботи майстра сьогодні експонуються в музеях:
- Миколаївський художній музей імені В. Верещагіна,
- Музей суднобудування і флоту,
- Історико-краєзнавчий музей міста Азова та інших.
Також вони є і у приватних колекціях в Росії, України, Великобританії, Франції, Швейцарії, США, Німеччини, Греції, Ізраїлі, Італії, Гвінеї та інших держав.
Нагороди
- 1981 — Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка, як одному з творців музею суднобудування і флоту в м. Миколаєві
- 1989 орден «Знак Пошани»
- 1 жовтня 2005 — Грамота Митрополита Київського і Всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви Володимира.
- 23 серпня 2011 — Заслужений художник України