Трюгве Гальвдан Лі: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Addbot (обговорення | внесок) |
м оцифрування дат в картці особи |
||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|віце-президент = |
|віце-президент = |
||
|партія = |
|партія = |
||
|дата народження = |
|дата народження = 16.7.1896 |
||
|місце народження = [[Осло]], [[Норвегія]] |
|місце народження = [[Осло]], [[Норвегія]] |
||
|дата смерті = |
|дата смерті = 30.12.1968 |
||
|місце смерті = Гейло, [[Норвегія]] |
|місце смерті = Гейло, [[Норвегія]] |
||
|в шлюбі = |
|в шлюбі = |
||
Рядок 52: | Рядок 52: | ||
{{Генеральні секретарі ООН}} |
{{Генеральні секретарі ООН}} |
||
[[Категорія:Народились 16 липня]] |
|||
[[Категорія:Народились 1896]] |
|||
[[Категорія:Уродженці Осло]] |
[[Категорія:Уродженці Осло]] |
||
[[Категорія:Померли 30 грудня]] |
|||
[[Категорія:Померли 1968]] |
|||
[[Категорія:Політики Норвегії]] |
[[Категорія:Політики Норвегії]] |
||
[[Категорія:Генеральні секратарі ООН]] |
[[Категорія:Генеральні секратарі ООН]] |
Версія за 14:27, 14 червня 2013
Трюгве Гальвдан Лі | |
---|---|
норв. Trygve Halvdan Lie | |
![]() | |
1-й Генеральний секретар ООН | |
Початок правління: | 2 лютого 1946 |
Кінець правління: | 10 листопада 1952 |
Попередник: | Гледвин Джебб |
Наступник: | Даг Хаммаршельд |
Дата народження: | 16 липня 1896 |
Місце народження: | Осло, Норвегія |
Країна: | ![]() |
Дата смерті: | 30 грудня 1968 (72 роки) |
Місце смерті: | Гейло, Норвегія |
Нагороди: |
Трюгве Гальвдан Лі (норв. Trygve Halvdan Lie; 16 липня 1896, Осло, Норвегія — 30 грудня 1968, Гейло, Норвегія) — норвезький політичний діяч, у період з 1946 по 1952 роки — 1-й вибраний Генеральний секретар ООН.
Біографія
Трюгве Лі народився в Осло. Його батько, Мартін Лі, був теслярем за професією. Він покинув сім’ю у 1902 році та емігрував у США. Його мати, Гільда, володіла пансіонатом у передмісті Осло. Вчився в Університеті Осло, де в 1919 році отримав диплом юриста. У 1911 році вступив в молодіжну організацію Норвезької робітничої партії. З 1919 по 1922 рік був помічником секретаря Робітничої партії, а з 1922 по 1935 рік — юрисконсультом Норвезької федерації профспілок, а у 1926 році став національним виконавчим секретарем Робітничої партії. У період з 1919 по 1921 був головним редактором газети Det 20 århundre (21 століття).
У 1937 році був обраний у Парламент Норвегії від провінції Акерсхус. В уряді Робітничої партії з 1935 по 1939 рік займав пост міністра юстиції, потім, з липня по вересень 1939 року, пост міністра торгівлі і промисловості. Лі, що свого часу підтримав Жовтневу революцію та ще особисто розмовляв з Леніним та виступив за надання Леву Троцькому політичного притулку в Норвегії (1935).
З початком Другої світової війни Лі був призначений міністром постачання та судноплавства. Під час німецького вторгнення за його наказом весь норвезький флот пішов в порти антигітлерівської коаліції, щоб не стати здобиччю ворога. У червні 1940 року, після окупації країни Німеччиною, виїхав до Великобританії, оскільки норвезький уряд прийняв рішення звідти продовжувати боротьбу з Третім рейхом. У грудні був призначений виконуючим обов'язки міністра закордонних справ, а в лютому 1941 року — міністром закордонних справ Норвегії. У 1945 році переобраний до парламенту. 12 червня 1945 року уряд, до складу якого входив Трюгве Лі, подав у відставку. Лі був призначений міністром закордонних справ тимчасового коаліційного кабінету та міністром закордонних справ в уряді Робітничої партії нового складу у жовтні 1945 року.
Лі очолював норвезьку делегацію на Сан-Франциській конференції з питання про створення міжнародної організації Ради Безпеки ООН, брав участь в підготовці Статуту ООН. Очолював норвезьку делегацію на Генеральній асамблеї Об’єднаннях Націй де 1 лютого 1946 року він був обраний першим Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй. 1 листопада 1950 року Генеральна Асамблея продовжила його термін повноважень ще на три роки — починаючи з 1 лютого 1951 року.
На посаді Генерального секретаря Лі прагнув зупинити назріваючі конфлікти такі як Корейська війна, Блокаду Західного Берліна, кризу в Кашмірі), домогтися міжнародного визнання для Ізраїлю, Індонезії та КНР, не дозволив увійти до складу ООН франкістській Іспанії. Піддавався запеклій критиці за нерішучість та під тиском як США так і СРСР, Лі подав у відставку в листопаді 1952 року.
Після відставки з Організації Об'єднаних Націй Лі обіймав посади губернатора Акерсхуса та був головою Норвезької ради з енергетики. У 1959 році за дорученням короля Улафа V був посередником в процесі врегулювання територіальних суперечок Італії та Ефіопії у Сомалі.
Особисте життя
У 1921 році одружився. Мав трьох дочок: Сесіль, Гурі та Матте.
Попередник: | Генеральний секретар ООН 2 лютого 1946 — 10 листопада 1952 |
Наступник: |
' | Даг Хаммаршельд |
![]() |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (квітень 2012) |
|