Нестайко Всеволод Зіновійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Klm (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 143: Рядок 143:
* [http://www.chl.kiev.ua/95/Writer_1/Nestaikobd.html Про В. Нестайка та його твори]
* [http://www.chl.kiev.ua/95/Writer_1/Nestaikobd.html Про В. Нестайка та його твори]
* [http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CD%E5%F1%F2%E0%E9%EA%EE%20%C2%F1%E5%E2%EE%EB%EE%E4 Книги Нестайка на Читанці]
* [http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%CD%E5%F1%F2%E0%E9%EA%EE%20%C2%F1%E5%E2%EE%EB%EE%E4 Книги Нестайка на Читанці]

{{Bio-lit-stub}}


[[Категорія:Українські дитячі письменники]]
[[Категорія:Українські дитячі письменники]]

Версія за 21:30, 13 жовтня 2012

Всеволод Зіновійович Нестайко
Файл:Нестайко В.jpg
Народився30 січня 1930 (94 роки)(19300130)
Бердичів Житомирська область Україна Україна
Помер16 серпня 2014(2014-08-16) (84 роки)
Київ, Україна
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьписьменник
Alma materФілологічний факультет Київського університету[d] (1952)
Мова творівукраїнська
Роки активності19562014
Напрямокдитяча література
Жанрпроза
ПреміїПремія ім. Лесі Українки, внесений до Почесного списку імені Г. К. Андерсена
Сайт: Неофіційна спільнота у facebook

CMNS: Нестайко Всеволод Зіновійович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Всеволод Зіновійович Нестайко (нар. 30 січня 1930, Бердичів) — письменник, класик сучасної української дитячої літератури[1]. Для його творів характерно гумористичне обігравання імен та ситуацій. Найпопулярніший твір — трилогія «Тореадори з Васюківки» («Пригоди Робінзона Кукурузо» [1964], «Незнайомець з 13-ї квартири» [1966], «Таємниця трьох невідомих» [1970])[2].

Біографія

Батько В. Нестайко подоляк-тернополянин під час Першої світової війни був «січовим стрільцем» в австрійській армії. Заарештований в 1933 році радянською владою, загинув у концентраційному таборі[1].

Мама Нестайка викладала російську мову та літературу. По смерті батька у 30-ті роки переїжджає з сином до Києва, де під час нацистської окупації організовує маленьку підпільну школу[2].

Нестайко закінчує десятилітню загальну середню школу з одною четвіркою в табелі, зі срібною медаллю. Через обставини терору та війни не вчився у п'ятому та дев'ятому класах. Курс дев'ятого класу пройшов самостійно за два місяці[2]. Після школи вступає на слов'янське відділення філологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Всеволод Нестайко закінчує навчання на філологічному факультеті в 1952 році.

У дитинстві разом із сусідом і ровесником Вітасиком Дяченком читали книги: Миколи Трублаїні («Лахтак», "Шхуна «Колумб»), Джека Лондона, Жюля Верна, Бориса Житкова та мріяли стати капітанами далекого плавання. Як виявилось, через особливості зору Нестайко не міг стати моряком, а сусід таки став капітаном[2].

Літературна праця

Працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», видавництвах «Молодь». З 1956 по 1987 рік завідував редакцією у видавництві «Веселка»[1].

Витяг з першого оповідання написаного у вісім років, про відважного мисливця, який полював на бенгальського тигра в Африці: Ноги у мисливця були волосаті, як у всіх чоловіків[2]

А коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство — догратися, досміятися, добешкетувати... Вихід був один — стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше.

[3]

П'ятдесятирічній шлях у дитячій літературі засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п'єс. Перше оповідання для дітей Всеволод Нестайко надрукував у журналі «Барвінок» в 24 роки. Також друкувався у «Піонерії». Перша книжка «Шурка і Шурко» побачила світ у 1956 році[1][2].

За його повістями та оповіданнями поставлені фільми «Одиниця з обманом», «Чудеса в Гарбузянах», короткометражна стрічка «Тореадори з Васюківки».

Після проголошення Акту Незалежності України В.Нестайко разом з поетом та редактором Іваном Малковичем опрацьовують та публікують нову авторську редакцію книги «Тореадори з Васюківки». Твір був позбавлений деяких неминучих ідеологічних нашарувань минулої доби, деталей, незрозумілих сучасному, а тим паче майбутньому читачеві. З'явилися й нові епізоди[3].

На початку 2000 року друкує у «Барвінку» свою нову повість-казку «Ковалі Щастя, або Новорічний детектив»[2].

Веде програму на Національному радіо України «Радіобайка Всеволода Нестайка»[2].

Визнання

Згідно iз соцопитуваннями, проведеними у 1990–1992 роках Державною бібліотекою для дітей та Міністерством культури — твори Володимира Нестайка визнані лідерами читацького інтересу[2].

Літературні премії
Міжнародні нагороди фільмів що були зняті по мотивам творів В.Нестайко

1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого почесного списку Г. Х. Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури[4][1][2].

Твори

Примітки

  1. а б в г д е ж и к л м н п Всеволод Нестайко. видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». офіційний сайт видання. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |дата_доступу= (довідка)
  2. а б в г д е ж и к л м Кацун Юлія (29 січня 2003). Всеволод НЕСТАЙКО: «Незалежність України залежить від української дитячої літератури». щоденна всеукраїнська газета «День». {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |дата_доступу= (довідка)
  3. а б В.Нестайко. Від автора, Всеволод Нестайко. видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». офіційний сайт видання. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |дата_доступу= (довідка)
  4. Інформація вимагає уточнення з першоджерел. Існує Премія імені Г. К. Андерсена, а де знаходиться «Особливий почесний список Г. Х. Андерсена» — невідомо.

Посилання