Людвіг фон Мізес

|портрет=

Людвіг фон Мізес
Ludwig Heinrich Edler von Mises
Народився	29 вересня 1881(1881-09-29) Львів, Австро-Угорщина
Помер	10 жовтня 1973(1973-10-10) (92 роки) Нью-Йорк,  США
Поховання	Фернкліффd
Країна	Австрія,  США
Національність	євреї
Діяльність	економіст, філософ, викладач університету, письменник
Alma mater	Віденський університет
Галузь	економіка, політична економія, філософія історії, епістемологія, раціоналізм, класичний лібералізм, лібертаріанство
Заклад	Віденський університет Нью-Йоркський університет Graduate Institute of International Studies
Науковий ступінь	докторський ступінь
Науковий керівник	Ейген фон Бем-Баверк
Відомі учні	Фрідріх фон Гаєк, Готтфрід Хаберлер, Фріц Махлуп, Мюррей Ротбард та ін.
Аспіранти, докторанти	Готфрід фон Хаберлер Фріц Махлуп Оскар Морґенштерн Gerhard Tintnerd Ізраель Кірцнер Фрідріх Гаєк Мюррей Ротбард Louis Michael Spadarod
Членство	Товариство "Мон Пелерін"
Відомий завдяки:	праксеологія, економічні обчислення, методологічний дуалізм
Батько	Arthur Edler von Misesd
Мати	Adele Edle von Misesd
Брати, сестри	Річард фон Мізас
У шлюбі з	Margit von Misesd
Родичі	Alfred Landaud
Нагороди	заслужений член Американської економічної асоціаціїd
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах  Людвіг фон Мізес у Вікісховищі

Людвіг фон Мізес (29 вересня 1881, Львів — 10 жовтня 1973, Нью-Йорк) — австрійський економіст, основоположник неолібералізму, засновник австрійської школи економіки. Послідовний критик економічної бази соціалізму, глибокий аналіз культури ринкових відносин якого став основою класичної ліберальної перспективи політичної економії та правової держави. Брат математика і механіка Ріхарда фон Мізеса.

Біографія

Герб Маєра Рахмієля Мізеса — прадіда Людвіга фон Мізеса отриманий від Франца Йосифа I.

Народився 29 вересня 1881 р. в заможній єврейській родині в будинку № 13 по вулиці Гнатюка (на той час пол. ul. Jagiellonska) у Львові. Батько - Артур фон Мізес, мати Адель Мізес (в дівочості Ландау).

Навчався у Віденському університеті, де (у 27 років) здобув докторський науковий ступінь.

Л. фон Мізес — учень австрійського економіста Е. Бем-Баверка. Його перша наукова праця «Теорія грошей та кредиту» (1912) принесла автору європейську популярність. У 1909—1934 Людвіг фон Мізес — економічний радник, пізніше головний економічний радник Австрійської торгівельної палати. Вчений — один з тих, хто врятував Австрію від гіперінфляції на початку 20-х років ХХ століття, створив Інститут досліджень економічних циклів, директором якого призначив Фрідріха Хайєка — свого колишнього учня, майбутнього лауреата Нобелівської премії (відзначена праця присвячена теорії комерційного циклу Мізеса). У ці ж роки організував відомі приватні економічні семінари, в роботі яких брали участь кращі молоді європейські економісти і з якого вийшла ціла плеяда майбутніх видатних знавців економіки. 1922 — опублікував свою наступну важливу працю «Соціалізм: економічний і соціологічний аналіз», в якій аргументовано довів, що соціалізм і промислова економіка — не сумісні. Застосування соціалістичних принципів в економіці неминуче призводить до хаосу й стагнації. Наступні праці Л. фон Мізеса «Епістемологічні (гносеологічні) проблеми економіки» та «Елементарні основи економічної науки».

З приходом до влади в Німеччині націонал-соціалістів Людвіг фон Мізес емігрує до Женеви, де пише «Національну економіку» — спочатку проігноровану європейською аудиторією, а пізніше віднайдену, перекладену на англійську мову й видану кілька разів, як і підсумкова праця вченого «Діяльність людини» (900 сторінок).

З 1940 — Людвіг фон Мізес у США. У новій праці «Бюрократія» (1944), написаній за океаном, він дав глибокий аналіз ситуацій, коли держава втручається в господарську діяльність суспільства й довів, що це протиприродно.

У США Людвіг фон Мізес не досяг тої популярності й розуміння, які мав у Європі, викладаючи у Відні та Женеві. Його ідеї не завжди підтримувалися. Проте вчений і в Америці займався викладацькою діяльністю і був одним з найстаріших професорів США.

Науковий доробок

Головним принципом і висхідним пунктом формування економічної стратегії держави вважав індивіда з його потребами і засобами їх задоволення.

Він розробив теорію циклів підприємницької діяльності (бізнес-циклів) і концепцію неможливості раціонального ведення господарства і здійснення економічного розрахунку в умовах планово-централізованої економіки. За умов такої моделі господарювання, на думку Л. Мізеса, неможливий економічний розрахунок, оскільки ціни не віддзеркалюють попиту й пропозиції і перестають служити вказівником того, в якому напрямі необхідно розвиватися виробництву, щоб забезпечити належну економічну рівновагу. Тому держава в даному разі не володіє інституційними можливостями для регулювання економічними процесами, і «регульована економіка соціалізму» насправді перетворюється на царство свавілля творців плану. Тобто вона стає запланованим хаосом. Якщо не існує вільного ринку — не існує й механізму цін, а отже — не має й методологічних основ для здійснення економічного розрахунку.

Л. Мізес піддав гострій критиці політику державного інтервенціонізму як державного втручання в господарське життя. В наукових працях «Лібералізм», «Критика інтервенціонізму» він розвиває тези про те, що найбільш раціональною і зваженою державною політикою може бути лише лібералізм, надання цілковитої свободи суб'єктам ринкових відносин, оскільки абсолютними основами цивілізації є розподіл праці, приватна власність і вільний обмін ресурсами.

Точність наукових передбачень Л. фон Мізеса забезпечили його ідеям непроминальну цінність. Критика антикапіталістичної ментальності, всіх форм шовінізму та фашизму в їхніх зв'язках з економікою тоталітарних держав, запропонована Л.фон Мізесом та його учнем Ф. Хайєком — лауреатом Нобелівської премії, актуальна й сьогодні. Австрійський вчений зробив фундаментальний внесок в область світової соціально-політичної науки та епістемології (гносеології).

Пропаганда ідей Л.фон Мізеса триває й сьогодні. Італійські вчені Д. Антисері та Л. Інфантино видали антологію найвідоміших праць Л. Фон Мізеса «Індивід, ринок та правова держава», яка відкриває широким колам читачів зміст ліберальних традицій двох останніх століть.

Основні твори

Основною працею, або magnum opus Л. Мізеса вважається «Human Action: A Treatise of Economics» («Людська діяльність: трактат по економічній теорії»).

• Перше видання було надруковане в 1949 році видавництвом Єльського університету.
• Виправлене та розширене друге видання побачило світ в 1963. Це видання, надруковане в тому ж видавництві, було повне помилок і необхідно було видати оновлену версію зроблену іншим редактором..
• Виправлене третє видання побачило світ в 1966 році у видавництві Henry Regney.
• Четверте видання було надруковане в 1966 році під редакцією Bettina B. Greaves. Було надруковане як з твердою обкладинкою в одному томі (Liberty Fund, ISBN 0-86597-630-9) та у чотирьох томах з паперовою обкладинкою (Liberty Fund, ISBN 0-86597-631-7), так і в одному томі з паперовою обкладинкою (Fox & Wilkes, ISBN 0-930073-18-5).
• В 1998 Ін-тут імені Людвіга Мізеса випустив перше видання для дослідників ISBN 0-945466-24-2.

Пам'ять

4 жовтня 2011 року було у Львові на будинку № 13 на вул. В. Гнатюка було відкрито меморіальну дошку.

Меморіальна дошка Людвігу фон Мізесу. Львів, вул. В.Гнатюка 13

Література

• Віталій Абліцов „Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті“ — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Ресурси інтернету

• Ludwig von Mises Institute(англ.)
• Zaxid.net: Ми Пам’ятаємо. Людвіґ фон Мізес
• Біографія(рос.)

Праці

• Економічні обчислення в соціалістичному господарстві (укр.)
• Соціалізм: Економічний і соціологічний аналіз (рос.)
• Людська діяльність: Трактат по економічній теорії (англ.) PDF 4-те вид., [1] (рос.)
• Бюрократія. Запланований хаос. Антикапіталістична ментальність (рос.)
• Всемогутній уряд: Тотальна держава і тотальна війна (рос.)
• Теорія і історія: Інтерпретація соціально-економічної еволюції (рос.)

Дивись також

• Фрідріх А. Гаєк про Людвіга фон Мізеса (рос.)