Коссак-Тарнавський Зенон: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м оцифрування дат в картці особи |
Kvz65 (обговорення | внесок) |
||
Рядок 59: | Рядок 59: | ||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА]] |
* [[Файл:Organization_of_Ukrainian_Nationalists-M.svg|20px]] [[Файл:OUN-B-01.svg|20px]] † [[Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА|<span style="color:#CD9B1D">'''Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА'''</span>]] † [[Файл:UPA-Zaslugy1.png|20пкс]] [[Файл:OUN-r Flag 1941.svg|25пкс]] |
||
{{Керівництво Карпатської України}} |
{{Керівництво Карпатської України}} |
Версія за 15:38, 30 квітня 2013
Зенон Коссак-«Тарнавський» | |
---|---|
Прізвисько | «Конашевич», «Сакко», «Тарнавський» |
Народження | 1 квітня 1907 м. Дрогобич, Львівська область |
Смерть | 18 березня 1939 (31 рік) смт. Буштино (можливо м. Солотвино), Закарпатська область загиблий у бою |
Країна | Карпатська Україна |
Освіта | ЛНУ ім. І. Франка |
Партія | ОУН |
Звання | поручник |
Війни / битви | Друга світова війна |
Рід | Коссаки гербу Кос |
Коссак-Тарнавський Зенон у Вікісховищі |
Ко́ссак-Тарна́вський Зено́н (псевдо: «Конашевич», «Сакко», «Тарнавський»)(* 1 квітня 1907, Дрогобич — † 18 березня 1939, біля смт. Буштино, за іншими даними 19 березня, смт. Солотвино) — український політичний і військовий діяч, провідний член УВО і ОУН, автор 44-х правил життя українського націоналіста, бойовий референт Крайової Екзекутиви ОУН на ЗУЗ (02.1929-12.1929), керівник організаційної референтури Української Військової Організації (з кінця 1930), заст. начальника Генштабу Карпатської Січі (19.01.1939—19.03.1939).
Юнацькі роки
Народився у м. Дрогобичі (тепер Львівська область). Вивчав право у Львівському університеті. Був одним з організаторів і лідерів молодіжного націоналістичного руху в Галичині.
В середині 1920-х рр. створив у Дрогобичі осередок Організації Вищих Класів Українських Гімназій, згодом увійшов до проводу Союзу Української Націоналістичної Молоді.
Діяльність в ОУН
На початку лютого 1929, ставши членом Організації Українських Націоналістів, був затверджений Євгеном Коновальцем бойовим референтом Крайової Екзекутиви ОУН на ЗУЗ, а з 1930 — заступником бойового референта Романа Шухевича.
Організував дрогобицьку бойову групу Української Військової Організації (Левко Крисько, Василь Білас, Дмитро Данилишин, Михайло Гнатів та член «п'ятірки» під псевдо «Оса»), яка згодом особливо відзначилася під час проведення збройних акцій як проти польських окупаційних органів в цілому, так і проти окремих їх представників (експропріаційні акції у Бориславі (31.7.1931), Трускавці (8.8.1931), Городку (30.11.1932), замахи на таємного агента поліції Я. Буксу (24.8.1931) і начальника східного відділу міністерства внутрішніх справ Польщі Т.Голувка (29.8.1931).
Наприкінці 1930 очолив організаційну референтуру Української Військової Організації. Співпрацював у «Бюлетені КЕ ОУН на ЗУЗ».
Арешти і тюрми
Неодноразово заарештовувався польською службою безпеки-дифензивою (популярна назва — «двуйка», «двійка»). В червні 1933 і січні 1934 на судових процесах у Львові засуджений до 8-річного ув'язнення за приналежність до ОУН і співучасть у нападі на пошту в Городку. Присуд відбував у тюрмі для українських політичних в'язнів у Вронках (Познанське воєводство, Польща).
Діяльність в Карпатській Січі
Після звільнення став одним з активних організаторів Організації Національної Оборони «Карпатська Січ», в 1939 призначений помічником начальника штабу ОНОКС М.Колодзінського.
Начальник відділу Преси і Пропаганди, ад'ютант коменданта Карпатської Січі.
Автор 44-х правил життя українського націоналіста.
Загинув 18 березня 1939, відстоюючи незалежність Карпатської України в боях проти угорських загарбників в районі селища Буштино.
За іншими даними, був розстріляний мадярськими окупантами в селищі Солотвино 19 березня спільно із М.Колодзінським і ще 15 січовиками.
Література
- Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920–1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 ст. ISBN 966-410-001-3