Ворота пекла, Роден: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
Lorry (обговорення | внесок)
Рядок 54: Рядок 54:
* Стародубова В. В. Огюст Роден: Жизнь и творчество. — М.: НИИ РАХ, 1998. — 151 с.
* Стародубова В. В. Огюст Роден: Жизнь и творчество. — М.: НИИ РАХ, 1998. — 151 с.
* Огюст Роден. Мысли об искусстве. Воспоминания современников / Н. И. Рыбакова. — М.: Республика, 2000. — 358 с. — ISBN 5-250-02745-8
* Огюст Роден. Мысли об искусстве. Воспоминания современников / Н. И. Рыбакова. — М.: Республика, 2000. — 358 с. — ISBN 5-250-02745-8
* сборник «Западноєвропейское искусство второй половины 19 века», М., «Искусство», 1975


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 22:28, 19 лютого 2014

« Ворота пекла, Роден»
[] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)
Творець:Огюст Роден
Час створення:1880 і 1880[1]
Матеріал:глина, гіпс, патина
Техніка:ліплення
Зберігається:Париж, Франція
Музей:Музей Родена
CMNS: « Ворота пекла, Роден»
у Вікісховищі

Ворота пекла, Роден( фр. La Porte de l'enfer) — спроба скульптора Родена створити монументальний декоративний портал для нового Музея декоративного мистецтва, що не була доведена до логічного кінця, незважаючи на тридять років роботи.


Історія

1880 року вперше Роден отримав замову від уряду Франції. Це був декоративний портал для споруди нового Музея декоративного мистецтва в Парижі.

Традиція декоративно облаштовувати портал та самі двері іде від європейського середньовіччя. В середньовічній Франції було створено чимало пишно декорованих порталів при побудові міських соборів. Традиція була підхоплена в добу відродження і в Італії, де створили декілька зразків воріт, що увійшли в скарбницю італійського і євпорейського мистецтва. Рис класичного зразка подібних творів набули Ворота рая Гіберті для Хрещальні в місті Флоренція. Темою воріт для сакральної споруди були сюжети Старого заповіту, що логічно пов'язувалось з признченням споруди. Але акцент в декоруванні на відміну від французів, італійці перенесли не на портал, а на рельєфи, що прикрашали самі двері. Це зменшувало термін праці над твором і яскаво висвітлювало рівень обдарованості автора від Гіберті до Джакомо Манцу і Аугусто Мурера.

Роден посів проміжні позиції в спробі створити і декоративний портал, і рельєфи для дверей. Невідповідними були і монументальні розміри твору, що сягали більш ніж шести метрів заввишки. Адже це двері не для головного собору міста, а для міського музея. Роден відмовився від біблійних сюжетів. З біблією первісно були пов'язані фігури Адама та Єви, що мали облямовувати портал. Пізніше скульптор відмовився від цих фігур в композиції. Але «Єва» (в сцені «Вигнання з раю») існує як окремий твір скульптора.

Головними темами воріт стануть події і персонажі «Божественої комедії » Данте, теми « Страшного суда » Мікеланджело Буонарроті в Ватикані і навіть теми твору «Квіти зла» Шарля Бодлера. Неузгодженість таких різних джерел не могла негативно влинути на ясність задуму. До того ж неясна навіть для автора програма твору мала відіграти роль «нової» біблії.

Огюст Роден не уклався в зазначений термін і твір не був готовий до 1885 року. Нове приміщення для декоративного музея не було створене, що стало для Родена рятівним моментом.

Творчий поштовх, що, однак, отримала свідомість митця, обумовила повільне продовження праці над порталом, котрий за церковними аналогіями отримав назву «Ворота пекла». Роден особисто не працював з бронзою. Стихією мастра були глина[2] і гіпс. Більшість скульптур Огюста Родена так і залишились в гіпсі навіть по смерті автора[3]. Лише моделі Родена переводили в бронзу числені помічники скульптора.

Так і «Ворота пекло» були вперше відтворені в бронзі лише по смерті Родена[4]


Галерея

Джерела

  • Матвеева А. Б. Роден. — М.: Искусство, 1962. — 56, [38] с. — 20 000 экз. (обл.)
  • Вейс Д. Огюст Роден = Naked came I / Пер. с англ.. — М.: Искусство, 1969. — 579 с. — (Жизнь в искусстве).
  • Стародубова В. В. Огюст Роден: Жизнь и творчество. — М.: НИИ РАХ, 1998. — 151 с.
  • Огюст Роден. Мысли об искусстве. Воспоминания современников / Н. И. Рыбакова. — М.: Республика, 2000. — 358 с. — ISBN 5-250-02745-8
  • сборник «Западноєвропейское искусство второй половины 19 века», М., «Искусство», 1975

Примітки

  1. Make Lists, Not War — 2013.
  2. сборник «Западноєвропейское искусство второй половины 19 века», М., «Искусство», 1975, с. 55
  3. сборник «Западноєвропейское искусство второй половины 19 века», М., «Искусство», 1975, с. 55
  4. Vincent, Claire. Auguste Rodin (1840—1917). The Metropolitan Museum of Art (2004)[1].

Див. також