Вулиця Гнатюка (Львів): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м →Будинки: оформлення |
|||
| Рядок 67: | Рядок 67: | ||
'''11.''' Наприкінці [[XIX]] ст. тут була дерев'яна споруда для спортивних змагань, викуплена Фанею Сокол і у [[1890]]–[[1891]] роках перебудована на театр за проектом Саломона Рімера. [[1905]] року той же архітектор збудував на цьому місці літню естраду. [[1918]] року на замовлення нових власників Вурма і Гімпля, Рімер споруджує дах. Приблизно у [[1937]]–[[1938]] роках будівлю розібрано і для потреб єврейського театру споруджено нову у стилі функціоналізму за проектом Даніеля Кальмуса. Існував також нереалізований проект Владислава Бляйма. Нині тут знаходиться [[Перший український театр для дітей та юнацтва]].<ref name="АЛ534"/><ref>''Проскуряков В. І.'' Внесок єврейських архітекторів у формування театральної архітектури Львова // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2004. — № 505. — С. 257–258.</ref> |
'''11.''' Наприкінці [[XIX]] ст. тут була дерев'яна споруда для спортивних змагань, викуплена Фанею Сокол і у [[1890]]–[[1891]] роках перебудована на театр за проектом Саломона Рімера. [[1905]] року той же архітектор збудував на цьому місці літню естраду. [[1918]] року на замовлення нових власників Вурма і Гімпля, Рімер споруджує дах. Приблизно у [[1937]]–[[1938]] роках будівлю розібрано і для потреб єврейського театру споруджено нову у стилі функціоналізму за проектом Даніеля Кальмуса. Існував також нереалізований проект Владислава Бляйма. Нині тут знаходиться [[Перший український театр для дітей та юнацтва]].<ref name="АЛ534"/><ref>''Проскуряков В. І.'' Внесок єврейських архітекторів у формування театральної архітектури Львова // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2004. — № 505. — С. 257–258.</ref> |
||
'''13.''' У цьому будинку народився [[Людвіг фон Мізес]], австрійський та американський економіст, філософ, один з чільних ідеологів лібералізму.<ref>http://mises.org.ua/main/34-alex-martynov/247-mises-birthplace.html</ref>. |
'''13.''' У цьому будинку народився [[Людвіг фон Мізес]], австрійський та американський економіст, філософ, один з чільних ідеологів лібералізму.<ref>http://mises.org.ua/main/34-alex-martynov/247-mises-birthplace.html</ref>. 4 жовтня 2011 року на будинку було відкрито меморіальну дошку на честь Мізеса. |
||
'''20-22.''' Колишній прибутковий дім родини Ґрюнерів. Збудований у стилі раціонального модерну фірмою Міхала Уляма за проектом [[Роман Фелінський|Романа Фелінського]] і Фердинанда Касслера від [[1910]] року. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського.<ref>Архітектура Львова… — С. 485.</ref> |
'''20-22.''' Колишній прибутковий дім родини Ґрюнерів. Збудований у стилі раціонального модерну фірмою Міхала Уляма за проектом [[Роман Фелінський|Романа Фелінського]] і Фердинанда Касслера від [[1910]] року. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського.<ref>Архітектура Львова… — С. 485.</ref> |
||
Версія за 20:40, 22 травня 2014
Вулиця Гнатюка Україна | |
|---|---|
 Початок вулиці | |
| Населений пункт | Шаблон:Лвм |
| Район | Галицький |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | Володимира Гнатюка |
| Колишні назви | Горького |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 300 м |
| Координати початку | 49°50′28″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.8412472° пн. ш. 24.0271222° сх. д. |
| Координати | 49°50′ пн. ш. 24°01′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.017° сх. д.Координати: 49°50′ пн. ш. 24°01′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.017° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′30″ пн. ш. 24°01′22″ сх. д. / 49.8417500° пн. ш. 24.0228722° сх. д. |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній, односторонній |
| Покриття | бруківка |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2630475 ·R |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Гнатюка у Вікісховищі | |
Вулиця Гнатюка́ — вулиця у Галицькому районі Львова. Простягається від проспекту Свободи до площі Генерала Григоренка.
Назва
- Єзуїтська або Поєзуїтська — названа так не пізніше 1795 року.
- Ягеллонська — від 1871 року.
- Чернишевського — від січня 1941.
- Ягеллонська — від серпня 1941.
- Поліцайштрассе — від листопада 1941.
- Ягеллонська — від липня 1944.
- Горького — від грудня 1944.[1]
Будинки
3. Шестиповерховий житловий будинок, зведений 1957 року за проектом Миколи Мікули. Попередній дім на цьому місці був збудований у стилі історизму за проектом Фелікса Ксенжарського від 1876 року. Належав Галицькому кредитному банку, а пізніше — Віденському банку зв'язку.[2]
4. Житловий будинок у стилі функціоналізму, зведений у другій половині 1930-х за проектом Юзефа Авіна.[3]
8, 10. Житлові, колишні прибуткові будинки, збудовані 1902 року за проектом Зигмунта Кендзерського[4].
11. Наприкінці XIX ст. тут була дерев'яна споруда для спортивних змагань, викуплена Фанею Сокол і у 1890–1891 роках перебудована на театр за проектом Саломона Рімера. 1905 року той же архітектор збудував на цьому місці літню естраду. 1918 року на замовлення нових власників Вурма і Гімпля, Рімер споруджує дах. Приблизно у 1937–1938 роках будівлю розібрано і для потреб єврейського театру споруджено нову у стилі функціоналізму за проектом Даніеля Кальмуса. Існував також нереалізований проект Владислава Бляйма. Нині тут знаходиться Перший український театр для дітей та юнацтва.[3][5]
13. У цьому будинку народився Людвіг фон Мізес, австрійський та американський економіст, філософ, один з чільних ідеологів лібералізму.[6]. 4 жовтня 2011 року на будинку було відкрито меморіальну дошку на честь Мізеса.
20-22. Колишній прибутковий дім родини Ґрюнерів. Збудований у стилі раціонального модерну фірмою Міхала Уляма за проектом Романа Фелінського і Фердинанда Касслера від 1910 року. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського.[7]
Примітки
- ↑ Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 16. — ISBN 966-603-115-9..
- ↑ Лінда С. М. Втрачена пам'ятка періоду історизму // Галицька брама. — № 11-12 (59-60), 1999. — C. 5.
- ↑ а б Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 534. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 182. — ISBN 978-966-7007-99-7..
- ↑ Проскуряков В. І. Внесок єврейських архітекторів у формування театральної архітектури Львова // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2004. — № 505. — С. 257–258.
- ↑ http://mises.org.ua/main/34-alex-martynov/247-mises-birthplace.html
- ↑ Архітектура Львова… — С. 485.
| ||||||||||||||