Дніпровсько-Бузький лиман: відмінності між версіями

**Дніпровсько-Бузький лиман**
	Супутниковий знімок Дніпровсько-Бузького лиману
	46°37′ пн. ш. 31°57′ сх. д. / 46.617° пн. ш. 31.950° сх. д.Координати: 46°37′ пн. ш. 31°57′ сх. д. / 46.617° пн. ш. 31.950° сх. д.
Частина від	Чорне море
складники	Дніпровський лиман і Бузький лиман
Море	Чорне море
Прибережні країни	Україна; Миколаївська область; Херсонська область
Регіон	Херсонська область; Миколаївська область
Довжина	63 км
Ширина	17 км
Площа	800 км²
Середня глибина	4-6 м
Максимальна глибина	12 м
Об'єм	3 000 000 000 кубічний метр км³
Вливаються	Дніпро, Південний Буг;
Міста та поселення	Очаків, Миколаїв
ідентифікатори і посилання
У проєкті OpenStreetMap	r9419998 ·R
	Дніпровсько-Бузький лиман Дніпровсько-Бузький лиман (Земля)
	Дніпровсько-Бузький лиман у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 03:37, 18 червня 2015

Дніпровсько-Бузький лиман — відкритий олігогалинний лиман в північній частині Чорного моря, на теренах Херсонської і Миколаївської областей України. Головний порт на лимані — Очаків.

Складається з витягнутого в субширотному напрямку Дніпровського лиману (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого Бузького лиману, витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6-7 м, найбільша — 12 м (т. зв. Станіславська яма).

Дніпро-Бузький лиман утворився під час трансгресії (трансгресія — наступ моря на суходол під час занурення земної кори) морських вод Чорного моря у нижній течії Дніпра та Південного Бугу. З Чорним морем лиман з'єднуєтся протокою 3,6 км завширшки (між Очаковським мисом та Кінбурнською косою). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне - здебільшого, високі (до 20-35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-мушлеві коси. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними мулами.

Поверхневий стік у лиман складається зі стоку таких річок^[1]: Дніпро - 93,5 %; Південний Буг - 5,7 %; Інгул - 0,5 %; Інгулець - 0,3 %.

Середя солоність води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6 ‰ (до побудови Каховського водосховища - близько 2 ‰)^[1].

Але в різних районах лиману, в залежності від переважання прісних річкових чи морських водних мас, солоність відрізняється:

східний район (дніпровський) - 1-3,3 ‰ (буває менше 1 ‰ - за значних попусків з Каховського водосховища);
центральний - 1-6 ‰;
західний - 1-11 ‰;
бузький - 2-10 ‰.

Найбільші показники солоності характерні для періоду липень-грудень, коли скорочуються попуски з Каховського водосховища.

Характерним є проникнення в лиман чорноморської води придонним шляхом (середньорічна солоність придонних шарів 4,3 ‰).

Блиько 25-30 % річного стоку Дніпра та Південного Бугу використовується на зрошення та водопостачання, що обумовлює збільшення солоності води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та нересту окремих видів промислових риб, а також життя річкових видів фіто- і зоопланктону.

Дніпровсько-Бузький лиман має важливе транспортне та рибопромислове значення; його узбережжя — рекреаційний район.

Для збереження природи лиману використовують додаткові попуски води з Каховського водосховища, укріплення й озеленення узбережжя. Частина акваторії Дніпровсько-Бузького лиману розташована у межах Чорноморського біосферного заповідника.

Посилання

↑ ^а ^б Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. — К.: Вища школа, 1995. — 307 с. - ISBN 5-11004522-4

Література

Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії — К.: Ніка-Центр, 2012. — 312 с. - ISBN 978-966-521-559-2.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дніпровсько-Бузький лиман

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Чорне море.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[літ.2-1] а ^б Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. — К.: Вища школа, 1995. — 307 с. - ISBN 5-11004522-4

[1]

@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 '''Дніпровсько-Бузький лиман'''&nbsp;— відкритий олігогалинний [[лиман]] в північній частині [[Чорне море|Чорного моря]], на теренах [[Херсонська область|Херсонської]] і [[Миколаївська область|Миколаївської]] областей [[Україна|України]]. Головний порт на лимані&nbsp;— [[Очаків]].
-Складається з витягнутого в субширотному напрямку [[Дніпровський лиман|Дніпровського лиману]] (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого [[Бузький лиман|Бузького лиману]], витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6-7 м, найбільша&nbsp;— 12 м (т.&nbsp;зв. Станиславська яма).
+Складається з витягнутого в субширотному напрямку [[Дніпровський лиман|Дніпровського лиману]] (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого [[Бузький лиман|Бузького лиману]], витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6-7 м, найбільша&nbsp;— 12 м (т.&nbsp;зв. [[Станіслав (Білозерський район)|Станіславська яма]]).
-Дніпро-Бузьский лиман утворився під час [[Трансгресія (геологія)|трансгресії]] (трансгресія&nbsp;— наступ моря на суходол під час занурення земної кори) морських вод Чорного моря у нижній течії [[Дніпро|Дніпра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]]. З Чорним морем лиман з'єднуєтся [[протока|протокою]] 3.6 км завширшки  (між [[Очаковський мис|Очаковським мисом]] та [[Кінбурнська коса|Кінбурнською косою]]). Південне узбережжя низьке, піщане; північне, здебільш, високі (до 20-35 м) уриви, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-мушлеві коси. Дно біля кос піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними мулами.
+Дніпро-Бузький лиман утворився під час [[Трансгресія (геологія)|трансгресії]] (трансгресія&nbsp;— наступ моря на суходол під час занурення земної кори) морських вод [[Чорне море|Чорного моря]] у нижній течії [[Дніпро|Дніпра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]]. З Чорним морем лиман з'єднуєтся [[протока|протокою]] 3,6 км завширшки  (між [[Очаковський мис|Очаковським мисом]] та [[Кінбурнська коса|Кінбурнською косою]]). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне - здебільшого, високі (до 20-35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-[[черепашка|мушлеві]] [[коса (географія)|коси]]. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними [[мул|мулами]].
+Поверхневий [[стік]] у [[лиман]] складається зі стоку таких [[річка|річок]]<ref name="літ.2">[[Горєв Леонід Миколайович|Горєв Л. М.]], [[Пелешенко Василь Іларіонович|Пелешенко В. І.]], [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [[Гідрохімія України (підручник)|Гідрохімія України]].&nbsp;— К.: Вища школа, 1995.&nbsp;— 307 с. - ISBN 5-11004522-4</ref>: [[Дніпро]] - 93,5 %; [[Південний Буг]] - 5,7 %; [[Інгул]] - 0,5 %; [[Інгулець]] - 0,3 %.
-Біля 25-30 % річного стоку Дніпра та Південного Буга використовується на полив та промислове [[водопостачання]], що обумовлює збільшення вмісту солі у воді лимана. Внаслідок цього погіршились умови життя та [[нерест]]у окремих видів промислових [[риби|риб]], а також життя морських видів [[фітопланктон|фіто]]- и [[зоопланктон]]у.
+Середя [[солоність]] води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6 ‰ (до побудови [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]] - близько 2 ‰)<ref name="літ.2">[[Горєв Леонід Миколайович|Горєв Л. М.]], [[Пелешенко Василь Іларіонович|Пелешенко В. І.]], [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [[Гідрохімія України (підручник)|Гідрохімія України]].&nbsp;— К.: Вища школа, 1995.&nbsp;— 307 с. - ISBN 5-11004522-4</ref>.
-Дніпровсько-Бузьский лиман має важливе [[транспорт]]не та рибопромислове значення; його узбережжя&nbsp;— [[рекреація|рекреаційний]] район.
+Але в різних районах лиману, в залежності від переважання [[прісні води|прісних]] річкових чи [[морська вода|морських]] водних мас, солоність відрізняється:
-Для збереження природи лиману використовують додаткові випуски води з [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]], зміцнення й [[озеленення]] [[узбережжя]]. Частина [[акваторія|акваторії]] Дніпровсько-Бузького лимана розташована у межах [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморського біосферного заповідника]].
+* східний район ([[Дніпровський лиман|дніпровський]]) - 1-3,3 ‰ (буває менше 1 ‰ - за значних попусків з Каховського водосховища);
-== Джерела ==
+* центральний - 1-6 ‰;
+* західний - 1-11 ‰;
+* [[Бузький лиман|бузький]] - 2-10 ‰.
+Найбільші показники солоності характерні для періоду липень-грудень, коли скорочуються попуски з [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]].
+Характерним є проникнення в лиман чорноморської води придонним шляхом (середньорічна [[солоність]] придонних шарів 4,3 ‰).
+Блиько 25-30 % річного стоку [[Дніпро|Дніпра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]] використовується на [[зрошення]] та [[водопостачання]], що обумовлює збільшення [[солоність|солоності]]  води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та [[нерест]]у окремих видів промислових [[риби|риб]], а також життя річкових видів [[фітопланктон|фіто]]- і [[зоопланктон]]у.
+Дніпровсько-Бузький лиман має важливе [[транспорт]]не та рибопромислове значення; його узбережжя&nbsp;— [[рекреація|рекреаційний]] район.
+Для збереження природи лиману використовують додаткові попуски води з [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]], укріплення й [[озеленення]] [[узбережжя]]. Частина [[акваторія|акваторії]] Дніпровсько-Бузького лиману розташована у межах [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморського біосферного заповідника]].
+== Посилання ==
+{{reflist}}
+== Література ==
 * {{ГЕУ}}
+* [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]], [[Осадчий Володимир Іванович|Осадчий В. І.]], Курило С. М. [[Основи гідрохімії (підручник)|Основи гідрохімії]]&nbsp;— К.: Ніка-Центр,&nbsp;2012.&nbsp;— 312 с. - ISBN 978-966-521-559-2.
 {{commonscat|Dnieper-Bug Estuary}}
 {{Ukraine-geo-stub}}

Дніпровсько-Бузький лиман: відмінності між версіями

Версія за 03:37, 18 червня 2015

Посилання

Література

Навігаційне меню

Пошук