Ганімед: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
мНемає опису редагування |
м Відкинути редагування Vimoculars до зробленого Addbot |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
'''Ганіме́д''' ({{lang-el| Ganymedes}}) — у [[давньогрецька міфологія|давньогрецьких міфах]] — син троянського владаря [[Трой|Троя]] і [[німфи]] [[Калліроя|Каллірої]], брат [[Іл]]а й [[Ассарак]]а; виділявся надзвичайною красою. [[Зевс]] в образі орла заніс Ганімеда на [[Олімп]] і зробив його поряд з [[Геба|Гебою]] виночерпцем. Батькові хлопця для розради подарував колісницю з парою безсмертних коней. Ганімеда зображували вродливим юнаком, часто з келихом вина. |
'''Ганіме́д''' ({{lang-el| Ganymedes}}) — у [[давньогрецька міфологія|давньогрецьких міфах]] — син троянського владаря [[Трой|Троя]] і [[німфи]] [[Калліроя|Каллірої]], брат [[Іл]]а й [[Ассарак]]а; виділявся надзвичайною красою. [[Зевс]] в образі орла заніс Ганімеда на [[Олімп]] і зробив його поряд з [[Геба|Гебою]] виночерпцем. Батькові хлопця для розради подарував колісницю з парою безсмертних коней. Ганімеда зображували вродливим юнаком, часто з келихом вина. |
||
Міф про [[Зевс]]а й Ганімеда, поширений у [[Стародавня Греція|Греції]] та в [[Стародавній Рим|Римі]], виправдовував любов дорослого чоловіка до хлопця; |
Міф про [[Зевс]]а й Ганімеда, поширений у [[Стародавня Греція|Греції]] та в [[Стародавній Рим|Римі]], виправдовував любов дорослого чоловіка до хлопця; гомосексуалізм толерувався винятково як крайня форма культу богині [[Кібела|Кібели]]. Чоловіки, шанувальники [[Кібела|Кібели]], шукали екстатичної єдності з богинею шляхом кастрації та переодягання в жіноче вбрання. Гомосексуальне жрецтво було визнаною інституцією в святинях Великої Богині в Тірі, Іоппі, Ієраполісі та Єрусалимі, що засвідчує перемогу патріархату над матріархатом. [[Платон]] виправдовує міфом про Ганімеда почуття, які плекає до своїх учнів<!-- (Федр. 79) -->. В іншому місці<!-- (Закони, 1, 8) --> він засуджує протиприродний міф про гомосексуальні пригоди [[Зевс]]а, вважаючи, що це «безсоромна крітська вигадка». З поширенням платонізської філософії всюди, де верховними богами вважались [[Зевс]] і Аполлон, грецька жінка, яка раніше посідала панівне інтелектуальне становище, була понижена до ролі безплатної робітниці й виховательки дітей. |
||
Сюжет про викрадення Ганімеда нерідко зустрічається в мистецтві. Копія скульптури Леохара «Викрадення Ганімеда» зберігається у Ватіканському музеї. Відомі картини та скульптури [[Мікеланджело]], [[Тіціан]]а, [[Корреджо]], [[Рембрандт]]а, [[Торвальдсен]]а й ін. |
Сюжет про викрадення Ганімеда нерідко зустрічається в мистецтві. Копія скульптури Леохара «Викрадення Ганімеда» зберігається у Ватіканському музеї. Відомі картини та скульптури [[Мікеланджело]], [[Тіціан]]а, [[Корреджо]], [[Рембрандт]]а, [[Торвальдсен]]а й ін. |
||
Версія за 00:12, 17 січня 2015
Ганіме́д (грец. Ganymedes) — у давньогрецьких міфах — син троянського владаря Троя і німфи Каллірої, брат Іла й Ассарака; виділявся надзвичайною красою. Зевс в образі орла заніс Ганімеда на Олімп і зробив його поряд з Гебою виночерпцем. Батькові хлопця для розради подарував колісницю з парою безсмертних коней. Ганімеда зображували вродливим юнаком, часто з келихом вина.
Міф про Зевса й Ганімеда, поширений у Греції та в Римі, виправдовував любов дорослого чоловіка до хлопця; гомосексуалізм толерувався винятково як крайня форма культу богині Кібели. Чоловіки, шанувальники Кібели, шукали екстатичної єдності з богинею шляхом кастрації та переодягання в жіноче вбрання. Гомосексуальне жрецтво було визнаною інституцією в святинях Великої Богині в Тірі, Іоппі, Ієраполісі та Єрусалимі, що засвідчує перемогу патріархату над матріархатом. Платон виправдовує міфом про Ганімеда почуття, які плекає до своїх учнів. В іншому місці він засуджує протиприродний міф про гомосексуальні пригоди Зевса, вважаючи, що це «безсоромна крітська вигадка». З поширенням платонізської філософії всюди, де верховними богами вважались Зевс і Аполлон, грецька жінка, яка раніше посідала панівне інтелектуальне становище, була понижена до ролі безплатної робітниці й виховательки дітей.
Сюжет про викрадення Ганімеда нерідко зустрічається в мистецтві. Копія скульптури Леохара «Викрадення Ганімеда» зберігається у Ватіканському музеї. Відомі картини та скульптури Мікеланджело, Тіціана, Корреджо, Рембрандта, Торвальдсена й ін.