Дукач: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Gutsul (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Bryndza (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Зображення: Dukach.jpg|thumb|200px|right|Дукач. Сучасна робота. Автор — [[Ліщинський Любарт|Л. Ліщинський. Фото О. Касянчука.]]]] |
|||
'''Дукач''', личман - прикраса у вигляді великої медалеподібної монети з металевим бантом, прикрашеним |
'''Дукач''', личман - прикраса у вигляді великої медалеподібної монети з металевим бантом, прикрашеним |
||
камінцями. За дукач правили [[Австрія|австрійські]] [[дукат]]и [[Марія Терезія|Марії Терезії]], а пізніше російські [[рубль|рублі]] та місцеві вироби з різноманітними зображеннями. Носили їх на [[Лівобережжя|Лівобережжі]], [[Чернігівщина|Чернігівщині]], [[Полтавщина|Полтавщині]] та [[Слобожанщина|Слобожанщині]]. На Полтавщині дукачі мали з обох боків зображення релігійного змісту. Такі дукачі дарували на [[весілля|весіллі]]. Інші мали портретні зображення, здебільшого імператриць [[Єлизавета|Єлизавети]] та [[Катерина II|Катерини]]. При цьому традиції носити намисто з дукатів та один медалеподібний дукач не виключали одна одну. Дукачем у 19-на початку 20-го століття називали дуже різні за матеріальною та художньою цінністю жіночі прикласи - від грубого, але старанно виготовленого до фабричної штампованої бляшки. Відповідно, в одних місцевостях України на початку 20 ст. дукач лишався святковою прикрасою, а в інших його насили щодня і дорослі, й діти. |
камінцями. За дукач правили [[Австрія|австрійські]] [[дукат]]и [[Марія Терезія|Марії Терезії]], а пізніше російські [[рубль|рублі]] та місцеві вироби з різноманітними зображеннями. Носили їх на [[Лівобережжя|Лівобережжі]], [[Чернігівщина|Чернігівщині]], [[Полтавщина|Полтавщині]] та [[Слобожанщина|Слобожанщині]]. На Полтавщині дукачі мали з обох боків зображення релігійного змісту. Такі дукачі дарували на [[весілля|весіллі]]. Інші мали портретні зображення, здебільшого імператриць [[Єлизавета|Єлизавети]] та [[Катерина II|Катерини]]. При цьому традиції носити намисто з дукатів та один медалеподібний дукач не виключали одна одну. Дукачем у 19-на початку 20-го століття називали дуже різні за матеріальною та художньою цінністю жіночі прикласи - від грубого, але старанно виготовленого до фабричної штампованої бляшки. Відповідно, в одних місцевостях України на початку 20 ст. дукач лишався святковою прикрасою, а в інших його насили щодня і дорослі, й діти. |
||
Версія за 04:26, 26 листопада 2005
Дукач, личман - прикраса у вигляді великої медалеподібної монети з металевим бантом, прикрашеним камінцями. За дукач правили австрійські дукати Марії Терезії, а пізніше російські рублі та місцеві вироби з різноманітними зображеннями. Носили їх на Лівобережжі, Чернігівщині, Полтавщині та Слобожанщині. На Полтавщині дукачі мали з обох боків зображення релігійного змісту. Такі дукачі дарували на весіллі. Інші мали портретні зображення, здебільшого імператриць Єлизавети та Катерини. При цьому традиції носити намисто з дукатів та один медалеподібний дукач не виключали одна одну. Дукачем у 19-на початку 20-го століття називали дуже різні за матеріальною та художньою цінністю жіночі прикласи - від грубого, але старанно виготовленого до фабричної штампованої бляшки. Відповідно, в одних місцевостях України на початку 20 ст. дукач лишався святковою прикрасою, а в інших його насили щодня і дорослі, й діти.
Джерела
- Українська минувшина: ілюстрований етнографічний довідник. - К.: Либідь, 1993. - С. 130-132
- Катерина Матейко. Український народний одяг: етнографічний довідник. - К.: Наукова думка, 1996. - С.149-159
- Хведір Вовк. Студії з української етнографії та антропології. - К.: Мистецтво, 1995. - С.129-131