Максимов Дмитро Вячеславович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Вшанування пам'яті: вже ж є ничже
оформлення
Рядок 67: Рядок 67:
== Державні нагороди ==
== Державні нагороди ==
* Звання [[Герой України]] з удостоєнням [[Орден «Золота Зірка»|ордена «Золота Зірка»]] ([[21 листопада]] [[2014]], посмертно)&nbsp;— ''за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час [[Революція гідності|Революції гідності]]''<ref>{{УПУ|890/2014|21 листопада 2014|Про присвоєння звання Герой України|link=http://www.president.gov.ua/documents/18477.html}}</ref>
* Звання [[Герой України]] з удостоєнням [[Орден «Золота Зірка»|ордена «Золота Зірка»]] ([[21 листопада]] [[2014]], посмертно)&nbsp;— ''за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час [[Революція гідності|Революції гідності]]''<ref>{{УПУ|890/2014|21 листопада 2014|Про присвоєння звання Герой України|link=http://www.president.gov.ua/documents/18477.html}}</ref>
* Указом Президента України №&nbsp;664/2013 за досягнення високих спортивних результатів на XХІІ літніх Дефлімпійських іграх у м. Софії, виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України нагороджений [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орденом «За заслуги»]] III ступеня<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/16251.html Указ Президента України]</ref>.
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III&nbsp;ст. ([[3 грудня]] [[2013]])&nbsp;— ''за досягнення високих спортивних результатів на [[Літні Дефлімпійські ігри 2013|XXII літніх Дефлімпійських іграх]] у м. Софії, виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України''<ref>{{УПУ|664/2013|3 грудня 2013|Про відзначення державними нагородами України}}</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 22:00, 21 листопада 2014

Дмитро Максимов
Дмитро Максимов
Народився17 листопада 1994(1994-11-17)
Київ Київ
Помер19 лютого 2014(2014-02-19) (19 років)
Київ
·вбивство
ПохованняКиїв
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьспорт
Відомий завдякиспортсмен-дефлімпієць, з Небесної сотні
Титулмайстер спорту України
Партіябезпартійний
БатькоВ'ячеслав Максимов
Дітинемає
Вага81 кг
Нагороди
Герой України
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
киянин
Сайтinvamedia.com/main-events/sofia_2013/athlets/101

Макси́мов Дмитро́ В'ячесла́вович (нар. 17 листопада 1994(19941117), Київ — пом. 19 лютого 2014, Київ) — спортсмен-дефлімпієць, загиблий під час Євромайдану. Герой України.

Біографія

Навчався у школі № 118 міста Києва.[1]

Майстер спорту України, срібний (у командному заліку) призер та бронзовий (в особистому заліку) призер з дзюдо Дефлімпійських ігор у Софії 2013 року[2]. Бронзовий призер Чемпіонату світу зі східних єдиноборств серед глухих, що проходив на острові Маргарита (Венесуела) з 17 по 24 вересня 2012 року[3]. Він був надією національної збірної спортивної команди України.

Прийшов демократично відстоювати українську державу на мирний мітинг на Майдані Незалежності у Києві.

За словами 48-річного свідка Вадима Сизоненка, 18 лютого 2014, після того, як протестувальники підпалили 2 БТРи, розлючені силовики спецпідрозділу «Сокіл» кинули в натовп протестувальників бойову протипіхотну осколкову гранату, котра попала Дмитру в плече і в той момент вибухнула. Сизоненко переконаний,- Дмитро ціною свого життя уберіг його і всіх інших навколо — тіло стримало вибухову хвилю і більшість осколків гранати. Хірург, котрий оглядав тіло, також підтвердив вибух бойової гранати[4]. Від вибуху гранати йому відірвало руку і сильно понівечило тіло. У Будинку профспілок він помер від втрати крові, його тіло декілька днів лежало в Михайлівському золотоверхому соборі. 21 лютого 2014 р. Дмитра впізнали рідні серед загиблих.

Належить до названої народом «Небесної сотні».

Вшанування пам'яті

У школі № 118 міста Києва, де навчався хлопець, відкрили меморіальну дошку на честь Дмитра.[1]

Державні нагороди

Примітки

  1. ↑ а б У школі № 118 відкрили меморіальну дошку на честь Дмитра Максимова. ТСН. 1+1. 22.05.2014
  2. ↑ Профіль Дмитра Максимова на сайті Межапортал рівних можливостей
  3. ↑ 2012 14th World Deaf Martial Arts Championships (ісп.)
  4. ↑ Участник обороны Майдана: «Дима ценой собственной жизни спас меня и еще как минимум десять бойцов»
  5. ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  6. ↑ Указ Президента України від 3 грудня 2013 року № 664/2013 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Максимов_Дмитро_Вячеславович&oldid=15169409