Пинсько-волинський добровольчий батальйон: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
оформлення |
Слава Героям! |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пинсько-волинський добровольчий батальйон''' ({{lang-en|The Pinsk-Wolyn Volunteer Battalion}} {{lang-ru|Пинско-Волынский добровольческий батальйон}}) |
'''Пинсько-волинський добровольчий батальйон''' ({{lang-en|The Pinsk-Wolyn Volunteer Battalion}} {{lang-ru|Пинско-Волынский добровольческий батальйон}}) — військовий підрозділ у складі Польського війська, Збройних сил Півдня Росії. |
||
===Історія=== |
=== Історія === |
||
З 24 жовтня 1918 року в містах України почали створюватися Офіцерські дружини. Їх завданням була охорона громадського порядку. Вони належали до Збірного корпусу. Складалися з офіцерів та юнкерів. |
З 24 жовтня 1918 року в містах України почали створюватися Офіцерські дружини. Їх завданням була охорона громадського порядку. Вони належали до Збірного корпусу. Складалися з офіцерів та юнкерів. |
||
Після офіційної передачі німецькими військами влади в Пинському повіті український адміністрації, перетворилася на один з основних органів правопорядку. |
Після офіційної передачі німецькими військами влади в Пинському повіті український адміністрації, перетворилася на один з основних органів правопорядку. |
||
Пинською офіцерською дружиною командував місцевий землевласник, колишній комісар Пинського повіту, капітан Бохенський. В грудні 1918 року на території Пинського повіту почалося [[Поліське повстання 1918-19|Поліське повстання]]. 22 січня 1919 повстанці з 2-ого поліського повстанського полку підтримані 152-м стрілецьким полком спробували опанувати м.[[ |
Пинською офіцерською дружиною командував місцевий землевласник, колишній комісар Пинського повіту, капітан Бохенський. В грудні 1918 року на території Пинського повіту почалося [[Поліське повстання 1918-19|Поліське повстання]]. 22 січня 1919 повстанці з 2-ого поліського повстанського полку підтримані 152-м стрілецьким полком спробували опанувати м.[[Пинськ]], атакували будинок реального училища, де розміщалася дружина, але зазнали поразки. Згодом, з огляду на наступ радянських військ дружина відійшла до [[Антополь|Антополя]]. 25 січня [[Пинськ]] був зайнятий Червоною армією. Підпорядкувалася Підляській дивізії рід командуванням ген. А.Листовського. Брала участь в боях з радянськими військами. 17 березня 1919 р. повернулася у [[Пинськ]]. В газеті «Варшавская речь» оголошенно про набір в дружину добровольців, російських офіцерів. Політичне керівництво здійснював варшавський Російський комітет. |
||
27 лютого 1919 |
27 лютого 1919 р. депутат Сейму від ППС Мечислав Нєдзялковські склав запит, у відповідь на який 28 березня 1919 р. Головне командування Польського війська видало наказ ліквідувати офіцерську дружину. Але військове командування вирішило перетворити її в Пинсько-волинський добровольчий батальйон і збільшити кількість вояків до 1116. До нього були включені полонені вояки УНР, ЧА, які погодилися служити в польському війську, а також польські офіцери. |
||
===Однострій=== |
=== Однострій === |
||
Носили російську військову форму, пагони і кокарди. На лівому рукаві мали шеврон у вигляді прапору Російської республіки. Під час служби в польському війську над кокардою на кашкеті носили додаткову кокарду з польським гербом. |
Носили російську військову форму, пагони і кокарди. На лівому рукаві мали шеврон у вигляді прапору Російської республіки. Під час служби в польському війську над кокардою на кашкеті носили додаткову кокарду з польським гербом. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | Польське командування звинувачувало вояків батальйону в порушенні військової дисципліни, пограбуваннях. В певному моменті, дізнавшись про успіхи Добровольчої армії, вояки зірвали кашкетах польських орлів. 26 серпня 1919 |
||
⚫ | |||
⚫ | Польське командування звинувачувало вояків батальйону в порушенні військової дисципліни, пограбуваннях. В певному моменті, дізнавшись про успіхи Добровольчої армії, вояки зірвали кашкетах польських орлів. 26 серпня 1919 р. новий командуючий дивізії, В.Сікорський, приймає рішення ліквідувати підрозділ. Згідно з наказом Ю.Пілсудського 5 вересня 1919 р. батальйон роззброєно, а його вояків інтерновано у варшавському таборі в Повонзках . В січні 1920 р. 120 вояків, які погодилися продовжити службу в Добровольчій армії, переправлено через Румунію на територію [[Збройні Сили Півдня Росії|Збройних сил Півдня Росії]]. Перевезений на кораблях до [[Крим]]у. Батальйон включено до складу ІІІ Армійського корпусу під командуванням генерала Я.Слащова. Разом з іншими підрозділами корпусу, приймав участь в боях під [[Новомиколаївка (Красноперекопський район)|Новомиколаєвскою]] і [[Ішунь (село)|Юшунню]] (8-12 березня). Розформований за наказом командуючого генерала [[Врангель Петро Миколайович|П.Врангеля]] 16 квітня 1920 року. Вояки поповнили 13 піхотну дивізію ІІ Армійського корпусу. |
||
==Джерела== |
== Джерела == |
||
*[http://ioh.pl/artykuly/pokaz/kozacy-rosjanie-i-ukraicy-po-stronie-polskiej-w-wojnie--r,1103/ Gdański J., Kozacy, Rosjanie i Ukraińcy po stronie polskiej w wojnie 1920 r.] {{ref-pl}} |
* [http://ioh.pl/artykuly/pokaz/kozacy-rosjanie-i-ukraicy-po-stronie-polskiej-w-wojnie--r,1103/ Gdański J., Kozacy, Rosjanie i Ukraińcy po stronie polskiej w wojnie 1920 r.] {{ref-pl}} |
||
*[http://militera.lib.ru/memo/russian/slaschov_ya/index.html Гражданская война в России: Оборона Крыма. |
* [http://militera.lib.ru/memo/russian/slaschov_ya/index.html Гражданская война в России: Оборона Крыма. — М: ООО «Издательство ACT»; СПб.: Terra Fantastica, 2003. — 534, (10) с.] {{ref-ru}} |
||
*[http://www.e-reading.co.uk/chapter.php/1003122/9/Deryabin_A._-_Grazhdanskaya_voyna_v_Rossii_1917-1922._Belye_armii.html Дерябин А., Белые войска на северо-западе России. |
* [http://www.e-reading.co.uk/chapter.php/1003122/9/Deryabin_A._-_Grazhdanskaya_voyna_v_Rossii_1917-1922._Belye_armii.html Дерябин А., Белые войска на северо-западе России. 1919–1920] {{ref-ru}} |
||
{{DEFAULTSORT:Пинсько-волинський добровольчий батальйон}} |
{{DEFAULTSORT:Пинсько-волинський добровольчий батальйон}} |
Версія за 15:53, 20 лютого 2014
Пинсько-волинський добровольчий батальйон (англ. The Pinsk-Wolyn Volunteer Battalion рос. Пинско-Волынский добровольческий батальйон) — військовий підрозділ у складі Польського війська, Збройних сил Півдня Росії.
Історія
З 24 жовтня 1918 року в містах України почали створюватися Офіцерські дружини. Їх завданням була охорона громадського порядку. Вони належали до Збірного корпусу. Складалися з офіцерів та юнкерів. Після офіційної передачі німецькими військами влади в Пинському повіті український адміністрації, перетворилася на один з основних органів правопорядку. Пинською офіцерською дружиною командував місцевий землевласник, колишній комісар Пинського повіту, капітан Бохенський. В грудні 1918 року на території Пинського повіту почалося Поліське повстання. 22 січня 1919 повстанці з 2-ого поліського повстанського полку підтримані 152-м стрілецьким полком спробували опанувати м.Пинськ, атакували будинок реального училища, де розміщалася дружина, але зазнали поразки. Згодом, з огляду на наступ радянських військ дружина відійшла до Антополя. 25 січня Пинськ був зайнятий Червоною армією. Підпорядкувалася Підляській дивізії рід командуванням ген. А.Листовського. Брала участь в боях з радянськими військами. 17 березня 1919 р. повернулася у Пинськ. В газеті «Варшавская речь» оголошенно про набір в дружину добровольців, російських офіцерів. Політичне керівництво здійснював варшавський Російський комітет. 27 лютого 1919 р. депутат Сейму від ППС Мечислав Нєдзялковські склав запит, у відповідь на який 28 березня 1919 р. Головне командування Польського війська видало наказ ліквідувати офіцерську дружину. Але військове командування вирішило перетворити її в Пинсько-волинський добровольчий батальйон і збільшити кількість вояків до 1116. До нього були включені полонені вояки УНР, ЧА, які погодилися служити в польському війську, а також польські офіцери.
Однострій
Носили російську військову форму, пагони і кокарди. На лівому рукаві мали шеврон у вигляді прапору Російської республіки. Під час служби в польському війську над кокардою на кашкеті носили додаткову кокарду з польським гербом.
Полковий знак
22 червеня 1919 батальон отримав власний прапор у вигляді російського прапору, з нашитими гербами Пинська та Польської республіки. На зворотному боці вишито золотом ікону Ісуса Христа і гасло «З нами Біг»
Перехід у Добровольчу армію
Польське командування звинувачувало вояків батальйону в порушенні військової дисципліни, пограбуваннях. В певному моменті, дізнавшись про успіхи Добровольчої армії, вояки зірвали кашкетах польських орлів. 26 серпня 1919 р. новий командуючий дивізії, В.Сікорський, приймає рішення ліквідувати підрозділ. Згідно з наказом Ю.Пілсудського 5 вересня 1919 р. батальйон роззброєно, а його вояків інтерновано у варшавському таборі в Повонзках . В січні 1920 р. 120 вояків, які погодилися продовжити службу в Добровольчій армії, переправлено через Румунію на територію Збройних сил Півдня Росії. Перевезений на кораблях до Криму. Батальйон включено до складу ІІІ Армійського корпусу під командуванням генерала Я.Слащова. Разом з іншими підрозділами корпусу, приймав участь в боях під Новомиколаєвскою і Юшунню (8-12 березня). Розформований за наказом командуючого генерала П.Врангеля 16 квітня 1920 року. Вояки поповнили 13 піхотну дивізію ІІ Армійського корпусу.