Боголюбов Олексій Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
IvanBot (обговорення | внесок)
Боти
238 646 редагувань
м →‎Біографія: replaced: в світі → у світі
вікі, категорія
Рядок 1: Рядок 1:
'''Олексій Миколайович Боголю́бов''' ([[12|12(25) березня]] [[1911]], м. [[Ніжин]], нині [[Чернігівська область]] - [[2 листопада]] [[2004]], м. [[Київ]]) — учений у галузі [[Історія математики|історії математики]] й [[Машинознавство|теорії механізмів]]. Доктор техічних наук ([[1966]]), [[професор]] ([[1972]]), член-кореспондент [[АН УРСР]] ([[1969]]). Премія [[Крилов Микола Іванович|М. Крилова]] ([[1997]]). Іспанський орден “За громадянські заслуги” ([[1996]]). Заслужений діяч науки і техніки ([[2001]]). Син [[Боголюбов Микола Михайлович|Миколи Михайловича]], брат [[Боголюбов Микола Миколайович (старший)|Миколи Миколайовича]] та [[Боголюбов Михайло Миколайович|Михайла Миколайовича]] Боголюбових.
'''Олексій Миколайович Боголю́бов''' ([[12|12(25) березня]] [[1911]], м. [[Ніжин]], нині [[Чернігівська область]] — [[2 листопада]] [[2004]], м. [[Київ]]) — учений у галузі [[Історія математики|історії математики]] й [[Машинознавство|теорії механізмів]]. Доктор техічних наук ([[1966]]), [[професор]] ([[1972]]), член-кореспондент [[АН УРСР]] ([[1969]]). Премія [[Крилов Микола Іванович|М. Крилова]] ([[1997]]). Іспанський орден «За громадянські заслуги» ([[1996]]). Заслужений діяч науки і техніки ([[2001]]). Син [[Боголюбов Микола Михайлович|Миколи Михайловича]], брат [[Боголюбов Микола Миколайович (старший)|Миколи Миколайовича]] та [[Боголюбов Михайло Миколайович|Михайла Миколайовича]] Боголюбових.


== Біографія ==
== Біографія ==
Закінчив Харківський університет ([[1936]]) та механічно-машинобудівний інститут ([[1938]]). Працював на інженерних посадах, викладав у Харківському механічно-машинобудівному інституті (1940—1941); 1956—1962 — старший інженер, головний інженер Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти, 1958—1981 — викладач, професор Київського інженерно-будівного інституту; водночас від [[1962]] — молодший науковий спвіробитник, від [[1963]] — старгий науковий співробітник, 1975—1989 — головний науковий співробітник Інституту математики, а також стариший науковий співробітник сектору історії техніки й природознавства Інституту історії [[АН УРСР]] (1963—1974). Один із фундаторів наукової школи з історії математики в Україні. Досліджує питання історії вітчизняної математики, механчіних машин, машинобудування, науки й освіти в Україні. За участі Б. 1966—1970 вийшли 4-томна монографія “История отечественной математики” та біографічний довідник “Математики. Механики” ([[Київ]], [[1983]]). Автор циклу науково-історичних праць з історії культур. зв’язків між Іспанією та Росією. Досліджує життя і діяльність інженера Авґустина де Бетанкура. З коментарями Б. у [[Мадрид|Мадриді]] [[1990]] передруковано працю Бетанкура і Ланца “Трактат о построении машин” — першу у світі книгу з теорії машин і механізмів.
Закінчив Харківський університет ([[1936]]) та механічно-машинобудівний інститут ([[1938]]). Працював на інженерних посадах, викладав у Харківському механічно-машинобудівному інституті (1940–1941); 1956–1962 — старший інженер, головний інженер Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти, 1958–1981 — викладач, професор Київського інженерно-будівного інституту; водночас від [[1962]] — молодший науковий спвіробитник, від [[1963]] — старгий науковий співробітник, 1975–1989 — головний науковий співробітник Інституту математики, а також стариший науковий співробітник сектору історії техніки й природознавства Інституту історії [[АН УРСР]] (1963–1974). Один із фундаторів наукової школи з історії математики в Україні. Досліджує питання історії вітчизняної математики, механчіних машин, машинобудування, науки й освіти в Україні. За участі Б. 1966–1970 вийшли 4-томна монографія «История отечественной математики» та біографічний довідник «Математики. Механики» ([[Київ]], [[1983]]). Автор циклу науково-історичних праць з історії культур. зв'язків між Іспанією та Росією. Досліджує життя і діяльність інженера Авґустина де Бетанкура. З коментарями Б. у [[Мадрид]]і [[1990]] передруковано працю Бетанкура і Ланца «Трактат о построении машин» — першу у світі книгу з теорії машин і механізмів.


== Праці ==
== Праці ==
* История механики машин. К., 1964;
* История механики машин. К., 1964;
* Развитие проблем механики машин. К., 1967;
* Развитие проблем механики машин. К., 1967;
* Августин Бетанкур: Научно-биогр. очерк. Москва, 1968;
* Августин Бетанкур: Научно-биогр. очерк. Москва, 1968;
* Научно-технический прогресс в Украинской ССР. К., 1967;
* Научно-технический прогресс в Украинской ССР. К., 1967;
* Механика в СССР за 50 лет. Москва, 1967 (співавт.);
* Механика в СССР за 50 лет. Москва, 1967 (співавт.);
* Машина і людина. К., 1969; Нариси з історії механіки. К., 1974;
* Машина і людина. К., 1969; Нариси з історії механіки. К., 1974;
* Доктор Роберт Гук. Москва, 1980.
* Доктор Роберт Гук. Москва, 1980.


== Література ==
== Література ==
* Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930—2000): Довід. К., 2001.
* Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930–2000): Довід. К., 2001.
* ''Л. Г. Лесько, В. Л. Баладинський'' [[Енциклопедія сучасної України]]. — Т. 3. — Київ, 2004., стор. 141
* ''Л. Г. Лесько, В. Л. Баладинський'' [[Енциклопедія сучасної України]]. — Т. 3. — Київ, 2004., стор. 141


[[Категорія:Випускники Харківського університету]]
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]
Рядок 21: Рядок 21:
[[Категорія:Українські механіки]]
[[Категорія:Українські механіки]]
[[Категорія:Члени-кореспонденти НАН України]]
[[Категорія:Члени-кореспонденти НАН України]]
[[Категорія:заслужені діячі науки України]]
[[Категорія:Уродженці Ніжина]]
[[Категорія:Уродженці Ніжина]]
[[Категорія:Народились 25 березня]]
[[Категорія:Народились 25 березня]]

Версія за 16:41, 2 листопада 2012

Олексій Миколайович Боголю́бов (12(25) березня 1911, м. Ніжин, нині Чернігівська область — 2 листопада 2004, м. Київ) — учений у галузі історії математики й теорії механізмів. Доктор техічних наук (1966), професор (1972), член-кореспондент АН УРСР (1969). Премія М. Крилова (1997). Іспанський орден «За громадянські заслуги» (1996). Заслужений діяч науки і техніки (2001). Син Миколи Михайловича, брат Миколи Миколайовича та Михайла Миколайовича Боголюбових.

Біографія

Закінчив Харківський університет (1936) та механічно-машинобудівний інститут (1938). Працював на інженерних посадах, викладав у Харківському механічно-машинобудівному інституті (1940–1941); 1956–1962 — старший інженер, головний інженер Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти, 1958–1981 — викладач, професор Київського інженерно-будівного інституту; водночас від 1962 — молодший науковий спвіробитник, від 1963 — старгий науковий співробітник, 1975–1989 — головний науковий співробітник Інституту математики, а також стариший науковий співробітник сектору історії техніки й природознавства Інституту історії АН УРСР (1963–1974). Один із фундаторів наукової школи з історії математики в Україні. Досліджує питання історії вітчизняної математики, механчіних машин, машинобудування, науки й освіти в Україні. За участі Б. 1966–1970 вийшли 4-томна монографія «История отечественной математики» та біографічний довідник «Математики. Механики» (Київ, 1983). Автор циклу науково-історичних праць з історії культур. зв'язків між Іспанією та Росією. Досліджує життя і діяльність інженера Авґустина де Бетанкура. З коментарями Б. у Мадриді 1990 передруковано працю Бетанкура і Ланца «Трактат о построении машин» — першу у світі книгу з теорії машин і механізмів.

Праці

  • История механики машин. К., 1964;
  • Развитие проблем механики машин. К., 1967;
  • Августин Бетанкур: Научно-биогр. очерк. Москва, 1968;
  • Научно-технический прогресс в Украинской ССР. К., 1967;
  • Механика в СССР за 50 лет. Москва, 1967 (співавт.);
  • Машина і людина. К., 1969; Нариси з історії механіки. К., 1974;
  • Доктор Роберт Гук. Москва, 1980.

Література

  • Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930–2000): Довід. К., 2001.
  • Л. Г. Лесько, В. Л. Баладинський Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004., стор. 141
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Боголюбов_Олексій_Миколайович&oldid=10805430