Російський світ: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Messir (обговорення | внесок)
223 редагування
Рядок 141: Рядок 141:
[[Категорія:Сфери культурного впливу]]
[[Категорія:Сфери культурного впливу]]
[[Категорія:Російська діаспора|Світ]]
[[Категорія:Російська діаспора|Світ]]
[[Категорія:Російський національно-визвольний рух]]

Версія за 09:46, 10 січня 2015

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Російський світ (значення).

«Росі́йський світ» (рос. русский мир[1]) — путінська російська неоімперська геополітична доктрина[2]. Слугує ідейним підгрунтям для історичного реваншу — воєнної агресії з ціллю реставрації Росії у кордонах СРСР до 1991 року (див. Розпад СРСР) та поверненя її «зони впливу» (країн-колоній та сателітів у Європі, Закавказзі та Сер.Азії) до 1917 року (до поразки Росії в Першій світовій війні)[3][4]. Деякі оглядачі вважають проект «російського світу» повноим аналогом, рімейком або компіляцією нациського «Третього Рейху»[5][6].

«Російський світ» є також одною з спроб створення утопічного російськоцентричного східно-словянського (див. панславізм) альтернативного Європі цивілізаційного «полюса»[7]. На більш ранніх стадіях «Р. Св.» - це неоколоніальний шовіністичний[8] проект[9] або концепція[10], що визначається як спільний «цивілізаційний простір», зведений на трьох стовпах:

На своєму початку, «російський світ» був ідеологічним підґрунтям до геополітичного новоутворення «Євразійський Союз», тобто реставрації колишнього СРСР у нових умовах[12], найважливішою складовою якого мала б бути лояльна про-російська Україна[13], та згодом перетворився у виправдання прямої військової агресії проти України «для захисту російського і російськомовного населення» (див. проект «Новоросія»).

На підтримку «соотєчєствєнніков» та пропаганду шовіністичних, фашистських і україноненависницьких ідей «російського світу» щорічно з бюджету РФ виділяються десятки мільйонів доларів США[14].

Витоки

Ця триєдина формула основ-«стовпів» є новітнім перевиданням (калькою) більш ранньої державницької формули XIX ст. — «Православіє-самодєржавіє-народность» з «Теорії офіційної народності» графа С. С. Уварова.

Російський етнолог і історик, директор Інституту етнології і антропології РАН ім. Миклухо-Маклая, академік РАН Валерій Тишков пише:

Саме російська мова та російськомовна російська чи радянська культура разом з історичною пам'яттю об'єднують і конструюють цей світ[1].

Саме ці елементи — єдина культура і спільна мова — надають нібито «цивілізаційному» проекту імперського звучання. Адже для цивілізації зовсім не обов'язкова наявність спільної мови чи будь-якої культури, що «лежить в основі», — це характерно для імперії. Але як цим пожертвувати, якщо це і є «російський світ», в якому національні культури опиняються у становищі клієнтів — віддають свої кращі творчі сили на збагачення «загальної» культури та підтримують цю культуру економічно, споживаючи її продукти[15].

Сучасний варіант і його історичні аналоги

Концепція «Російського світу» була сформульована в ранніх 1990-х роках такими російськими інтелектуалами, як Петро Щедровицький, Юхим Островський, Гліб Павловський, Валерій Тишков та інші. Колишній чиновник кремлівської адміністрації та куратор проекту «Новоросія», Борис Рапопорт, стверждує, що в актуальний політичний обіг поняття «русский мир» в 2005 році ввів керівник адміністрації Путіна Сурков[16]. Стратегія Росії полягає в боротьбі «м'якою силою» проти впливів Європейського союзу на теренах колишніх радянських республік, представляючи себе в якості альтернативної моделі.[17]

Найближчим історичним аналогом сучасної кремлівської доктрини «Російського світу» багато оглядачів і аналітиків вважають нацистський «Третій Рейх» Адольфа Гітлера.

Міфологеми та догми

«Окрема російська цивілізація»

Цей розділ потребує доповнення.
Див. також: Євразійство

Категорична відмова російського правлячого прошарку в 2000-них роках від європейського образу життя, та шляху розвитку обраного Західом після Другої світової війни. Анти-європейський або так званий «євразійський» шлях розвитку — є по суті деградацією та цівілізаційним глухим кутом. Тому що відмова від правового суспільства і держави, від примату гуманізму і людяності над державою, против европейской інтеграції, проти прозорості кордонів та примату права — автоматично в підсумку веде до середньовіччя, азіатчини та варварства.

«Виняткова роль» та «місія»

Всіляке вкорінення в масовій свідомості населення Росії, за рахунок тотальної пропаганди, уявлення про виняткову роль і цивілізаторську місію російської культури (див. «Третій Рим»). Ця догма підкріплюється яскравою творчою спадщиною класичної російської літератури (Достоєвський, Толстой). Причому, як і радянського часу державою «приватизуються» видатні російські поети і письменники — «наш Пушкін», «Лермонтов був патріотом, тому що поїхав воювати на Кавказ» (прес.-конф. В.Путіна)

Державна «православна церква»

Ієрарх РПЦ МП - офіцери та агенти колишнього КДБ та ниніньої ФСБ...

«Духовні скрєпи»

Таємна поліція ФСБ як «ядро» держави

Микола Патрушев: «ФСБ Росії - це Нове дворянство»

Пострадянська російська діаспора

Залишок в бувших радянських республіках десятків мільйонів ентічних росіян - використання їх московським урядом в ролі п'ятої колони для підриву молодих національних суверенних держав зсередини.

Перманентна масова міграція «мізків» з Росії на Захід. Безнадійні намагання Кремля повернути їх в Росії засобами реклами, або «нейтралізація» їх засобами пропаганди на кшалт всесвітньої мережі російського телемовлення RT.

Економіка «євразійського емірату»

Геополітичні зазіхання

Третя (четверта) світова війна

Згідно воєнним діям Росії, заявам Путіна та їх тлумаченням таких аналітиків, як наприклад політолог А.Піонтковський та колишній радник Путіна економіст А. Ілларіонов, - розгорнувши збройну агресії проти України на Донбасі і в Криму, Путін розпочав не регіональну, а фактично глобальну третю (у термінології деяких аналітиків "четверту" - якщо вважати "третьою" програну СРСР в 1991 році "холодну війну") світову війну[18]. Головним суперниками у цій війні російський режим вважає не Росію та Україну, - а «російський світ» і «англосаксонській світ». Відповідно цьому російський Генштаб у грудні 2014 переробив і свою воєнну доктрину[19].

Підтримка

Президента України В. Ф. Януковича та його оточення звинувачують у підтримці зміцнення позицій російського світу в Україні. Аргументи наводять такі: виділяються гроші на побудову нових та розширення старих храмів і господарських будівель УПЦ МП[20]. Цікаво, що в деяких випадках церкви, на будівництво яких виділяються кошти, вже побудовані[21]. У Києві, з території Печерської лаври намагаються виселити п'ять музеїв[22]. Церква Московського патріархату відповідає владі взаємністю. Наприкінці 2009 р. єпископ новокаховський і генічеський зазначив, — «Після стількох років випробувань, посланих Вікторові Януковичу, Господь пошле йому допомогу і дарує перемогу».

Існує думка, що ці дії не відповідають ст. 35 Конституції України, де проголошується, що церква і релігійні організації в нашій країні відокремлені від держави.

Реакції

Однією з причин виникнення у серпні—вересні кампанії «Бойкот російського кіно», за словами її активістів, було засилля російського продукту на українському телебаченні, зокрема фільмів і серіалів, які прославляють «російський світ».

Оцінки

Релігійних діячів

Ядром російського світу сьогодні є Росія, Україна, Білорусь; і святий преподобний Лаврентій Чернігівський висловив цю ідею відомою фразою: «Росія, Україна, Білорусь — це і є свята Русь»[23].

Патріарх особливо зазначив, що російський світ «не означає світ Російської Федерації». На його думку, «це той самий світ, який вийшов з нашої спільної купелі — Київської купелі Водохрещення»[24]. Окрім зазначених вище Росії, України та Білорусі, Кирил відносить до російського світу ще й Молдову та Казахстан, замовчуючи той факт, що згідно з переписом 2009 р., 70,2% населення Казахстану становлять мусульмани[25].

Що таке «русскій мір» — це нова імперія»[26]
Володимир Путін офіційно почав використовувати такі визначення, як «русский мир», «історична Росія», «росіяни – розділена нація», «ми з українцями – один народ». Все це, разом з ностальгією за минулою державною величчю та прагненням реваншу за розпад СРСР, є точною копією ідеології та риторики фашистських режимів ХХ століття, зокрема у Німеччині та Італії.[27]
Ідея «Російського світу» базується на ідеологічній основі, яка не має нічого спільного ні з Церквою, ні з історією. Це концепція, в якій ЦК КПРС свого часу побачив дуже підходящий ідеологічний інструмент. Зараз ця псевдонаукова платформа реанімується як імперіалістична ідея відновлення Радянського Союзу[28]

Політики

Я повністю згоден з патріархом [московським і всія Русі Кирилом]. Російський світ - цілком природне поняття, воно ніяк не суперечить політичній незалежності його складових частин[29]
Росія хвора на імперський синдром... Тому Україні слід готуватися до «дев'ятого валу» нападу «русского мира»[30]
Президент Путін намагається відродити блиск і славу Росії у формі якоїсь великоросійської імперії. ...Мені здається, ми всі повинні серйозніше ставитися до тієї небезпеки, яку несе з собою концепція «російського світу»[31]
  • Микола Томенко (про спробу зробити державною ідеологією «русского мира», яку активно підтримують багато високопосадовців в Уряді України):
це не просто шкодить національним інтересам, це ліквідовує сам сенс існування Української Держави».[32]

Громадські діячі, діячі культури, науки

Для України перебування в російській зоні світу обертається копіюванням передусім російського „неґативу”. Генетична близькість нинішньої української державно-владної верхівки до російського естетичного ідеалу передбачає не тільки щирий захват від фільму „Брат 2” чи салонно-блатнякової попси, але й – що неминуче випливає зі специфіки смаків – уперте намагання стабілізувати свою власну державу за російським зразком, досягнути путінської непохитності і безальтернативності. Для втілення цього проекту не вистачає лише такої дрібниці, як наявність цього самого українського Путіна. Таким чином, залишається цілком реальною перспектива остаточної здачі свого містечкового суверенітету – ясна річ в обмін на певні майнові та, сказати б, юридичні ґарантії – в руки Путіна справжнього і єдиного. Іноді здається, що такий проект уже надзвичайно близький до втілення і наступного ранку ми просто прокинемося в іншій країні. Іноді так не здається: це означає, що маятник знову гойднуло у протилежний бік. І все-таки, спостерігаючи відносну успішність саме цього, стабілізаційного геополітичного проекту, я ловлю себе на підсвідомому бажанні якомога голосніше цитувати Хвильового: „Геть від Москви!”.[33]
Для мене «російський світ» - це синонім цивілізаційного тупика[34]
Знаменита кримська промова Путіна. Це просто рімейк гітлерівської промові з приводу приєднання Судет. Ті ж концепції: роз'єднана нація, націонал-зрадники і, нарешті, той «російський світ», який повинен як би вбирати в себе все возз'єднується споконвічні землі. Це повна аналогія нацистського німецького рейху. І це ж не просто риторика - вона підтверджується дією...[6]
[…] Виникає враження, що проти України ведеться психологічна війна, яка вступила у фазу тотальної. […]Українців відкрито агітують на користь національної зради і самоліквідації, достатньо лише поглянути на величезну кількість агіток, починаючи від так званого «Украинского выбора» путінського кума. Причому органи, що повинні захищати суверенітет, незалежність і безпеку України, на все це не реагують, бо зайняті зовсім іншими завданнями. Тож не дивно, що комісари «Русского міра» дедалі більше нахабніють і хизуються маразматичністю меседжів.[35]
Сучасна політика РФ, спрямована на розбудову проекту «Русскій мір», посилення позицій російської мови, має на меті формування поза її межами єдиного російськомовного простору. Її проводять, використовуючи концепцію «м’якої сили». […]Гуманітарна політика Кремля в Україні виходить за межі популяризації російської мови, а сприяння в її вивченні відбувається за допомогою політичних маніпуляцій і тиску. Ця лінія матеріалізується у спробах просування і зміцнення позицій російської, що супроводжуються необґрунтованими вимогами надання їй в Україні статусу другої державної (під штучним приводом необхідності посилення захисту прав російськомовних громадян держави), інспіруванням агресивних пропагандистських кампаній навколо безпідставних звинувачень офіційного Києва у здійсненні примусової українізації, а також офіційними протестами навіть проти поміркованих його спроб створити належні умови для функціонування української мови в Україні. Інакше кажучи, просування російської в нашій державі має характер експансії, спрямованої на подальше витіснення української з найважливіших сфер суспільного життя й звуження просторового ареалу її використання.[36]
  • Антон Мирзін, художник з Пермі:
Ніяка ідея, тим більше «русского мира», не зможе ні відродити, ні продовжити існування Росії. Кремль сам створив цю ідеологічну бомбу, сам підпалив ґніт, а тепер патріотично на ній сидить.[37]
«Російський світ» - це реальність. Абсурдним є те, що захистом «російського світу» займаються люди з НКВС-ДПУ-КДБ. Ось це цілковитий абсурд. «російський світ» творився не ними, вони були, залишаються і будуть найближчим часом його принижувачами і знищувачами. ...На противагу кремлівському симулякру справжній «російський світ» може бути створений тільки вільними людьми, «...за образом свободи, не по образу панування сили і сильного, а за образом солідарності та милосердя. Тільки таке суспільство було б не рабським» — як відзначав видатний російський філософ Микола Бердяєв [11]

Термін в українській мові

В українському суспільстві існує декілька найменувань цього явища українською мовою рос. «русский мир». Наразі паралельно з «російський світ» використовують терміни «русський світ», або «руський світ», фонетичну транслітерацію «рускій мір»[38] та переклад, що базується на розумінні російської мови як основоположного чинника цього концепту — «російський світ»[39][38]. Наразі як у російському інтернеті, так і в українському це явище отримало назву «гундяєвщина» [1] (рос. гундяевщина) [2]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Тишков В. А. Русский мир: смысл и стратегии, 2007(рос.)
  2. ↑ Німецька хвиля: інтерв'ю 'Deutsche Welle' українського дипломата Богдана Яременко, 27.12.2014
  3. ↑ Андрій Ілларіонов: «Путін розмовляє з небесами» — інтерв'ю Д.Бикову(рос.) — блог А.Ілларіонова в LiveJournal
  4. ↑ Экс-советник Путина назвал страны, на которые Россия может напасть после Украины
  5. ↑ УНІАН: Четвертый рейх: фюрер Путин готов к войне за «русский мир»
  6. ↑ а б Інтерв'ю Андрія Піонтковського видавництву Gordonua.com: В России идет откровенное спаивание народа, 5.01.2015
  7. ↑ Євген Іхлов: Мумія. - Каспаров.ру, 05-01-2015
  8. ↑ Див. інтерв'ю Леся Танюка[Олександру Гунько. — «Газета по-українськи» № 924, 05.11.2009](укр.)
  9. ↑ а б «Геополітика від Патріарха: Царство Небесне vs Руський світ» Дзеркало тижня № 44 (772) 14 — 20 листопада 2009. Автор: Геннадій Друзенко
  10. ↑ Кореспондент.net: Табачник певен, що концепція Російського світу не суперечить незалежності України, 14 вересня 2011
  11. ↑ а б Радіо Свобода: Солидарность с родиной или c КГБ?(рос.)
  12. ↑ Ліки від фантомних болів
  13. ↑ Українська правда: Сергей Сорока. Украина стала причиной нового геополитического сдвига, 4.03.2014
  14. ↑ Путін зміцнюватиме центри «русского міра» в Україні
  15. ↑ «Опір матеріалу» Дзеркало тижня № 45 (825) 4 — 10 грудня 2010. Автор: Катерина Щоткіна
  16. ↑ Борис Рапопорт: «Уже в 2013-м в приемной Суркова висела карта, на которой Крым был частью России»
  17. ↑ Oleksii Polegkyi. Changes in Russian foreign policy discourse and concept of «Russian World». — PECOB's Papers, October 2011, № 6.
  18. ↑ Четвертая мировая война - Виступ А.Іларіонова на Парламентській асамблеї НАТО 31 травня 2014
  19. ↑ А.Пионтковский: Новая военная доктрина Путина подтвердила – ядерный шантаж провалился
  20. ↑ Московські попи будують храм за рахунок столичного бюджету
  21. ↑ Как у Януковича Богу угождают
  22. ↑ НЕ ДАМО ВИКИНУТИ МУЗЕЇ З ЛАВРИ!
  23. ↑ Виступ патріарха Кирила на урочистому відкритті ІІІ асамблеї фонду «Російський світ»
  24. ↑ патріарх Кирил: «Україна дуже близька моєму серцю»
  25. ↑ Итоги национальной переписи населения 2009 года (Підсумки національного перепису 2009 року) (Russian) . Agency of Statistics of the Republic of Kazakhstan. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 15 листопада 2010.
  26. ↑ Інтерв'ю 5-му каналу 6 січня 2012 р.
  27. ↑ [http://www.cerkva.info/uk/news/patriarkh/4574-patr-zvernennia-anshlius-krym.html Звернення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета з приводу російської анексії Криму, 19 березня 2014]
  28. ↑ Глава УГКЦ: ідея "Русского міра" базується на концепції ЦК КПРС і не має нічого спільного з Церквою
  29. ↑ Табачник певен, що концепція Російського світу не суперечить незалежності України
  30. ↑ Тягнибок: ...на імперський синдром хворі 90% росіян
  31. ↑ Німецька Хвиля: Концепция "русского мира" опасна
  32. ↑ Томенко: «русскій мір» ліквідовує сам сенс існування України
  33. ↑ Юрій Андрухович: ...но странною любовию
  34. ↑ Ексклюзивне інтерв'ю з Ярославом Грицаком, 14.08.2013
  35. ↑ «Русскій мір»: маразм міцнішає…
  36. ↑ Механізм і засоби здійснення спецоперації проти української мови
  37. ↑ Никакая идея, тем более «русского мира», не сможет ни возродить, ни продлить существование России
  38. ↑ а б УНІАН: Мітинг проти візиту Кирила: Україна — не «російський світ».
  39. ↑ «Народна правда»: Дещо про російський світ (русский мир)

Джерела

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Російський_світ&oldid=15407283