Тріумфальна арка (Київ): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Зображення:Triumfalna arka kyiv.jpg|thumb|right|300px|Тріумфальна арка у Києві]]
[[Зображення:Triumfalna arka kyiv.jpg|thumb|right|300px|Тріумфальна арка у Києві]]
{{Otheruses|Тріумфальна арка (значення)}}
{{Otheruses|Тріумфальна арка (значення)}}
'''Тріумфа́льна а́рка у Києві''' — урочиста дерев'яна споруда-[[тріумфальна арка]] у [[Київ|Києві]], встановлена у [[1857]] році на честь приїзду [[Олександр ІІ (російський імператор)|імператора Олександра ІІ]]. Стояла на місці сучасного [[Повітрофлотський шляхопровід|Повітрофлотського шляхопроводу]]. Розібрана у [[1890]]-х рр.
'''Тріумфа́льна а́рка у Києві''' — урочиста дерев'яна споруда-[[тріумфальна арка]] у [[Київ|Києві]], встановлена у [[1857]] році на честь приїзду [[Олександр ІІ (російський імператор)|імператора Олександра ІІ]]. Стояла на місці сучасного [[Повітрофлотський шляхопровід|Повітрофлотського шляхопроводу]]. Розібрана у [[1880]]-х роках (не пізніше 1887 року).


[[31 січня]] [[1857]] року очікувався приїзд до Києва імператора Олександра ІІ. На честь цієї події була споруджена дерев'яна [[тріумфальна арка]]. Біля неї відбулася урочиста зустріч царського поїзду. На згадку про видатну подію планувалося поставити на цьому ж місці кам'яну арку, але зібрані на це гроші імператор запропонував спрямувати на якусь кориснішу справу (згодом на них було відкрите [[Олександрівське ремісниче училище]]).
[[31 січня]] [[1857]] року очікувався приїзд до Києва імператора Олександра ІІ. На честь цієї події була споруджена дерев'яна [[тріумфальна арка]]. Біля неї відбулася урочиста зустріч царського поїзду. На згадку про видатну подію планувалося поставити на цьому ж місці кам'яну арку, але зібрані на це гроші імператор запропонував спрямувати на якусь кориснішу справу (згодом на них було відкрите [[Олександрівське ремісниче училище]]).


Проект арки, що належав [[Росія|російському]] [[Архітектор|архітектору]] [[Гартман Віктор Олександрович|Віктору Гартману]], експонувався на його виставці у [[1874]] році і надихнув [[Мусоргський Модест Петрович|Модеста Мусоргського]] на створення однієї з [[Картинки з виставки|«картинок з виставки»]] — «[[:uk:Картинки_з_виставки#.E2.84.96.C2.A010._.D0.91.D0.BE.D0.B3.D0.B0.D1.82.D1.8B.D1.80.D1.81.D0.BA.D0.B8.D0.B5_.D0.B2.D0.BE.D1.80.D0.BE.D1.82.D0.B0_.28.D0.92_.D1.81.D1.82.D0.BE.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.BE.D0.BC_.D0.B3.D0.BE.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.B5_.D0.B2.D0.BE_.D0.9A.D0.B8.D0.B5.D0.B2.D0.B5.29|Богатирської брами]]».
Проект арки, що належав [[Росія|російському]] [[Архітектор|архітектору]] [[Гартман Віктор Олександрович|Віктору Гартману]], експонувався на його виставці у [[1874]] році і надихнув [[Мусоргський Модест Петрович|Модеста Мусоргського]] на створення однієї з [[Картинки з виставки|«картинок з виставки»]] — «[[:uk:Картинки_з_виставки#№_10._Богатырские_ворота_(В_стольном_городе_во_Киеве)|Богатирської брами]]».


== Джерела ==
Дерев'яну арку розібрано у [[1880]]-ті роки (до 1887 року).

== Джерела інформації ==


* Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
* Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року

Версія за 14:52, 28 жовтня 2014

Тріумфальна арка у Києві

Тріумфа́льна а́рка у Києві — урочиста дерев'яна споруда-тріумфальна арка у Києві, встановлена у 1857 році на честь приїзду імператора Олександра ІІ. Стояла на місці сучасного Повітрофлотського шляхопроводу. Розібрана у 1880-х роках (не пізніше 1887 року).

31 січня 1857 року очікувався приїзд до Києва імператора Олександра ІІ. На честь цієї події була споруджена дерев'яна тріумфальна арка. Біля неї відбулася урочиста зустріч царського поїзду. На згадку про видатну подію планувалося поставити на цьому ж місці кам'яну арку, але зібрані на це гроші імператор запропонував спрямувати на якусь кориснішу справу (згодом на них було відкрите Олександрівське ремісниче училище).

Проект арки, що належав російському архітектору Віктору Гартману, експонувався на його виставці у 1874 році і надихнув Модеста Мусоргського на створення однієї з «картинок з виставки» — «Богатирської брами».

Джерела