Ганімед: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Скасування редагування № 10672195 користувача Albamouse (обговорення) енциклопедична значимість? |
м r2.7.2) (робот додав: war:Ganymede (mitolohiya) |
||
Рядок 56: | Рядок 56: | ||
[[tl:Ganymede (mitolohiya)]] |
[[tl:Ganymede (mitolohiya)]] |
||
[[tr:Ganimedes (mitoloji)]] |
[[tr:Ganimedes (mitoloji)]] |
||
[[war:Ganymede (mitolohiya)]] |
|||
[[zh:伽倪墨得斯]] |
[[zh:伽倪墨得斯]] |
Версія за 08:40, 10 лютого 2013
Ганіме́д (грец. Ganymedes) — у давньогрецьких міфах — син троянського владаря Троя і німфи Каллірої, брат Іла й Ассарака; виділявся надзвичайною красою. Зевс в образі орла заніс Ганімеда на Олімп і зробив його поряд з Гебою виночерпцем. Батькові хлопця для розради подарував колісницю з парою безсмертних коней. Ганімеда зображували вродливим юнаком, часто з келихом вина.
Міф про Зевса й Ганімеда, поширений у Греції та в Римі, виправдовував любов дорослого чоловіка до хлопця; гомосексуалізм толерувався винятково як крайня форма культу богині Кібели. Чоловіки, шанувальники Кібели, шукали екстатичної єдності з богинею шляхом кастрації та переодягання в жіноче вбрання. Гомосексуальне жрецтво було визнаною інституцією в святинях Великої Богині в Тірі, Іоппі, Ієраполісі та Єрусалимі, що засвідчує перемогу патріархату над матріархатом. Платон виправдовує міфом про Ганімеда почуття, які плекає до своїх учнів. В іншому місці він засуджує протиприродний міф про гомосексуальні пригоди Зевса, вважаючи, що це «безсоромна крітська вигадка». З поширенням платонізської філософії всюди, де верховними богами вважались Зевс і Аполлон, грецька жінка, яка раніше посідала панівне інтелектуальне становище, була понижена до ролі безплатної робітниці й виховательки дітей.
Сюжет про викрадення Ганімеда нерідко зустрічається в мистецтві. Копія скульптури Леохара «Викрадення Ганімеда» зберігається у Ватіканському музеї. Відомі картини та скульптури Мікеланджело, Тіціана, Корреджо, Рембрандта, Торвальдсена й ін.