Рефлекторна дуга: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
Рефлекторна дуга - це шлях проходження нервового імпульсу від рецетора до органа ефектора. Вона складається з сприймаючого органа (рецептора), аферентного (чутливого)нейрона, одного або більше синапсів у межах центральної інтегративної ділянки або в симпатичному вузлі, еферентного (рухового або моторного) нейрона і органа єфектора, який виконує певну дію. Аксони аферентних нейронів проходять через задні корінці спинного мозку а їхні тіла містяться в спинномозкових вузлах. Еферентні волокна виходять з ЦНС через передні корінці спинного мозку. Правило, за яим задні корінці спинного мозку чутливі, а передні - рухові, називають '''законом Белла-Мажанді'''.
Рефлекторна дуга - це шлях проходження нервового імпульсу від рецетора до органа ефектора. Вона складається з сприймаючого органа (рецептора), аферентного (чутливого)нейрона, одного або більше синапсів у межах центральної інтегративної ділянки або в симпатичному вузлі, еферентного (рухового або моторного) нейрона і органа єфектора, який виконує певну дію. Аксони аферентних нейронів проходять через задні корінці спинного мозку, а їхні тіла містяться в спинномозкових вузлах. Еферентні волокна виходять з ЦНС через передні корінці спинного мозку. Правило, за яим задні корінці спинного мозку чутливі, а передні - рухові, називають '''законом Белла-Мажанді'''.


Активність у рефлекторній дузі розпочинається з виникнення потенціалу в чутливому рецепторі, цей потенціал пропорнійний до сили подразника. Це призводить до генерування ПД (потенціалу дії) в аферентному нерві, що виникає за законом "все обо нічого". В синаптичних контактах у межах ЦНС збудження градуйовано змінюється під впливом ЗПСП (збудливого постсинаптичного потенціалу) і ГПСП (гальмівного постсинаптичного потенціалу). По еферентному волокну нервовий импульс досягае органа ефектора. У випадку, коли ефектором є гладкий м'яз, відбувається сумація реакцій, що зумовлює в гладкому м'язі потенціали дії. Якщо ж ефектором є скелетній м'яз, то градуйована реакція завжди адекватна потенціалам дії, які зумовлюють м'язове скорочення.
Активність у рефлекторній дузі розпочинається з виникнення потенціалу в чутливому рецепторі, цей потенціал пропорнійний до сили подразника. Це призводить до генерування ПД (потенціалу дії) в аферентному нерві, що виникає за законом "все обо нічого". В синаптичних контактах у межах ЦНС збудження градуйовано змінюється під впливом ЗПСП (збудливого постсинаптичного потенціалу) і ГПСП (гальмівного постсинаптичного потенціалу). По еферентному волокну нервовий импульс досягае органа ефектора. У випадку, коли ефектором є гладкий м'яз, відбувається сумація реакцій, що зумовлює в гладкому м'язі потенціали дії. Якщо ж ефектором є скелетній м'яз, то градуйована реакція завжди адекватна потенціалам дії, які зумовлюють м'язове скорочення.


Найпростіша рефлекторна дуга містить один синапс, у якому контактують аферентний і еферентний нейрони. Такі дуги називаються моносинаптичними, а рефлекси, що відбуваються в них - моносинаптичними рефлексами. Рефлекторні дуги, у складі яких між аферентним та еферентним нейронами містяться один або більше вставних нейронів (інтернейронів) називають полісинаптичними.
Найпростіша рефлекторна дуга містить один синапс, у якому контактують аферентний і еферентний нейрони. Такі дуги називаються моносинаптичними, а рефлекси, що відбуваються в них - моносинаптичними рефлексами. Рефлекторні дуги, у складі яких між аферентним та еферентним нейронами містяться один або більше вставних нейронів (інтернейронів) називають полісинаптичними.
Кількість синапсів у таких дугах може становити від двох до кількох сотень. В обох типах дуг, особливо полісинаптичних, активність модифікована шляхом просторового и часового полегшення, оклюзії, підпороговим та іншими впливами.
Кількість синапсів у таких дугах може становити від двох до кількох сотень. В обох типах дуг, особливо полісинаптичних, активність модифікована шляхом просторового і часового полегшення, оклюзії, підпороговим та іншими впливами.

Версія за 16:29, 25 березня 2015

Рефлекторна дуга - це шлях проходження нервового імпульсу від рецетора до органа ефектора. Вона складається з сприймаючого органа (рецептора), аферентного (чутливого)нейрона, одного або більше синапсів у межах центральної інтегративної ділянки або в симпатичному вузлі, еферентного (рухового або моторного) нейрона і органа єфектора, який виконує певну дію. Аксони аферентних нейронів проходять через задні корінці спинного мозку, а їхні тіла містяться в спинномозкових вузлах. Еферентні волокна виходять з ЦНС через передні корінці спинного мозку. Правило, за яим задні корінці спинного мозку чутливі, а передні - рухові, називають законом Белла-Мажанді.

Активність у рефлекторній дузі розпочинається з виникнення потенціалу в чутливому рецепторі, цей потенціал пропорнійний до сили подразника. Це призводить до генерування ПД (потенціалу дії) в аферентному нерві, що виникає за законом "все обо нічого". В синаптичних контактах у межах ЦНС збудження градуйовано змінюється під впливом ЗПСП (збудливого постсинаптичного потенціалу) і ГПСП (гальмівного постсинаптичного потенціалу). По еферентному волокну нервовий импульс досягае органа ефектора. У випадку, коли ефектором є гладкий м'яз, відбувається сумація реакцій, що зумовлює в гладкому м'язі потенціали дії. Якщо ж ефектором є скелетній м'яз, то градуйована реакція завжди адекватна потенціалам дії, які зумовлюють м'язове скорочення.

Найпростіша рефлекторна дуга містить один синапс, у якому контактують аферентний і еферентний нейрони. Такі дуги називаються моносинаптичними, а рефлекси, що відбуваються в них - моносинаптичними рефлексами. Рефлекторні дуги, у складі яких між аферентним та еферентним нейронами містяться один або більше вставних нейронів (інтернейронів) називають полісинаптичними. Кількість синапсів у таких дугах може становити від двох до кількох сотень. В обох типах дуг, особливо полісинаптичних, активність модифікована шляхом просторового і часового полегшення, оклюзії, підпороговим та іншими впливами.