Народна площа (Задар): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
м наголос |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Narodni trg Zadar.jpg|міні|праворуч|250пкс|Народна площа]] |
[[Файл:Narodni trg Zadar.jpg|міні|праворуч|250пкс|Народна площа]] |
||
''' |
'''Наро́дна пло́ща''' ({{lang-hr|Narodni trg}}) — центральна [[площа]] у м. [[Задар]]і ([[Хорватія]]). |
||
Сформована ще у Середні віки як «Велика площа» ({{lang-la|Platea magna}}). В [[15 століття|XV столітті]] вона була вимощена цеглою, викладеною у вигляді кісток риби, і обрамлена плитами із білого каміння. З часу свого зародження вона була осередком громадського міського життя. Уже в цей час на площі існувала [[Міська ратуша (Задар)|ратуша]] (вперше згадується ще у [[1282]] році), у той час центральне місце, де вирішувалися питання, що мали важливе значення для функціонування міста і регулювання стосунків між населенням. З цього місця читали звернення, тут приймалися судові рішення, діяв [[третейський суд]] та укладалися угоди. |
Сформована ще у Середні віки як «Велика площа» ({{lang-la|Platea magna}}). В [[15 століття|XV столітті]] вона була вимощена цеглою, викладеною у вигляді кісток риби, і обрамлена плитами із білого каміння. З часу свого зародження вона була осередком громадського міського життя. Уже в цей час на площі існувала [[Міська ратуша (Задар)|ратуша]] (вперше згадується ще у [[1282]] році), у той час центральне місце, де вирішувалися питання, що мали важливе значення для функціонування міста і регулювання стосунків між населенням. З цього місця читали звернення, тут приймалися судові рішення, діяв [[третейський суд]] та укладалися угоди. |
||
Версія за 19:25, 26 лютого 2015
Наро́дна пло́ща (хорв. Narodni trg) — центральна площа у м. Задарі (Хорватія).
Сформована ще у Середні віки як «Велика площа» (лат. Platea magna). В XV столітті вона була вимощена цеглою, викладеною у вигляді кісток риби, і обрамлена плитами із білого каміння. З часу свого зародження вона була осередком громадського міського життя. Уже в цей час на площі існувала ратуша (вперше згадується ще у 1282 році), у той час центральне місце, де вирішувалися питання, що мали важливе значення для функціонування міста і регулювання стосунків між населенням. З цього місця читали звернення, тут приймалися судові рішення, діяв третейський суд та укладалися угоди.
Протягом століть на площі були збудовані й інші споруди громадського призначення. Сучасний виглад площі здебільшого визначило зведення нової будівлі мерії, збудованої у 1934 році, яка своїми габаритами, розташуванням і невідповідним архітектурним рішенням порушила гармонічні співвідношення і цінности площі, що склалися в процесах її повільного виростання.
Найстаріша споруда, що частково збереглась на площі, це церква Св. Ловро (XI століття), яку закриває кафе-ресторан «Lovro». Ця церква, не дивлячись на свої невеликі розміри, надзвичайно багато архітектурно розчленована. Усередині тричленного простору був зведений купол. Зі свого західного боку у неї був портик, над яким піднімалася дзвіниця.
Також на площі розміщуються міська лоджія (XIII ст.–1565), палаццо Гірардіні у романському стилі.
Література
- Антун Травирка. Задар: история, культура, художественное наследие = Zadar: povijest, kultura, umjetnička baština. — Zadar : Forum, 2003. — 76 с. — ISBN 953-179-593-2.
