Кристіан I: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м r2.7.2+) (робот додав: sk:Kristián I.; косметичні зміни
Рядок 13: Рядок 13:
Проте вже у 1450 році Державна рада Швеції вимушена була наполягти, щоб Карл Кнутсон зрікся корони Норвегії. Це було викликано небажанням воювати з досить могутньою данською армію. Враховуючі ці осбтавини Державна рада Норвегії оголосила Кристіана I новим королем Норвегії. 2 серпня 1450 року він коронувався у Тронгеймі, а 29 серпня у Бергені підписано унію між Данією та Норвегією.
Проте вже у 1450 році Державна рада Швеції вимушена була наполягти, щоб Карл Кнутсон зрікся корони Норвегії. Це було викликано небажанням воювати з досить могутньою данською армію. Враховуючі ці осбтавини Державна рада Норвегії оголосила Кристіана I новим королем Норвегії. 2 серпня 1450 року він коронувався у Тронгеймі, а 29 серпня у Бергені підписано унію між Данією та Норвегією.


Вже незабаром випала нагода відвоювати королівство Швеція. У 1457 році Карла Кнутсона було скинуто з трону й запрошено Кристіана I. В цьому ж році його коронував архієпископ Ян Оксенштерна. Проте вже 1464 році проти Кристіна спалахнуло повстання у Швеції, данські загони було вигнано, а новим регентом став єпископ Кеттіл Кнутсон. При цьому Кристіан I не полишав нагодити повернути собі владу над швецією. У 1471 році данську армію було розбито під Брункебергом шведською армією на чолі із [[Стен Стуре Старший (регент)|Стеном Стуре Старшим]]. Влада Кристіана I у значній частині Швеції (окрім півдня) скінчилася, проте останній не зрікся прав на шведську корону.
Вже незабаром випала нагода відвоювати королівство Швеція. У 1457 році Карла Кнутсона було скинуто з трону й запрошено Кристіана I. В цьому ж році його коронував архієпископ Ян Оксенштерна. Проте вже 1464 році проти Кристіна спалахнуло повстання у Швеції, данські загони було вигнано, а новим регентом став єпископ Кеттіл Кнутсон. При цьому Кристіан I не полишав нагодити повернути собі владу над швецією. У 1471 році данську армію було розбито [[Битва при Брункеберзі|під Брункебергом]] шведською армією на чолі із [[Стен Стуре Старший (регент)|Стеном Стуре Старшим]]. Влада Кристіана I у значній частині Швеції (окрім півдня) скінчилася, проте останній не зрікся прав на шведську корону.


Але Кристіан I помирає його дядько Адольф шауенбурзький, який залишив Кристіану герцогство Шлезвіг та графство Гольштейн. У 1474 році Кристіана I було визнано володарем цих земель з боку Фрідріха I, імператора Священної Римської імперії.
Але Кристіан I помирає його дядько Адольф шауенбурзький, який залишив Кристіану герцогство Шлезвіг та графство Гольштейн. У 1474 році Кристіана I було визнано володарем цих земель з боку Фрідріха I, імператора Священної Римської імперії.

Версія за 07:18, 12 січня 2013

Кристіан I

Кристіан I (1426-1481) - король Данії з 1448 до 1481 року, король Норвегії з 1450 до 1481 року, король Швеції з 1457 до 1464 року. Засновник королівської династії Ольденбургів.

Життєпис

Граф Ольденбурга

Був сином Дітріха, графа Ольденбурзького, та Хельвіг Шлезвіг-Гольштейнської. Завдяки матері він мав права на корону Данії, він був родичем короля Еріка V. Проте до 1448 року він жив у графстві Ольденбург.

після смерті свого батька у 1440 році Кристіан стає черговим графом Ольденбурга. Проте всі його думки були спрямовані на отримання корони Дані, а відповідно й Норвегії і Швеції. У 1448 році помирає король Кальмарської унії Хрістофер Баварський. Цим відкривається шлях Кристіан до данського трону. Отримати корону йому допомагає дядько Адольф VIII Шауенбург, герцог Шлезвіг-Гольштейнський, який мав значний вплив у Державній раді Данії. До того ж й Ерік Померанський зрікається своїх прав на корони Данії та Норвегії. Для забезпечення свого статус Кристіан одружується на удовиці Хрістофера Баварськогой врешті-решт стає королем Данії.

Королювання

При обранні королем Данії Кристіан I був вимушений підписати 13 статей, які передавали значну частину влади аристократії та Державній раді. Проте у планах Кристіана I було бажання відновити Кальмарську унію. Із самого початку він намагається стати королем Швеції та Норвегії. Проте у 1448 році новим королем Швеції обрано Карла Кнутсона. Водночас починає розгортатися боротьба за владу у Норвегії між кандидатами на норвезький трон - між прихильниками Кристіана I та Карла Кнутсона. Останній врешті-решт перемогає й коронується норвезькою короною у Тронгеймі 20 листопада 1449 року.

Проте вже у 1450 році Державна рада Швеції вимушена була наполягти, щоб Карл Кнутсон зрікся корони Норвегії. Це було викликано небажанням воювати з досить могутньою данською армію. Враховуючі ці осбтавини Державна рада Норвегії оголосила Кристіана I новим королем Норвегії. 2 серпня 1450 року він коронувався у Тронгеймі, а 29 серпня у Бергені підписано унію між Данією та Норвегією.

Вже незабаром випала нагода відвоювати королівство Швеція. У 1457 році Карла Кнутсона було скинуто з трону й запрошено Кристіана I. В цьому ж році його коронував архієпископ Ян Оксенштерна. Проте вже 1464 році проти Кристіна спалахнуло повстання у Швеції, данські загони було вигнано, а новим регентом став єпископ Кеттіл Кнутсон. При цьому Кристіан I не полишав нагодити повернути собі владу над швецією. У 1471 році данську армію було розбито під Брункебергом шведською армією на чолі із Стеном Стуре Старшим. Влада Кристіана I у значній частині Швеції (окрім півдня) скінчилася, проте останній не зрікся прав на шведську корону.

Але Кристіан I помирає його дядько Адольф шауенбурзький, який залишив Кристіану герцогство Шлезвіг та графство Гольштейн. У 1474 році Кристіана I було визнано володарем цих земель з боку Фрідріха I, імператора Священної Римської імперії.

Помер Кристіан I 21 травня 1481 року у Копенгагені.

Родина

Дружина - Доротея (1430-1495), донька Іогана Гогенцолерна, маркграфа Бранденбург-Кульмбаського

Діти:

  • Олаф (1450-1451)
  • Кнут (1451-1455)
  • Ганс (1455-1513)
  • Маргарет (1456-1486), дружина Джеймса III Стюарта, короля Шотландії
  • Фредерік (1471-1533)

Джерела