Малиновий Клин: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
* [[Зелений Клин]] |
* [[Зелений Клин]] |
||
* [[Жовтий Клин]] |
* [[Жовтий Клин]] |
||
* [[Українська діаспора]] |
|||
== Посилання та джерела == |
== Посилання та джерела == |
Версія за 01:11, 24 березня 2015
Прапор Кубанської народної республіки (Малиновий Клин) | ||
|
Малиновий Клин | ||
|
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/Purple_Ukraine_-_Malynovy_Klyn_-_Russian_Federation.jpg/250px-Purple_Ukraine_-_Malynovy_Klyn_-_Russian_Federation.jpg)
Малиновий Клин — неофіційна назва регіону компактного проживання українців на Кубані (на південний схід від Ростовської області Росії).
Історія
Утворився в період від кінця XVIII до кінця XIX ст. внаслідок переселення спочатку запорозьких козаків, а потім — українських селян. Після зруйнування Запорозької Січі козаків було розпущено. Але у зв'язку з назріванням війни між Росією і Туреччиною царський уряд організував на початку 1787 із запорожців так зване Військо вірних козаків, яке разом з російською армією брало участь у російсько-турецькій війні.
У 1788 його було перейменовано у Чорноморське козаче військо. Чорноморські козаки заснували на Кубані 40 курінних селищ і дали їм ті ж назви, що мали курені на Запорозькій Січі. В наступні роки туди була переселена частина колишніх козаків, які після зруйнування Січі осіли на Катеринославщині та Херсонщині.
Переселенці вважали (зараз 82% Краснодарського краю — росіяни) себе українцями, у деяких місцях зберігали мову, традиції, фольклор.
Див. також
Посилання та джерела
- УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
- Малий словник історії України
- Край, де козаки досі балакають. У пошуках української Кубані // «Історична правда», 10 грудня 2014
- Малиновий Клин. Нариси з історії українців Кубані. Київ: Товариство «Україна», 1994, 120 с.; (Електронна версія — [1].)