Артамонов Олексій Михайлович

Олексій Михайлович Артамонов
Народження	18 лютого 1918(19180218) Введенка
Смерть	18 грудня 2011
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Україна
Жанр	жанрове малярство, пейзаж і портрет
Навчання	Московське художнє училищеd (1938)
Діяльність	художник
Вчитель	Кримов Микола Петрович
Член	Спілка радянських художників України
Партія	ВКП(б)
Учасник	радянсько-фінська війна, вторгнення СРСР до Польщі (1939), Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР і німецько-радянська війна
Нагороди

Олексій Михайлович Артамонов (18 лютого 1918, Введенка — 18 грудня 2011) — український живописець, член Спілки художників СРСР і Національної спілки художників України.

Біографія

Народився 18 лютого 1918 року в селі Введенці (тепер Моршанського району Тамбовської області). В семирічному віці помер його батько і хлопчик переїхав до матері у Москву, де навчався в школі. Працював в Московському театрі оперетти, де займався декоративним живописом. Потім поступив в Московське художнє училище імені 1905 року, де його педагогом був Микола Петрович Кримов.

В 1938 році, після закінчення училища, призваний до лав Червоної армії. Служив в танкових військах в Старокостянтинові. Брав участь в радянсько-фінській війні, Польському поході РСЧА, Бессарабсько-буковинському поході. Німецько-радянська війна застала його в Перемишлі. Був важко поранений і опинився в тилу ворога. Відразу після одужання організував підпільну групу з оточенців, яка в січні 1942 року влилася в партизанський загін, пізніше названий ім'ям Ф. Михайлова. Олексій Михайлович став командиром диверсійної групи, а потім заступником командира партизанського загону імені Кармалюка. Протягом 1943 року особисто підірвав 12 ешелонів противника з живою силою і технікою. В Українському штабі партизанського руху, яким командував Тимофій Строкач, оформили документи на звання Героя Радянського Союзу. Але тодішній секретар ЦК КП(б)У Микита Хрущов, розглянувши документи, прийняв рішення, що присвоювати таке звання в 25 років ще зарано.

В 1944 році переїхав до Києва. Відразу ж по приїзді був призначений головним художником виставки партизанської слави. Через рік вже став членом Спілки художників СРСР, почав брати участь у художніх виставках, неодноразово бував за кордоном. Член ВКП(б) з 1947 року.

Могила Олексія Артамонова

Помер 18 грудня 2011 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Творчість

Автор тематичних картин і композиційних портретів: «Нафтова вишка. Борислав» (1947), «Оранка» (1957); «Народні месники» (1967), «За Батьківщину» (1970), «Слава героям» (1972), «Після бою» (1974), «Йде війна народна» (1975).

Відзнаки

Народний художник УРСР, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1974 року). Нагороджений орденами Леніна (1945), Дружби народів (1989), Вітчизняної війни І ступеня (1988), Богдана Хмельницького (2001), медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (1968).

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Джерела

• В контакті(рос.)