Білецький Андрій Євгенійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Novius1 (обговорення | внесок)
нет подтверждений в статье, в данном контексте носит пропагандистский посыл
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
AHbot (обговорення | внесок)
м виправлення включення вилученого файлу: Файл:Вождь СН.jpg
Рядок 72: Рядок 72:


== Політв'язень ==
== Політв'язень ==

[[Файл:Вождь СН.jpg|міні|праворуч|300пкс|соціал-націоналістичний плакат на підтримку Андрія Білецького)]]
З серпня 2011 р. розпочалася ціла низка арештів активістів організованого соціал-націоналістичного руху взагалі та членів очолюваних Андрієм Білецьким організацій зокрема.
З серпня 2011 р. розпочалася ціла низка арештів активістів організованого соціал-націоналістичного руху взагалі та членів очолюваних Андрієм Білецьким організацій зокрема.



Версія за 13:00, 16 березня 2014

Андрій Євгенійович Білецький
Командир Організації «Патріот України»
Нині на посаді
На посаді з2005
Головний Провідник Соціал-Національної Асамблеї

Народився5 серпня 1979(1979-08-05) (45 років)
Харків, Україна
Відомий якполітик
Місце роботиХНУ ім. В. Н. Каразіна
ГромадянствоУкраїна Україна
НаціональністьУкраїнець
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
Політична партіяСНА
Нагороди
орден «За мужність» III ступеня ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Файл:Андрій Білецький
Андрій Євгенійович Білецький на сайті Верховної Ради

Андрі́й Біле́цький (нар. 5 серпня 1979, Харків) — беззмінний Командир Організації «Патріот України» та Головний Провідник Соціал-Національної Асамблеї, ідеолог соціал-націоналізму[1], політв'язень у справі «оборонців Римарської».

Біографія

Народився Андрій Білецький 1979 р. у місті Харків в українській родині. Батько — Євгеній Михайлович Білецький походить з с. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області з козацького роду, представники якого заснували село. Мати — Олена Анатолійовна Білецька (Лукашевич) походить з Житомирщини з українського шляхетського роду, до якого належав Василь Лукашевич — засновник «Малоросійського товариства» (1821–1822)[2].

У 2001 р. закінчив із дипломом з відзнакою Історичний факультет Харківського Національного Університету ім. В. Н. Каразіна. Дипломне дослідження, було присвячене діяльності Української Повстанської Армії. По закінченню університету працював викладачем харківських вишів, продовжував вивчати військову історію України. Неформальне керівництво його науковою діяльністю здійснював відомий український історик Ярослав Дашкевич[3].

З юнацьких років активно займався спортом, мав І-й юнацький розряд з боксу. Згодом займався ножовим боєм, фехтуванням, практичною стрільбою та іншими видами спорту, в чому досяг значних успіхів. Ці навички допомогли поставити на високий рівень систему вишколів у очолюваних ним організаціях.[4]

У 2003 р. одружився з Юлією Володимирівною Білецькою (Брусенко). У 2007 р. у подружжя народився син Олександр[5].

Націоналіст

Файл:II з'їзд ПУ.jpg
Виступ А.Білецького на ІІ Всеукраїнському з'їзді «Патріоту України» (м. Харків, 12.04.2008 р.)

Активну участь у націоналістичному русі брав зі студентських часів. У 1999 р. разом з групою харківських спортсменів-націоналістів здійснив спробу виїхати на війну в Косово для боротьби з ісламською експансією на Балканах[6].

У 2001 р. взяв участь у березневих акціях протесту у Києві в рамках кампанії «Україна без Кучми», під час яких був затриманий міліцією та потрапив під адміністративний арешт. За це СБУ намагалося змусити керівництво ХНУ виключити його з вишу[7].

Від 2002 р. очолював Харківський загін Організації «Тризуб» ім. С.Бандери. Згодом співпрацював з Українською консервативною партією[8]. У 2003 р. розпочав активну співпрацю з Харківським осередком СНПУ та дієво підтримував спротив лібералізації СНПУ і перетворенню її у ВО «Свобода».

Вождь

Після розпуску по Україні Товариства сприяння ЗС та ВМФУ «Патріот України» при СНПУ, створив нову, незалежну від будь-яких партійних структур, Організацію «Патріот України», від початку існування якої є її беззмінним командиром. Першими членами Організації стали молоді бійці з Харківських осередків СНПУ, УНА-УНСО і «Тризубу», що ясно бачили потребу утворення нової, дійсно дієвої націоналістичної сили.

Від початку діяльності Організації планує, координує та бере безпосередню участь в усіх її заходах, в тому числі й акціях прямої дії. Особисто очолював практично всі групи бійців, що здійснювали операції з виявлення та розгрому точок наркоторгівлі, затримання нелегальних мігрантів тощо. Керував усіма масовими акціями Організації (марші, мітинги, спортивні заходи, акції громадської непокори та масові силові акції). Під час подій 18 жовтня 2008 р. перебував на чолі атакуючої колони та був заарештований разом з усіма бійцями організації.

Набутий громадсько-політичний досвід та вроджені якості Провідника дозволили Андрію Білецькому виступити ініціатором утворення та очолити об'єднаний організований націоналістичний фронт — Соціал-Національну Асамблею, навколо якої об'єдналися дієві націоналістичні організації та групи[джерело?].

У середовищі соціал-націоналістів Андрія Білецького називають Вождем[9]. Так українські націоналісти титулували до цього тільки Євгена Коновальця — начального команданта УВО, засновника і Провідника ОУН.

Політв'язень

З серпня 2011 р. розпочалася ціла низка арештів активістів організованого соціал-націоналістичного руху взагалі та членів очолюваних Андрієм Білецьким організацій зокрема.

Наприкінці серпня 2011 р. у Києві та Василькові були заарештовані старшини місцевих осередків Організації «Патріот України» (Сергій Бевз, Володимир Шпара, Олексій Чернега) та активісти СНА (Ігор Мосійчук, Віталій Зателепа). Їм інкримінували підготовку теракту. Так розпочалася Справа «васильківських терористів»[10].

23 серпня 2011 р. на офіс Харківського осередку Організації «Патріот України» (м. Харків, вул. Римарська, 18) вчинив збройний напад відомий в мережі інтернет українофоб Сергій Колесник. Під час нападу С.Колесник поранив двох старшин Організації (Ігора Михайленка та Віталія Княжеського), але сам був госпіталізований з черепно-мозковою травмою. Між тим 11 вересня 2011 р. І.Михайленка і В.Княжеського було заарештовано за підозрою у замаху на вбивство С.Колесника. С.Колесник не тільки став у справі потерпілим, але й отримав на руки травматичну зброю.

19 листопада 2011 р. на Андрія Білецького було вчинено замах. У під'їзді власного будинку в нього кілька разів вистрелили з револьвера. Одна куля влучила в щелепу, друга — прострелила руку. Після цього нападники швидко втекли через «чорний» вихід з будинку, де вони попередньо зіпсували замок. Поранений Андрій Білецький здоровою рукою дістав власний травматичний пістолет і намагався переслідувати нападників, але ті втекли на автомобілі, що чекав їх біля виходу. Ввечері того ж дня сам поранений поїхав до 4-ої лікарні невідкладної хірургії м. Харкова, де йому були проведені 2 операції, вилучені 2 свинцеві кулі.

27 грудня 2011 р. Андрій Білецький був заарештований у справі «Оборонців Римарської». 29 грудня 2011 р. щодо нього було обрано запобіжний захід у вигляді 2-х місяців тримання під вартою. 16 лютого 2012 р. термін перебування під вартою було продовжено до 27 квітня 2012 р. Наразі він утримується у Харківському СІЗО — сумнозвісно відомому ще з часів радянських репресій як «Холодногірська тюрма».

Дані дії СБУ та МВС організований соціал-націоналістичних рух розцінив як політичні репресії[11]. У зв'язку з чим у різних містах країни проходили акції протесту проти політичних репресій щодо українських націоналістів (зокрема у Києві[12], Харкові[13], Львові[14], Донецьку[15], Житомирі[16], Івано-Франківську[17]).

Посилання

Примітки