Васильєв Геннадій Андрійович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Albedo (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Albedo (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 147: | Рядок 147: | ||
|publisher=[[ВРУ]] |accessdate=16.10.2014}}</ref> |
|publisher=[[ВРУ]] |accessdate=16.10.2014}}</ref> |
||
}} |
}} |
||
== Посилання == |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
Версія за 19:19, 25 лютого 2015
Васильєв Геннадій Андрійович | |
---|---|
![]() | |
Генеральний прокурор України | |
18 листопада 2003 — 9 грудня 2004 | |
Президент | Леонід Кучма |
Попередник | Піскун Святослав Михайлович |
Наступник | Піскун Святослав Михайлович |
6-й Перший заступник Голови Верховної Ради України | |
28 травня 2002 — 18 листопада 2003 | |
Президент | Леонід Кучма |
Попередник | Медведчук Віктор Володимирович |
Наступник | Мартинюк Адам Іванович |
Народився | 3 жовтня 1953 (70 років) Донецьк |
Відомий як | політик |
Країна | СРСР і Україна |
Alma mater | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого |
Політична партія | Трудова Україна, За Єдину Україну, «Держава», ПР |
Нагороди | |
![]() | |
![]() | |||
---|---|---|---|
2-го скликання безпартійний, виборчий округ № 109[1] | |||
позапартійний | 24.07.1994 | — | 12.05.1998 |
3-го скликання безпартійний, виборчий округ № 61[2] | |||
ТУ[2] | 12.05.1998 | — | 14.05.2002 |
4-го скликання безпартійний, виборчий округ № 61[3] | |||
За ЄДУ![4] | 15.05.2002 | — | 28.05.2002 |
позафракційний | 28.05.2002 | — | 11.12.2003 |
6-го скликання безпартійний, № 17 у списку ПР[5] | |||
фракція ПР[6] | 23.11.2007 | — | 6.12.2012 |
7-го скликання безпартійний, № 54 у списку ПР[7] | |||
фракція ПР[8] | 12.12.2014 | — | 22.02.2014 |
позафракційний | 22.02.2014 | — | 02.07.2014 |
група За мир та стабільність | 02.07.2014 | — |
Генна́дій Андрі́йович Васи́льєв (3 жовтня 1953, Донецьк) — український політик, народний депутат, Генеральний прокурор України (18 листопада 2003 — 9 грудня 2004).
Біографічні відомості
Народився 3 жовтня 1953 року в м. Донецьку Донецької області. Після закінчення середньої школи працював робітником на Донецькому заводі торгівельного обладнання.
- 09.1972-06.1976 — студент Харківського юридичного інституту, спеціальність «Правознавство»;
- 07.1976-03.1979 — стажист, слідчий прокуратури Ленінського району, м. Донецька Донецької області;
- 03.1979-01.1981 — помічник прокурора Ленінського району м. Донецька Донецької області;
- 01.1981-05.1981 — прокурор слідчого управління, прокурор-криміналіст прокуратури Донецької області;
- 05.1981-06.1984 — прокурор Ленінського району, м. Донецька Донецької області;
- 06.1984-01.1987 — начальник слідчого управління прокуратури Донецької області;
- 01.1987-05.1988 — заступник начальника слідчого управління, начальник загального нагляду Прокуратури УРСР;
- 05.1988-12.1991 — заступник прокурора Донецької області;
- 12.1991-07.1996 — прокурор Донецької області;
- 07.1997-07.1998 — прокурор Донецької області;
- з 07.1994 — народний депутат України ІІ скликання;
- з 07.1996-07.1997 — виконував повноваження народного депутата України на постійній основі;
- з 03.1998-04.2002 — народний депутат України ІІІ скликання;
- з 04.2002 — народний депутат України IV скликання;
- з 28 травня 2002 — перший заступник Голови Верховної Ради України;
- з 18 листопада 2003 — Генеральний прокурор України (призначений Указом Президента України від 18 листопада 2003 року)
- 8 грудня 2004 — подав заяву про відставку з посади Генерального прокурора України
Політична кар'єра
Керівник партії «Держава» (http://www.derzhava.org/)
Народний депутат України
Народний депутат України 2-го скликання з 07.1994 (1-й тур) до 04.1998, Калінінський виборчий округ № 109 Донецької області. З'яв. 57.41 %, за 56.66 %. Член Комітету з питань законності та правопорядку. Член групи «Незалежні».
Народний депутат України 3-го скликання 03.1998-04.2002, виборчий округ № 61 Донецької області. З'яв. 70.7 %, за 45.9 %, 12 суперників. На час виборів прокурор Донецької області. Член фракції НДП (05.1998-05.99); позафракційний (05.1999-02.2000), член групи «Трудова Україна» (з 02.2000). Член Комітетуту з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (07.1998-02.2000), член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з 02.2000).
Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-12.03, виборчий округ № 61 Донецької області, самовисування. За 54.83 %, 20 суперників. Уповноважений представник фракції «Єдина Україна» (05.2002). 1-й заступник Голови ВР України (28 травня 2002-18 листопада 03). Склав депутатські повноваження 11 грудня 2003.
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 р., обраний за списками Партії регіонів. Одночасно з 28 квітня 2010 року[9] по 2 лютого 2011 року[10] — заступник Глави Адміністрації Президента України.
Бізнес
В 2011 році Г. Васильєв позивався в Україні до суду проти Віктора Нусенкіса, претендуючи на 50% акцій ГК «Донецьксталь», через що Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку призупинила торгівлю акціями 12 компаній, входячих до складу «Донецьксталі». Проте за кілька місяців судовий процес завершився. У грудні Г. Васильєв оприлюднив відкритого листа, в якому проголосив, що претендує на 50% в бізнесі Нусенкіса та що готовий судитися з ним «до повного відновлення порушених прав». Наприкінці 2012 року Г. Васильєв звернувся до Слідчого комітету в Кемеровскій області РФ з вимогою порушити кримінальну справу проти Віктора Шевцова, гендиректора багатогалузевого виробничого об'єднання «Кузбасс». Представники компаній Salesi Investments Limited і Indtec Finance B.V., підконтрольних Г. Васильєву, стверджували, що у вересні 2011 року «Кузбасс» протизаконно переєстрував 98,79% акцій вугільної компанії «Заречная» на «Интерконсалтинг» Віктора Нусенкіса, через що ці дві компанії втратили контроль над активом. Але слідча з особливо важливих справ Валентина Матвеєва відмовила в порушенні кримінальної справи «у зв'язку з відсутністю в діях Шевцова складу слочину». Юристи Г. Васильєва оскаржили відмову прокуратури Кемеровської області.[11]
Звання та нагороди
- Почесний працівник прокуратури України.
- Заслужений юрист України (06.1997).
- Орден «За заслуги» III (11.2000), II ст. (10.2003).
- Почесна грамота КМ України (03.2002).
- Орден «За заслуги» I ст. (3 жовтня 2013) — за значний особистий внесок у розбудову Української держави, багаторічну плідну законотворчу та громадсько-політичну діяльність, високий професіоналізм[12]
Див. також
Примітки
- ↑ Народний депутат України VII скликання Васильєв Геннадій Андрійович. ВРУ. Процитовано 16.10.2014.
- ↑ а б Народний депутат України III скликання Васильєв Геннадій Андрійович. ВРУ. Процитовано 16.10.2014.
- ↑ Народний депутат України IV скликання Васильєв Геннадій Андрійович. ВРУ. Процитовано 16.10.2014.
- ↑ Васильєв Геннадій Андрійович — Переходи по фракціях Верховної Ради IV скликання. ВРУ. Процитовано 16.10.2014.
- ↑ Народний депутат України VI скликання Васильєв Геннадій Андрійович. ВРУ. Процитовано 16.10.2014.
- ↑ Васильєв Геннадій Андрійович — Переходи по фракціях Верховної Ради VI скликання. ВРУ. Процитовано 16.10.2014.
- ↑ Народний депутат України VII скликання Васильєв Геннадій Андрійович. ВРУ. Процитовано 16.10.2014.
- ↑ Васильєв Геннадій Андрійович — Переходи по фракціях Верховної Ради VII скликання. ВРУ. Процитовано 16.10.2014.
- ↑ Указ Президента України № 586/2010 від 28 квітня 2010 року «Про призначення Г.Васильєва заступником Глави Адміністрації Президента України»
- ↑ Указ Президента України № 175/2011 від 2 лютого 2011 року «Про звільнення Г. Васильєва з посади заступника Глави Адміністрації Президента України»
- ↑ Бывший прокурор Украины не смог отсудить шахту «Заречная»
- ↑ Указ Президента України № 537/2013 від 3 жовтня 2013 року «Про нагородження Г.Васильєва орденом „За заслуги“»
Посилання
Джерела
- ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
- Сайт Верховної Ради України
- [1]
- [2]
- Довідник «Хто єхто в Укрвїні», видавництво «К. І. С.»
Попередник: | 6-й Генеральний прокурор України 18 листопада 2003 - 9 грудня 2004 |
Наступник: |
Піскун Святослав Михайлович |
Піскун Святослав Михайлович |
|
|
- Народились 3 жовтня
- Народились 1953
- Випускники Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Заслужені юристи України
- Голови Верховної Ради України
- Генеральні прокурори України
- Політики України
- Почесні працівники прокуратури України
- Уродженці Донецька
- Випускники Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого
- Народні депутати України 2-го скликання
- Народні депутати України 3-го скликання
- Народні депутати України 4-го скликання
- Народні депутати України 6-го скликання
- Народні депутати України 7-го скликання
- Перші заступники Голів Верховної Ради України