Францевич Іван Микитович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
TeoBot (обговорення | внесок) м автозаміна параметру шаблона:науковець за допомогою AWB |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
{{Науковець |
{{Науковець |
||
| ім'я = Іван Микитович Францевич |
| ім'я = Іван Микитович Францевич |
||
| |
|зображення =FrantsevychIM19051985.jpg |
||
| зображення_розмір = |
| зображення_розмір = |
||
| зображення_підпис = |
| зображення_підпис = |
||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
== Біографічні відомості == |
== Біографічні відомості == |
||
У 1929 році закінчив одночасно хімічний і фізико-математичний факультети Харківського інституту народної освіти (сьогодні Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна), отримав спеціальність фізикохіміка-металознавця. |
У 1929 році закінчив одночасно хімічний і фізико-математичний факультети Харківського інституту народної освіти (сьогодні Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна), отримав спеціальність фізикохіміка-металознавця. |
||
У 1929-1941 роках працював в Українському науково-дослідному інституті металів, Інституті чорної металургії АН УРСР (з 1939 року — заступником директора). |
У 1929-1941 роках працював в Українському науково-дослідному інституті металів, Інституті чорної металургії АН УРСР (з 1939 року — заступником директора). |
||
Одночасно з 1930 р. викладав у Харківському університеті. |
Одночасно з 1930 р. викладав у Харківському університеті. |
||
У 1934 році молодому вченому було присвоєно звання професора фізичної хімії і він був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. |
У 1934 році молодому вченому було присвоєно звання професора фізичної хімії і він був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. |
||
У 1945-1957 роках Іван Микитович працював завідувачем кафедри Київського університету. |
У 1945-1957 роках Іван Микитович працював завідувачем кафедри Київського університету. |
||
З 1952 по 1955 рік він керівник самостійної Лабораторії спеціальних сплавів АН УРСР, а з 1955 по 1964 — директор створеного на базі лабораторії Інституту металокераміки і спеціальних сплавів АН УРСР, що в 1964 році отримав назву Інституту проблем матеріалознавства. |
З 1952 по 1955 рік він керівник самостійної Лабораторії спеціальних сплавів АН УРСР, а з 1955 по 1964 — директор створеного на базі лабораторії Інституту металокераміки і спеціальних сплавів АН УРСР, що в 1964 році отримав назву Інституту проблем матеріалознавства. |
||
З 1973 р. І.М. Францевич — завідувач відділу цього інституту. |
З 1973 р. І.М. Францевич — завідувач відділу цього інституту. |
||
Рядок 72: | Рядок 72: | ||
[http://archive.nbuv.gov.ua/institutions/materials/frantsevych.html Францевич Іван Микитович] |
[http://archive.nbuv.gov.ua/institutions/materials/frantsevych.html Францевич Іван Микитович] |
||
[[Категорія:Українські матеріалознавці]] |
[[Категорія:Українські матеріалознавці]] |
||
[[Категорія:Українські винахідники]] |
[[Категорія:Українські винахідники]] |
||
Рядок 83: | Рядок 84: | ||
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]] |
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]] |
||
[[Категорія:Науковці, іменем яких названі премії НАН України]] |
[[Категорія:Науковці, іменем яких названі премії НАН України]] |
||
{{bio-stub}} |
{{bio-stub}} |
Версія за 15:30, 6 жовтня 2014
Іван Микитович Францевич | |
---|---|
Народився | 3 серпня 1905 Полтава |
Помер | 14 лютого 1985 (79 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | винахідник |
Alma mater | Харківський університет |
Галузь | фізична хімія, матеріалознавство |
Заклад | Київський університет,Інститут проблем матеріалознавства |
Вчене звання | професор, академік НАН України |
Відомі учні | О.М. Пилянкевич, Г.Г. Гнесін, М.Д. Глинчук, О.В. Курдюмов; Р.Ф. Войтович, В.О. Лавренко, Л.М. Ягупольська; Є.О. Жураковський, С.М. Зубкова, А.В. Бочко, В.В. Лукович; І.Д. Радомисельський, Д.М. Карпинос, М.Д. Смолін, Г.Г. Карюк, Л.Й. Тучинський, Ю.Л. Пилиповський, Г.І. Саввакін, Р.В. Мінакова |
Членство | НАН України |
Нагороди |
Іва́н Мики́тович Фра́нцевич (* 1905, Полтава — † 1985, Київ) — фізико-хімік і матеріалознавець родом з Полтави. Засновник першого у світі академічного Інституту металокераміки і спеціальних сплавів, котрий незабаром було перетворено на Інститут проблем матеріалознавства, який носить його ім'я. Академік АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державних премій СРСР та УРСР.
Біографічні відомості
У 1929 році закінчив одночасно хімічний і фізико-математичний факультети Харківського інституту народної освіти (сьогодні Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна), отримав спеціальність фізикохіміка-металознавця.
У 1929-1941 роках працював в Українському науково-дослідному інституті металів, Інституті чорної металургії АН УРСР (з 1939 року — заступником директора).
Одночасно з 1930 р. викладав у Харківському університеті.
У 1934 році молодому вченому було присвоєно звання професора фізичної хімії і він був обраний членом-кореспондентом АН УРСР.
У 1945-1957 роках Іван Микитович працював завідувачем кафедри Київського університету.
З 1952 по 1955 рік він керівник самостійної Лабораторії спеціальних сплавів АН УРСР, а з 1955 по 1964 — директор створеного на базі лабораторії Інституту металокераміки і спеціальних сплавів АН УРСР, що в 1964 році отримав назву Інституту проблем матеріалознавства.
З 1973 р. І.М. Францевич — завідувач відділу цього інституту.
Вже у віці 29 років Івану Микитовичу було присвоєно звання професора фізичної хімії і тоді ж його обрали членом-кореспондентом АН УРСР.
Дійсний член АН УРСР (з 1961).
Францевич Леонід Іванович (*3 жовтня 1935) — син, член-кореспондент НАН України.
Праці
Наукові праці Францевича присвячені створенню матеріалів, що відзначаються високою вогнетривкістю електроерозійною стійкістю, міцністю та зносостійкістю, і призначених для праці в особливо складних умовах.
Одержані вченим результати досліджень узагальнені та викладені більш як у 600 наукових статей, опублікованих у провідних вітчизняних та зарубіжних журналах і у 20 монографіях, зафіксовані у кількох десятках авторських свідоцтв на винаходи і 14 патентах, що досі не втратили свого значення.
Проблематика досліджень
Іван Францевич зробив внесок у дослідження багатьох актуальних проблем сучасного матеріалознавства, який став основою для створення цілої низки нових технологій і матеріалів, що їх гостро потребували різні галузі промисловості.
Див. також
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Вісник НАН України. — 2005. — N 10.
Посилання
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 3 серпня
- Народились 1905
- Померли 14 лютого
- Померли 1985
- Поховані на Байковому кладовищі
- Члени Національної академії наук України
- Герої Соціалістичної Праці
- Лауреати Державної премії СРСР
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Українські матеріалознавці
- Українські винахідники
- Випускники Харківського університету
- Науковці Київського університету
- Академіки НАНУ
- Лауреати Державної премії України
- Уродженці Полтави
- Науковці, іменем яких названі премії НАН України