Будапешт: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Haida (обговорення | внесок) |
Denniss (обговорення | внесок) м (Script) File:Budapestmontage2.JPG → File:BudapestMontage3.jpg copyvio |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка:Місто |
{{Картка:Місто |
||
| назва = Будапешт<br />Budapest |
| назва = Будапешт<br />Budapest |
||
| зображення = |
| зображення = BudapestMontage3.jpg |
||
| прапор = Flag of Budapest (2011-).svg |
| прапор = Flag of Budapest (2011-).svg |
||
| опис прапора = |
| опис прапора = |
||
Версія за 22:09, 22 січня 2014
.svg)
Будапе́шт (угор. Budapest) — місто на Дунаї, столиця Угорщини.
1873 року міста Пешт (угор. Pest — грубка), яке лежало на східному боці річки Дунай, Буда (лат. Buda) і Обуда (угор. Obuda, обидва — на західному боці річки) було об'єднано в одне місто під назвою Будапешт.
Історія
У I столітті до н. е. на місці Будапешта існувало кельтське поселення Ак-Інк, яке було торговим і ремесним центром. Після приходу римлян в 89 році н. е. територія була включена в римську провінцію Паннонія. В 106 Ак-Інк перейменували в Аквінкум і зробили адміністративним центром. В місті розміщався римський гарнізон і налічувалося близько 20 тис. мешканців. Досі зберігся археологічний парк: руїни громадських будівель, приватні будинки й акведук. До IV століття Аквінкум був столицею провінції Нижня Паннонія. У місті стояв римський легіон Legio II Adiutrix.
До 450 року римляни були витиснуті остготами і гунами, і Паннонія стала центром гунської імперії.
Сучасний Пешт називався Contra Aquincum (Проти Аквінкума) і був невеликим населеним пунктом. Слово «Пешт» або «Пешта» походить з булгарської (тюркської) мови. Місто було засноване за часів хана Крума (796—814). Потім на місці сучасного Будапешта проживали слов'янські племена і авари.
Приблизно в 895 році на Дунай прийшли угорські племена (мадяри), Аквінкум був переіменований у Буду (пізніше в Обуду — Стару Буду) і став першим політичним центром Угорщини. Сторіччям пізніше була проголошена Угорська держава.
В XII столітті виникли поселення на лівому березі Дунаю — Пешті. У місті з'явилися переселенці з Німеччини і Франції.
У результаті монгольскої навали в 1241 Буда й Пешт були розорені. Після цього в 1247 році король Бела IV на Кріпосній горі вибудував укріплений королівський замок — Буду. В 1361 Буда була проголошена столицею Угорського королівства.
В 1473 році в місті була надрукувана перша угорська книга.
В 1541 році Буда й Пешт були окуповані турками. Почався занепад міста й зменшення його населення. У Буді перебувала резиденція турецького паші, місто було столицею вілаєта. Лише у 1686 Будайську фортецю вдалося взяти штурмом після майже 40 днів облоги. Місто було звільнено австрійськими військами під керівництвом Євгенія Савойского з під влади османської імперії і приєднано до володінь Габсбургів.
У XVIII столітті почався бурхливий розвиток Пешта як торгівельного центру. До 1800 населення Пешта перевищувало населення Буди і Обуди, разом узятих. У наступному столітті населення Пешта зросло в 20 разів і становило 600 тис. чоловік, тоді як населення Буди і Обуди зросло лише в 5 разів. Об'єднання трьох міст вперше було зроблене в час революції 1848—1849 рр. Проте реставрація Габсбургів після поразки революції знов спричинила розділення. Остаточне об'єднання трьох міст в одне під назвою Будапешт сталося 17 листопада 1873 після утворення окремого угорського королівського уряду (Австро-Угорський компроміс). Місто почало бурхливо розвиватися. У 1896 році в Будапешті пройшло широкомасштабне святкування 1000-ліття отримання угорцями Батьківщини. У 1900 населення об'єднаного міста становило 730 тис. чоловік.
В середині XIX століття почали розвиватися угорські залізниці. Від Буди і Пешта лінії розходилися по всіх напрямах — до Північної Європи, Відня, на Балкани і Карпати.
У 1873 вулиці міста стали освітлювати електричними ліхтарями, в 1887 в місті з'явилися трамваї, в 1885 — міський телефон, а в 1896 — перше метро на європейському континенті.
У 1918 країна була проголошена республікою, в 1919 — Радянською Республікою. Потім до влади в Угорщині прийшов адмірал Міклош Хорті, оголошений регентом. На початку XX століття основний приріст населення відбувався в передмістях, таких як Уйпешт і Кишпешт. До 1930 року населення міста становило близько 1 млн чоловік, а населення передмість — близько 400 тис. Після усунення Хорті від влади, в березні 1944 Будапешт був окупований німецькими військами. Пізніше місто обложила Червона армія, облога продовжувалася 102 дні, центральні райони міста в ході боїв перетворилися на руїни. 13 лютого 1945 Будапешт був узятий штурмом, були знищені всі мости і чверть всіх будов. Близько 38 000 чоловік загинуло в цій битві. Велика частина єврейського населення Будапешта (250 тис. чол. до окупації) була знищена в час Холокоста. У післявоєнний час, 1 січня 1950 площа міста була істотно розширена. Був утворений Великий Будапешт. Відновлення міста продовжувалося в 1950—1960 рр. Під час повстання в жовтні 1956 до Угорщини були введені радянські війська, що залишалися там до падіння комуністичного режиму.
Демографія
Населення:
- 1780: 48 000 (Буда:27000, Пешт:21000)
- 1800: 54 200
- 1804: 59 610 (Буда:30784, Пешт:28826)
- 1830: 98 493 (Буда:37973, Пешт:60520)
- 1847: 133 096 (Буда:41974, Пешт:91122)
- 1869: 270 476
- 1890: 486 671
- 1900: 733 358 (Індустріалізація)
- 1910: 880 371 (756070 Угорці, 78882 Німці, 20359 Словаки…) (1910 Перепис населення)
- 1930: 1 006 184
- 1941: 1 164 963
- 1945: 907 774
- 1949: 1 057 912
- 1950: 1 590 360
- 1980: 2 059 226
- 1990: 2 016 681
- 2001: 1 777 921
- 2005: 1 695 814
- 2008: 1 702 297 (Буда:480756, Пешт:1221541)
Транспорт
Повітряний транспорт
Будапештський міжнародний аеропорт Феріхедь має 3 пасажирських термінали. Аеропорт розташований на схід від XVIII району. Аеропорт був відкритий 7 травня 1950 року. Спочатку довжина злітної смуги складала 2500 м, а в 1961 була збільшена до 3010 м. У 1985 був відкритий новий термінал і побудована друга злітна смуга завдовжки 3706 м. Угорська авіакомпанія «Малєв» (Malév) у 2003 р. почала міняти свій повітряний флот.
Наземний транспорт
Автотранспорт
До Будапешта ведуть основні автомагістралі Угорщини. З чотирьох автострад і чотирьох автодоріг (окрім восьмої) сім починаються в Будапешті. Дорожні знаки збігаються з дорожніми знаками у всіх інших країнах ЄС. Міжміські автобуси прибувають на автовокзал «Неплігет», до моста Арпада і на площу Етеле в Буде. Між 1990 і 1994 роками були переіменовано міські вулиці, їм були повернені імена, що існували з кінця XIX століття. В період комуністичного режиму багато вулиць мали ідеологізовані назви.
Райони міста
- Район I — це невелика частина центральної Буди (західна), включаючи Будайську фортецю.
- Район II — також частина Буди (північний схід)
- Район III — тягнеться уздовж північної частини Буди
- Район IV — знаходиться в Пеште (східна і північна частини)
- Район V — знаходиться в самому центрі Пешта
- Райони VI, VII, VIII і IX — розташовані на сході і півдні
- Район X — розташований ще східніше, також в Пешті.
- Райони XI і XII — розташовані в Буді, на північ.
- Райони XIII, XIV, XV, XVI, XVII, XVIII, XIX і XX (в основному, зовнішні частини міста) — утворюють півколо в південній частині Будапешта
- Район XXI — тягнеться у напрямку Дунаю (північний край острова Чепель) в південну сторону
- Район XXII — знаходиться на південному заході Буди
- Район XXIII — це південна околиця Пешта
Культура
Будапешт — головний культурний осередок Угорщини, тут розташовані головні національні театри, музеї, мистецькі заклади освіти, інші культурні заклади тощо.
1884 року за проектом Міклоша Іблі було зведено будівлю Будапештської опери. 1896 року у Будапешті було засновано центральний музей Угорщини — Музей образотворчих мистецтв. У 1802 році було засновано Національну бібліотеку імені Ференца Сечені.
У Королівському палаці, побудованому у XIV ст., працює декілька музеїв. Найпопулярніший із них - Національна галерея. Тут зібрано здобутки найвідоміших угорських художників і скульпторів XIX-XX ст.
У центрі площи Героїв розташований пам'ятник Тисячоріччю Угорщини. Його побудували в 1896, до свята, але на початку XXI ст. змінили деякі його скульптури. Центр ансамблю становить 36-ти метрова колона з крилатим генієм на вершині і статуї вождів семи угорських племен, серед них і Арпада, вождя угорців, що прийшли у 896 на територію нинішньої Угорщини. По обидва боки колони - напівкругла колонада з бронзовими статуями видатних діячів угорської історії.
Всі статуї комуністичного періоду на початку 1990-их було перенесено до музею Мементо.
Персоналії
- Агапєєв Сергій Володимирович — український військовик;
- Бойтар Анна — угорська перекладачка;
- Бойтар Ендре — угорський літературознавець і перекладач;
- Шандор Вереш — угорський письменник і перекладач;
- Гаррі Гудіні — американський фокусник, ілюзіоніст, знаменитий «ескейпіст»;
- Ніколаєнко Олександра Вікторівна — українська топ-модель, телеведуча та актриса;
- Лео Сілард — американський фізик;
- Іштван Шандорфі — угорський художник-гіперреаліст;
- Корані Шандор — угорський терапевт, член Угорської АН;
- Амріта Шер-Гіл — індійська художниця
Міста-побратими
Джерела
- Туристичне країнознавство. Європа Навч. посіб. / М. П. Мальська, М. З. Гамкало, О. Ю. Бордун. — 2-ге вид. — К. : ЦУЛ, 2010. — 224 с.
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Budapest |
| |||||||||||
| ||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| |||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA
- ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с http://budapest.hu/Lapok/Fovaros/Testvervarosok.aspx
- ↑ https://frankfurt.de/service-und-rathaus/verwaltung/aemter-und-institutionen/hauptamt-und-stadtmarketing/referat-fuer-internationale-angelegenheiten/partnerstaedte/budapest
- ↑ http://www.frankfurt.de/sixcms/detail.php?id=3932
- ↑ http://www.ivilnius.lt/pazink/apie-vilniu/miestai-partneriai
- ↑ https://vilnius.lt/lt/tarptautinis-bendradarbiavimas/
- ↑ https://www.comune.fi.it/pagina/firenze-internazionale/gemellaggi-e-patti-di-amicizia
- ↑ https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
- ↑ https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/
- ↑ https://tbilisi.gov.ge/img/original/2018/6/12/tbilisiinfigures.pdf