Гангстер: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Amanterion (обговорення | внесок)
Додане зображення на сторінку
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Amanterion (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 21: Рядок 21:


В Італії придумали правила, права ініціації і методи ведення бізнесу, що діють й донині. Вони знали, як примусити підкорятися людей вимогам і строго дотримували накази своїх [[бос]]ів.
В Італії придумали правила, права ініціації і методи ведення бізнесу, що діють й донині. Вони знали, як примусити підкорятися людей вимогам і строго дотримували накази своїх [[бос]]ів.
[[Коза Ностра]] встановила свої власні звання досить давно, проте вони не використовувалися до 19-го століття, коли вони стали реальною силою як в Італії, так і в США.

«Коза Ностра» встановила свої власні звання досить давно, проте вони не використовувалися до 19-го століття, коли вони стали реальною силою як в Італії, так і в США.


Члени мафії строго дотримувалися релігійних переконань і канонів. Сицилійці були вірніші Папі, тим самим, відкидаючи новий порядок в Італії, який ставив церкву на другий план після уряду.
Члени мафії строго дотримувалися релігійних переконань і канонів. Сицилійці були вірніші Папі, тим самим, відкидаючи новий порядок в Італії, який ставив церкву на другий план після уряду.

Версія за 11:50, 24 червня 2014

Файл:Типовий --гангстер-- 40-30-х рр- в --США-- 2014-06-24 14-47.jpg
Типовий гангстер 40-30-х рр. в США


Ґангстер — злочинець, який є членом банди. Деякі банди вважаються частиною організованої злочинності. Бандитів також називають «ґангстерами», термін, отриманий із народу.

Коротка історія Мафії і 10 найвідоміших гангстерів

Розумні люди як і раніше керують цією планетою. Ті, хто займається справами в наш час[коли?] — останні в цій тривалій традиції. Вони як і раніше пропонують ті ж послуги, що й раніше, а саме захищають нас від справжніх злочинців — уряду.

Ті, хто починав рекет не відкривали стрип-клубів чи казино. Це були звичайні люди з острова Сицилія. Бачачи, який безлад панує в країні, вони вирішили, що не можуть більше з цим миритися.

Коріння в Сицилії та Палермо

Сицилія та Палермо стали колискою Мафії. Перші мафіозі вважались такими ж злочинцями, як і сьогодні, проте в Палермо їх способи заробляння грошей відрізнялися від сучасних. Вони не торгували наркотиками і зброєю, а позичали худобу, сади тощо простим людям, а потім здійснювали спостереження за своєю власністю.

Це зовсім не те, чим займаються бандити нині. Метою цього була допомога простим людям і протистояння безбожній державі, яка стягувала величезні податки не тільки з бідних, але і заможних людей.

На початку 18 століття Сицилійська мафія відправляла зображення «чорної руки» сім'ям, що була своєрідним рахунком на оплату за продовження подальшого захисту. Люди, що отримали «чорну руку», мали сплатити обумовлену ціну за захист від вторгнень, інакше вони ставали особистими ворогами мафії.

Звання і релігія

В Італії придумали правила, права ініціації і методи ведення бізнесу, що діють й донині. Вони знали, як примусити підкорятися людей вимогам і строго дотримували накази своїх босів. Коза Ностра встановила свої власні звання досить давно, проте вони не використовувалися до 19-го століття, коли вони стали реальною силою як в Італії, так і в США.

Члени мафії строго дотримувалися релігійних переконань і канонів. Сицилійці були вірніші Папі, тим самим, відкидаючи новий порядок в Італії, який ставив церкву на другий план після уряду.

Оскільки держава являла загрозу для звичайних людей, рання мафія сконцентрувала свою увагу на церкві, ланці ланцюга, що зв'язує їх з народом.

Робота над помилками

Слабкості і невдачі сильних світу цього завжди відбивалися на добробуті народу. Після утворення Італії відбулася швидка організація різношерстих злочинців, які незабаром відразу стали розширювати свою територію.

Корупція в італійському уряді привела до того, що за допомогою хабарів і погроз мафія добралася і до реальної влади. На відміну від розумників, що знаходяться в США, італійська мафія значно активніше узялася за наведення свого ладу в уряді.

Розширення бізнесу

Важкі часи нові можливості. Італо-американські іммігранти бачили в новому світі безліч відмінних можливостей запрацювати грошей, частково проституцією, азартними іграми і алкоголем. Мафія відкрила магазин практично в кожному американському місті і почала вести справи зі Старим Світом.

Одна людина зробила мафію в США такий, якою вона є зараз. І звали його Лаки «Щасливчик» Лучано. Він був основою історії мафії, оскільки виклав трупами свою дорогу на вершину цієї організації. Лаки Лучано провів майже все своє активне життя в Нью-Йорку.

Він був королем міста і управляв справами мафії за часів «сухого закону» — віртуального особистого подарунка уряду США таким хлопцям, як Лучано. Це дозволило їм стати надзвичайно багатими.

Це була золота ера мафії в США, коли з'явилися багато відомих мафіозі: Датч «Голландець» Шульц — бутлегер з Бронкса, який пізніше відкрив свій магазин у Нью-Джерсі; Багсі Сігал — найманий вбивця, який став одним із засновників нинішнього Лас-Вегаса; Майер Ланськи — бізнесмен, який проводив операції з азартними іграми по всьому світу задовго до того, як люди взагалі почули про глобалізацію, ну і звичайно, Аль Капоне, який також трупами виклав свій шлях вгору і заснував в Чікаго дуже прибутковий бізнес, пов'язаний з незаконною торгівлею спиртними напоями або іншими обмеженими в обігу товарами.

Робота з ворогами

У відчайдушні часи навіть босам мафії довелося змінювати правила. Але хороший бос винен це робити тільки тоді, коли у його підопічних є необхідний стимул. Перед початком Другої світової війни «Коза Ностра» на час згорнула свою діяльність.

Однак під час війни вони надали значну допомогу США і Союзним військам, коли Лаки Лучано уклав операцію з ВМС США, на основі якої він надавав інформацію про Сицилії для висадки флоту, а замість цього його звільняють від тюремного ув'язнення. Глави кланів ненавиділи Муссоліні, тому операція Лучано була вигідна обом сторонам.

Повоєнна реорганізація

Лучано відомий як «Бос всіх Босів» не тільки тому, що вселив людям страх перед Богом, але і своїм способом управління системою. Після останньої кривавої мафіозної розбирання, Лучано скликав голів п'яти сімей Нью-Йорка, щоб обговорити способи, за допомогою яких мафія перестане з'являтися на перших смугах газет.

Він придумав «Комісію», яка об'єднувала лідерів мафіозних сімей. Подібна координаційна організація зробив мафію міцніше.

Після Другої світової війни мафія в Італії повернулася до колишнього способу ведення справ. Незабаром з'явився новий продукт для продажу, який дозволяв «Коза Нострі» заробляти багато грошей в США: наркотики (в основному, героїн), які поставлялися в країну кораблями з Туреччини, В'єтнаму і інших місць, де вони вирощувалися.

З тих пір у мафії в Нью-Йорку були як зльоти, так падіння. Останнім порушником спокою був Джон «Тефлоновий Дон» Готті, якого федеральні служби США так ніколи і не змогли звинуватити ні в одному злочині.

За часів свого правління як боса сім'ї Гамбіно, він звинувачувався в несплаті податків, вбивстві, рекеті, перешкодам правосуддю, лихварство, нелегальні азартні ігри та багато чого іншого.

УРОКИ МИНУЛОГО

З часом добробут і пошана мафії зростали. З'являлися люди, які знали коли і як ризикувати, і як тримати свій язик за зубами. Тільки одного не зміг отримати уряд від мафії — відданості. Як тільки один з впливових людей мафії попадався, поліцейський, що зловив його, знаходився під тиском з обох сторін. Уряд вимагав свідчень, мафія — мовчання.

А оскільки у рядового поліцейського завжди були дружина та / або дитина, він хотів дожити і до наступного дня, його вибір був очевидний. Мафія ніколи не хотіла управляти країною, але вона завжди прагнула зробити так, щоб уряд боявся вулиць. Це і є коротка історія мафії.

10 найвідоміших ганстерів

Номер 10 — Вінсент «The Chin» Джіганте (1928–2005) Вінсент Джіганте народився в Нью-Йорку в 1928 році. Він був людиною зі складним характером: кинув школу в дев'ятому класі, після чого почав займатися боксом. Виграв 21 з 25 боїв напівважкій вазі. З 17 років він перебував у злочинному угрупованні, а в 25 років був уперше заарештований. Першою значною справою Джіганте як члена сім'ї Дженовезе (Genovese) була спроба вбивства Франка Костелло (Frank Costello), проте він промахнувся. Попри це, його сходження в сім'ї Дженовезе тривало, поки він не став спочатку хрещеним батьком, а на початку 80-х консольере (від італ. Радник). Після того як був засуджений мафіозний бос Тоні Салерно (Tony Salerno), Джіганте став найголовнішим. Що ж зробило Джіганте таким знаменитим? Після того, як наприкінці 60-х він уникнув попадання у в'язницю, прикинувшись божевільним, він продовжував зображати з себе ненормального, наприклад, прогулюючись по вулицях Нью-Йорка в купальному халаті. Саме з-за цього факту він отримав ще два прізвиська: «Дивак» та «Король піжами». І тільки після засудження за рекет у 2003 році він визнав, що з його психічним здоров'ям все нормально. Джіганте помер у в'язниці 19 грудня 2005 через проблеми із серцем. Через це і завдяки своїм адвокатам його повинні були випустити в 2010 році.

Номер 9 — Альберт Анастасіа (1903–1957) Альберт Анастасіа народився в Італії, в 1903 році і ще в дитинстві пререїхав до Америки. На 18 місяців був засуджений за вбивство портового вантажника в доках Брукліна. Був звільнений достроково через таємничу смерть свідка. Альберт Анастасіа став відомим завдяки численним вбивствам, після чого банда Джо Массеріа найняла його. Анастасіа був дуже відданий Чарльзу Лучано, тому легко зрадив Массеріа — він був одним із чотирьох відправлених вбити його в 1931 році. В 1944 році він став лідером групи вбивць, яка мала навіть свою назву «Murder.Inc». Чоч Альберт Анастасіа ніколи не переслідувався за вбивства, угруповання було причетним до від 400 до 700 убивств. В 50-х він став лідером сім'ї Лучано, але в 1957 був убитий за наказом Карло Гамбіно.

Номер 8 — Джозеф Бонанно (1905–2002) Джо Бонано народився та виріс на Сицилії, в віці 15 років залишився сиротою. Під час фашистського режиму Муссоліні, коли йому було 19 покинув Італію і через Кубу потрапив до США. Згодом він отримав кличку «Джо Бананас» і потрапив у сім'ю Маранзано. Перед тим як лучано вбив його Маранзано скликав комісію, яка правила сім'ями мафії на його Батьківщині в Італії. Але його планам про знищ ення голів інших сімей не було можливості здійснитися, оскільки його викрали, а через 19 днів після цього змусили відійти від справ. Він ніколи не був засудженим за якесь серйозне правопорушення.

Номер 7 — Голандець Шульц (1902–1935) Артур Флегнеймер згодом відомий як Голандець Шульц народився в 1902 році в Бронксі. Щоб справити враження на боса і наставник Марселла Профо, він ще в юності організовував ігри по крепу, в 17 років провів певний час в тюрмі за крадіжки. Згодом він зрозумів що єдиним способом заробити гроші є бутлерства (торгівля спиртним під час сухого закону) Бажаючи стати членом створюваного синдикату, він нажив собі ворогів в обличчях Лучано і Капоне. Після того як в 1933 його мали засудити за черговий злочин він поїхав до Нью-Джерсі. В 1935 році він був убитий членами групи Альберта Анастасії.

Номер 6 — Джон Готті(1940–2002) Один із найзнаменитіших гангстерів Нью-Йорка. Джон Готті народився в Брукліні і завжди вважався розумником. У віці 16 років він вступив у вуличну банду, що отримала назву «Хлопці з Фултон-Рокауей». Він швидко став їхнім лідером, в 60-х банда займалася крадіжками автомобілів та дрібним злодійством, на початку 70-х став хрещеним батьком групи Бергіна — частини сім'ї Гамбіно. Готті був надзвичайно амбіційним і згодом став займатися наркотиками, які були забороненими правилами сім'ї. В результаті бос мафії Пол Кастелано вирішив виключити Готті з організації. В 1985 році Готті та його підлеглі вбили Кастелано, і Готті став головою сім'ї Гамбіно. Його неодноразово намагалися засудити правоохоронні органи Нью-Йорка, але обвинувачення щоразу провалювалось. Завдяки тому, що він завжди виглядав презентабельно і масс-меедіа любили його він отримав прізвиська «Елегантний Дон» та «Тефлоновий Дон». В 1992 році він був засуджений за вбивство та помер від раку горла в 2002 році.

Номер 5 — Маєр Ланскі (1902–1983 Маєр Сачовлянський народився в Росії. У віці 9 років переїхав до Нью-Йорка. Ще коли вони були дітьми, він познайомився з Чарльзом Лучано. Лучано хотів, щоб Ланскі віддавав йому гроші за захист, але він відмовився. Відбулася бійка, після якої вони стали найкращими друзями. Через певний час Ланскі познайомився з Багсі Сігалом. Трійця стала дуже дружня. Ланскі і Сігал створили угрупування Баг і Маєр, яка згодом стала Murder.Inc. Спочатку Ланскі займався грошима і азартними іграми у Флориді, Новому Орлеані і на Кубі. Він був інвестором Сігала в казино Лас-Вегаса, і навіть купив офшорний банк в Швайцарії, для того щоб відмивати гроші. Він був співзасновником Національного кримінального синдикату і Ради. Але бізнес ніколи не був особистою справою і незабаром він був змушений вбити Багсі Сігала, тому що той перестав віддавати гроші Синдикату. Хоч він і займався рекетом ігрових будинків, у турмі Ланскі не провів і дня.

Номер 4 Френк Костелло (1891–1973)

Франческо Кастилья народився в Італії і в віці 4 років переїхав у США. У 13 років вступив у злочинне угрупування та змінив ім'я на Френк Костелло, через що багато людей вважали його ірландцем. Після перебування у тюрмі, він став найкращим другом Чарльза Лучано Вони разом займалися бутлерстврм і азартними іграми. Сила Костелло булф у тому, що він був ланкою яка зв'язує мафію та політиків, особливо з членом Демократичної партії Томмані Холлом, що дозаоляло йому уникнути переслідувань. Після арешту Лучано Костелло став людиною в законі. Його ворожнеча з Віто Дженовезе, призвела до того, що в середині 50-х Дженовезе спробував убити Костелло. Френк Костелло мирно пішов у відставку і тихо помер у 1973 році.

Номер 3 — Карло Гамбіно (1902–1976) Карло Гамбіно виріс у сім'ї, яка була частиною італійського мафіозного клану на протязі декількох століть. Вбивати на замовлення він розпочав ще в 19 років. Оскількі вцей час набирав силу Муссоліні, Гамбіно емігрував до США, де жив його узен Пол Кастелано. Після екстрадиції Лучано в 40-х роках, його місце зайняв Альберт Анастасіа. Але Гамбіно вважав, що це його час і в 1957 році наказав вбити Анастасію. Він призначив себе Босом сім'ї та тримав її в залізному кулаці аж до своєї природної смерті в 1976 році.

Номер 2 — Чарльз «Лакі(Счасливчик)» Лучано (1897–1962) Сальваторе Лучанія народився на Сицилії і через 9 років його сім'я переїхала у Нью-Йорк. Згодом він вступив до банди «П'ять крапок». 5 років його банда заробляла в основному на проституції, Лучано контролював рекет по всьому Манхеттені. Після невдалого замаху на його життя у 1929 році він вирішив створити Національний злочинний синдикат. Суперництва не було і до 1935 року «Лакі» Лучано став відомий як «Босс босів» — не тільки у Нью-Йорку, але і по всій країні. У 1936 році йому винесли вирок від 30 до 50 років, але у 1946 році він був звільнений за гарну поведінку за умови, що покине країну та поїде до Італії. У нього був такий сильний вплив, що під час Другої Світової війни ВМС США звернулися до Лучано за допомогою у висадці в Італії. Чарльз Лучано помер в 1962 році внаслідок серцевого нападу.

Номер 1 — Аль Капоне (1899–1947) Альфонс Капоне народився в Брукліні у сім'ї італійських емігрантів. Згодом вступив у банду «П'ять крапок» і став вишибалом. Саме в той час він і заслужив прізвисько «Лице зі шрамом». В 1919 році переїхав в Чікаго і працюючи на Джонні Торріо став швидко підніматися в злочинній ієрархії. Це був час сухого закону, і Капоне займався проституцією, азартними іграми та бутлерством. В 1925 році, коли йому було 26 років, Капоне став головою сім'ї Торріо і розв'язав війну сімей. Відомий своїм інтелектом, а також пихатістю та любов'ю до загальної уваги, Капоне був також знаменитий своєю жорстокістю. Варто тільки згадати різню під час концерту присвяченого Дню Святого Валентина в 1929 році, у якій було вбито багато голів злочинних угрупувань. В 1931 році агент федеральної податкової служби Елліот Несс арештував його за несплату податків. Помер Аль Капоне від ускаднень через пневмонію та сифіліс.

Варто згадати також Бенджаміна «Багсі» Сігала (1906–1947) Бенджамін Сігал народився в Брукліні, та згодом познайомився з Меєром Ланскі. Прізвисько Багсі він отримав завдяки свомєму непередбачуваному характеру. Вбиваючи людей для Чарлі Лучано, він нажив собі багато ворогів, та у кінці 30-х років змушений був тікати до Лос-Анджелеса, де познайомився з багатьма зірками. Незадовго опісля прийняття закону про азартні ігри у Неваді він «позичив» мільйони доларів у Синдикату і заснував одне із перших казино-готелів у Лас Вегасі — «Фламінго». Але бізнес не був прибутковим, після того як у 1947 році було виявлено, Що він просто крав гроші у своїх друзів, його було вбито.

Історія гангстерів в Сполучених Штатах

Терміни «гангстер» і «бандит» переважно використовуються в США для позначення членів злочинних організацій, пов'язаних з Заборона або з Американська відгалуженням Італійська мафії (наприклад, Чикаго Екіпірування, Філадельфія мафії, або П'ять сімей).

Бандити були зображені в американській популярній культурі в таких фільмах, як Godfather, Війна, Пекло в Гарлемі, Scarface, і Goodfellas, і в телевізійних шоу (наприклад, Клан Сопрано).

Рання історія

Як американське суспільство і культура розвивалася, нових іммігрантів S були переїзду до Сполучених Штатів. Першим великим бандам в 19 столітті Нью-Йорку були ірландські банди, такі як Whyos і Мертві Кролики, а потім італійські П'яти Кутів Gang, а пізніше єврейського Банда відомий як Чернець Eastman Gang.[1] Існували також «націоналістичні» проти імміграції банд, таких як Bowery Boys.

Gangstas

«Gangsta» є термін використовується для опису типу гангстера типових афро-американських і хіп-хоп культури. Термін походить від слова «бандит», але цілеспрямовано помилкою. Типовий наряд з гангста є негабаритні штани, коника, великі сорочки, жилет і плоский капелюх.

Див. також

Примітки

Посилання

  • Коротка історія Мафії і 10 найвідоміших гангстерів[неавторитетне джерело]
  • бібліографія соціологічного дослідження банди
  • 1923-26 мапа Фредріка Трешері «банди Чикаґо»