Малиновий Клин: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Sanya3 (обговорення | внесок) м додана Категорія:Малиновий Клин з допомогою HotCat |
Немає опису редагування |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
[[Файл:Purple Ukraine - Malynovy Klyn - Russian Federation.jpg|міні|250пкс|Малиновий Клин на мапі Росії]] |
[[Файл:Purple Ukraine - Malynovy Klyn - Russian Federation.jpg|міні|250пкс|Малиновий Клин на мапі Росії]] |
||
[[File:Kuban 1926.png|300px|thumb|Українці на Кубані, перепис [[1926]] |
|||
{{col-begin}} |
|||
{{col-2}} |
|||
{{legend|#CA0051|90-75%}} |
|||
{{legend|#FF287E|75-50%}} |
|||
{{legend|#FE769B|50-25%}} |
|||
{{col-2}} |
|||
{{legend|#FFB0C6|25-10%}} |
|||
{{legend|#FFD0DD|10-5%}} |
|||
{{legend|#FFE1EA|5-2%}} |
|||
{{col-end}} |
|||
]] |
|||
'''Малиновий Клин''' — неофіційна назва регіону компактного проживання [[українці]]в на [[Кубань|Кубані]] ([[Краснодарський край]] та західні терена [[Ставропольський край|Ставропольського краю]] [[Росія|Росії]]). |
'''Малиновий Клин''' — неофіційна назва регіону компактного проживання [[українці]]в на [[Кубань|Кубані]] ([[Краснодарський край]] та західні терена [[Ставропольський край|Ставропольського краю]] [[Росія|Росії]]). |
||
Версія за 05:14, 4 квітня 2015
Прапор Кубанської народної республіки (Малиновий Клин) | ||
|
Малиновий Клин | ||
|
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/Purple_Ukraine_-_Malynovy_Klyn_-_Russian_Federation.jpg/250px-Purple_Ukraine_-_Malynovy_Klyn_-_Russian_Federation.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/Kuban_1926.png/300px-Kuban_1926.png)
90-75% 75-50% 50-25% | 25-10% 10-5% 5-2% |
Малиновий Клин — неофіційна назва регіону компактного проживання українців на Кубані (Краснодарський край та західні терена Ставропольського краю Росії).
Історія
Утворився в період від кінця XVIII до кінця XIX століття внаслідок переселення спочатку запорозьких козаків, а потім — українських селян. По зруйнуванні Запорозької Січі козаків було розпущено. Але у зв'язку з назріванням війни між Росією і Туреччиною, під провід якої перейшла частина козацтва, царський уряд за ініціативою Григорія Потьомкіна зорганізував на початку 1787 року із решти запорожців так зване Військо вірних козаків, що незабаром брало участь у російсько-турецькій війні разом із російською армією.
У 1788 його було перейменовано у Чорноморське козаче військо. Чорноморські козаки заснували на Кубані 40 курінних селищ і дали їм ті ж назви, що мали курені на Запорозькій Січі. У наступні роки туди була переселена частина колишніх козаків, які після зруйнування Січі осіли на Катеринославщині та Херсонщині.
Осадники, тим не менш, уважали себе за українців («малоросів»), у деяких місцях зберігали мову пращурів, фольклор і традиції Запорозької Січі (виборність певних посад тощо). Навіть за переписами 1930-х рр. з українським народом самоідентифікувалося 62% людності Краснодарського краю, але відтак через Голодомор та агресивне російщення частка росіян почала «зростати». Натепер 82% Краснодарського краю — росіяни, чимало з яких досі говорять говірками Наддніпрянщини (що їх дозволено звати лише екзотичною «бала́чкою», а отожнювати з українською — зась!) і відносять себе до неформального субетносу «каза́ків», що він заступив у їхній свідомості Україну.
Див. також
Посилання та джерела
- УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
- Малий словник історії України
- Край, де козаки досі балакають. У пошуках української Кубані // «Історична правда», 10 грудня 2014
- Малиновий Клин. Нариси з історії українців Кубані. Київ: Товариство «Україна», 1994, 120 с.; (Електронна версія — [1].)