Сестринівка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Вуйко (обговорення | внесок)
451 редагування
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 35: Рядок 35:
}}
}}
'''Сестри́нівка''' — [[село]] в Україні, [[Вінницька область|Вінницькій області]], [[Козятинський район|Козятинському районі]]. [[Населення]] становить 1147 осіб.
'''Сестри́нівка''' — [[село]] в Україні, [[Вінницька область|Вінницькій області]], [[Козятинський район|Козятинському районі]]. [[Населення]] становить 1147 осіб.

На північний захід від села розташований ботанічний заказник — [[Сестринівська Дача]].


== Історичні відомості ==
== Історичні відомості ==

Версія за 11:01, 12 червня 2013

село Сестринівка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область Вінницька область
Район Козятинський
Рада Сестринівська сільська рада
Облікова картка Сестринівка 
Основні дані
Засноване 1640
Населення 1147
Площа 4,15 км²
Густота населення 276,39 осіб/км²
Поштовий індекс 22140
Телефонний код +380 4342
Географічні дані
Географічні координати 49°44′13″ пн. ш. 28°56′28″ сх. д. / 49.73694° пн. ш. 28.94111° сх. д. / 49.73694; 28.94111Координати: 49°44′13″ пн. ш. 28°56′28″ сх. д. / 49.73694° пн. ш. 28.94111° сх. д. / 49.73694; 28.94111
Середня висота
над рівнем моря 		260 м
Водойми р. Шапова
Найближча залізнична станція Сестринівка
Місцева влада
Адреса ради 22140, с. Сестринівка, вул. Червоноармійська, 60; тел. 3-56-45
Карта
Сестринівка. Карта розташування: Україна
Сестринівка
Сестринівка
Мапа
Мапа

CMNS: Сестринівка у Вікісховищі

Сестри́нівка — село в Україні, Вінницькій області, Козятинському районі. Населення становить 1147 осіб.

На північний захід від села розташований ботанічний заказник — Сестринівська Дача.

Історичні відомості

Л.Похилевич у своїй праці «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (1864) пише[1]:

Сестриновка, село при ручье Шапове, в Раставицу впадающем, в 8 верстах от Белиловки. Конфисковано в казну вместе с Белиловкою. Жителей обоего пола: православных 1950, римских католиков 158, евреев 17. В числе жителей до 900 принадлежат к польской шляхте. В 1742 году в Сестриновке считалось 80 дворов.

Цековь Свято-Покровская, деревяная, на каменном фундаменте, с такою же колокольнею, построена 1747 года. По штатам она состоит в 5 классе; земли имеет 50 десятин. Предшествовавшая церковь, описаная в визите за 1741 год, была дубовая; строилась 1722 года. Во время визиты священником при ней был Иоанн Душеньковский.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Білилівської волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 2437 осіб, налічувалось 297 дворових господарств, існували православна церква, школа та 5 постоялих будинків[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3459 осіб (1676 чоловічої статі та 1783 — жіночої), з яких 3306 — православної віри[3].

Сестринівка та Михайло Грушевський

Сестринівка стала духовною батьківщиною першого лідера незалежної України Михайла Грушевського — тут народилася і виросла мати Михайла Сергійовича Глафіра Захарівна, тут 17-річною вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського, тут провів своє життя батько Глафіри — місцевий священик Захарій Опоков.

Дід Михайла Грушевського взагалі був унікальною особистістю: за життя його нагородили двома орденами Святої Анни, бронзовий хрест, орден святого рівноапостольського князя Володимира (Російська імперія), йому було подаровано дворянство…

Саме дід благословив свого любимого онука на навчання Києві в університеті Святого Володимира[4].

В дитинстві батьки Михайла Грушевського декілька разів привозили його до Сестринівки, сюди він приїджав під час канікул, коли навчався в університеті. Михайло Сергійович надзвичайно тепло згадував ці подорожі у своїх споминах:

Але 1873 р., користаючи з можливості взяти двохмісячну відпустку, батько повіз нас усіх до діда, до Сестринівки. Враження сеї великої подорожі покрилося враженнями пізніших аналогічних поїздок, і мало деталей зосталось з неї в моїй пам’яті. Але вони були незвичайно сильні, яскраві. Українське село, ліси, води, український народ, українська мова – все се ввірвалося в мою душу як якийсь інший, кращий світ, до котрого я потім міг тільки душею і мрією тягнутися, відраховуючи місяць за місяцем ті три роки, коли батьки мої могли повторити сю подорож.
[5]
І коли я всетаки любив Сестринівку незвичайно, страшенно мріяв про неї й линув душею до неї цілими десятиліттями мого життя, то се було тому, що як­неяк се був властиво одинокий пункт, де я міг зв’язуватись з українською стихією, дотикатися до української землі, до її природи, до її культури – не вважаючи на всі дефекти тих форм, в котрих виступала ся стихія.
[6]
Життя в Сестринівці було для мене одним неустанним святом, де не можна було втигнути використати всіх утіх і приємностей, які розгорталися ним, і тільки з страхом зоставалося рахувати тижні й дні, які зоставалися до кінця сього свята...
[7]

Радянська влада старанно стерла пам'ять про Грушевського, як збили надпис із могильного пам'ятника Захарію Опокову.

2006 року, з нагоди 140-річчя від дня народження голови Центральної Ради у Сестринівці відкрито меморіальний музей М. С. Грушевського. Музей має декілька оригінальних речей, що стосуються родини Грушевських і Оппокових. В експозиції музею також зберігається чимало речей тієї епохи, подарованих представниками влади і колекціонерами. Біля музею закладено парк.[8]

Відомі особи

З Сестринівкою пов'язані життя і діяльність першого українського військовика, члена Центральної Ради Петра Чечеля[9].

Мережні посилання

Примітки

  1. ↑ рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
  2. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-87. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. ↑ НЕП. МУЗЕЙ М.ГРУШЕВСЬКОГО
  5. ↑ Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ. Спомини. Гл. XI
  6. ↑ Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ. Спомини. Гл. XII
  7. ↑ Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ. Спомини. Гл. XII
  8. ↑ Укрінформ. НА ВІННИЧЧИНІ БІЛЯ МУЗЕЮ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО ЗАКЛАЛИ ПАРК
  9. ↑ Журнал Житомира 23 грудня 2009 р.

Посилання


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сестринівка&oldid=12742472