Дніпровсько-Бузький лиман: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасовано останнє редагування (176.36.95.25) і відновлена версія 16252439 De Riban5: вандалізм
Zaiar (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 28: Рядок 28:
'''Дніпровсько-Бузький лиман''' — відкритий олігогалинний [[лиман]] в північній частині [[Чорне море|Чорного моря]], на теренах [[Херсонська область|Херсонської]] і [[Миколаївська область|Миколаївської]] областей [[Україна|України]]. Головний порт на лимані — [[Очаків]].
'''Дніпровсько-Бузький лиман''' — відкритий олігогалинний [[лиман]] в північній частині [[Чорне море|Чорного моря]], на теренах [[Херсонська область|Херсонської]] і [[Миколаївська область|Миколаївської]] областей [[Україна|України]]. Головний порт на лимані — [[Очаків]].


Складається з витягнутого в субширотному напрямку [[Дніпровський лиман|Дніпровського лиману]] (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого [[Бузький лиман|Бузького лиману]], витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6-7 м, найбільша — 12 м (т. зв. Станиславська яма).
Складається з витягнутого в субширотному напрямку [[Дніпровський лиман|Дніпровського лиману]] (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого [[Бузький лиман|Бузького лиману]], витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6-7 м, найбільша — 12 м (т. зв. [[Станіслав (Білозерський район)|Станіславська яма]]).


Дніпро-Бузьский лиман утворився під час [[Трансгресія (геологія)|трансгресії]] (трансгресія — наступ моря на суходол під час занурення земної кори) морських вод Чорного моря у нижній течії [[Дніпро|Дніпра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]]. З Чорним морем лиман з'єднуєтся [[протока|протокою]] 3.6 км завширшки (між [[Очаковський мис|Очаковським мисом]] та [[Кінбурнська коса|Кінбурнською косою]]). Південне узбережжя низьке, піщане; північне, здебільш, високі (до 20-35 м) уриви, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-мушлеві коси. Дно біля кос піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними мулами.
Дніпро-Бузький лиман утворився під час [[Трансгресія (геологія)|трансгресії]] (трансгресія — наступ моря на суходол під час занурення земної кори) морських вод [[Чорне море|Чорного моря]] у нижній течії [[Дніпро|Дніпра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]]. З Чорним морем лиман з'єднуєтся [[протока|протокою]] 3,6 км завширшки (між [[Очаковський мис|Очаковським мисом]] та [[Кінбурнська коса|Кінбурнською косою]]). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне - здебільшого, високі (до 20-35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-[[черепашка|мушлеві]] [[коса (географія)|коси]]. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними [[мул|мулами]].


Поверхневий [[стік]] у [[лиман]] складається зі стоку таких [[річка|річок]]<ref name="літ.2">[[Горєв Леонід Миколайович|Горєв Л. М.]], [[Пелешенко Василь Іларіонович|Пелешенко В. І.]], [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [[Гідрохімія України (підручник)|Гідрохімія України]].&nbsp;— К.: Вища школа, 1995.&nbsp;— 307 с. - ISBN 5-11004522-4</ref>: [[Дніпро]] - 93,5 %; [[Південний Буг]] - 5,7 %; [[Інгул]] - 0,5 %; [[Інгулець]] - 0,3 %.
Біля 25-30 % річного стоку Дніпра та Південного Буга використовується на полив та промислове [[водопостачання]], що обумовлює збільшення вмісту солі у воді лимана. Внаслідок цього погіршились умови життя та [[нерест]]у окремих видів промислових [[риби|риб]], а також життя морських видів [[фітопланктон|фіто]]- и [[зоопланктон]]у.


Середя [[солоність]] води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6 ‰ (до побудови [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]] - близько 2 ‰)<ref name="літ.2">[[Горєв Леонід Миколайович|Горєв Л. М.]], [[Пелешенко Василь Іларіонович|Пелешенко В. І.]], [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [[Гідрохімія України (підручник)|Гідрохімія України]].&nbsp;— К.: Вища школа, 1995.&nbsp;— 307 с. - ISBN 5-11004522-4</ref>.
Дніпровсько-Бузьский лиман має важливе [[транспорт]]не та рибопромислове значення; його узбережжя&nbsp;— [[рекреація|рекреаційний]] район.


Але в різних районах лиману, в залежності від переважання [[прісні води|прісних]] річкових чи [[морська вода|морських]] водних мас, солоність відрізняється:
Для збереження природи лиману використовують додаткові випуски води з [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]], зміцнення й [[озеленення]] [[узбережжя]]. Частина [[акваторія|акваторії]] Дніпровсько-Бузького лимана розташована у межах [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморського біосферного заповідника]].
* східний район ([[Дніпровський лиман|дніпровський]]) - 1-3,3 ‰ (буває менше 1 ‰ - за значних попусків з Каховського водосховища);
== Джерела ==
* центральний - 1-6 ‰;
* західний - 1-11 ‰;
* [[Бузький лиман|бузький]] - 2-10 ‰.

Найбільші показники солоності характерні для періоду липень-грудень, коли скорочуються попуски з [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]].

Характерним є проникнення в лиман чорноморської води придонним шляхом (середньорічна [[солоність]] придонних шарів 4,3 ‰).

Блиько 25-30 % річного стоку [[Дніпро|Дніпра]] та [[Південний Буг|Південного Бугу]] використовується на [[зрошення]] та [[водопостачання]], що обумовлює збільшення [[солоність|солоності]] води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та [[нерест]]у окремих видів промислових [[риби|риб]], а також життя річкових видів [[фітопланктон|фіто]]- і [[зоопланктон]]у.

Дніпровсько-Бузький лиман має важливе [[транспорт]]не та рибопромислове значення; його узбережжя&nbsp;— [[рекреація|рекреаційний]] район.

Для збереження природи лиману використовують додаткові попуски води з [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]], укріплення й [[озеленення]] [[узбережжя]]. Частина [[акваторія|акваторії]] Дніпровсько-Бузького лиману розташована у межах [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморського біосферного заповідника]].

== Посилання ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{ГЕУ}}
* {{ГЕУ}}
* [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]], [[Осадчий Володимир Іванович|Осадчий В. І.]], Курило С. М. [[Основи гідрохімії (підручник)|Основи гідрохімії]]&nbsp;— К.: Ніка-Центр,&nbsp;2012.&nbsp;— 312 с. - ISBN 978-966-521-559-2.


{{commonscat|Dnieper-Bug Estuary}}
{{commonscat|Dnieper-Bug Estuary}}
{{Ukraine-geo-stub}}
{{Ukraine-geo-stub}}

Версія за 03:37, 18 червня 2015

Дніпровсько-Бузький лиман
Супутниковий знімок Дніпровсько-Бузького лиману
46°37′ пн. ш. 31°57′ сх. д. / 46.617° пн. ш. 31.950° сх. д. / 46.617; 31.950Координати: 46°37′ пн. ш. 31°57′ сх. д. / 46.617° пн. ш. 31.950° сх. д. / 46.617; 31.950
Частина відЧорне море
складникиДніпровський лиман і Бузький лиман
МореЧорне море
Прибережні країниУкраїна Україна
*Миколаївська область
*Херсонська область
РегіонХерсонська область
Миколаївська область
Довжина63 км
Ширина17 км
Площа800 км²
Середня глибина4-6 м
Максимальна глибина12 м
Об'єм3 000 000 000 кубічний метр км³
Вливаються
  • Дніпро, Південний Буг
  • Міста та поселенняОчаків, Миколаїв
    ідентифікатори і посилання
    У проєкті OpenStreetMapr9419998  ·R
    Дніпровсько-Бузький лиман. Карта розташування: Земля
    Дніпровсько-Бузький лиман
    Дніпровсько-Бузький лиман
    Дніпровсько-Бузький лиман (Земля)
    Мапа
    CMNS: Дніпровсько-Бузький лиман у Вікісховищі

    Дніпровсько-Бузький лиман — відкритий олігогалинний лиман в північній частині Чорного моря, на теренах Херсонської і Миколаївської областей України. Головний порт на лимані — Очаків.

    Складається з витягнутого в субширотному напрямку Дніпровського лиману (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого Бузького лиману, витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6-7 м, найбільша — 12 м (т. зв. Станіславська яма).

    Дніпро-Бузький лиман утворився під час трансгресії (трансгресія — наступ моря на суходол під час занурення земної кори) морських вод Чорного моря у нижній течії Дніпра та Південного Бугу. З Чорним морем лиман з'єднуєтся протокою 3,6 км завширшки (між Очаковським мисом та Кінбурнською косою). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне - здебільшого, високі (до 20-35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-мушлеві коси. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними мулами.

    Поверхневий стік у лиман складається зі стоку таких річок[1]: Дніпро - 93,5 %; Південний Буг - 5,7 %; Інгул - 0,5 %; Інгулець - 0,3 %.

    Середя солоність води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6 ‰ (до побудови Каховського водосховища - близько 2 ‰)[1].

    Але в різних районах лиману, в залежності від переважання прісних річкових чи морських водних мас, солоність відрізняється:

    • східний район (дніпровський) - 1-3,3 ‰ (буває менше 1 ‰ - за значних попусків з Каховського водосховища);
    • центральний - 1-6 ‰;
    • західний - 1-11 ‰;
    • бузький - 2-10 ‰.

    Найбільші показники солоності характерні для періоду липень-грудень, коли скорочуються попуски з Каховського водосховища.

    Характерним є проникнення в лиман чорноморської води придонним шляхом (середньорічна солоність придонних шарів 4,3 ‰).

    Блиько 25-30 % річного стоку Дніпра та Південного Бугу використовується на зрошення та водопостачання, що обумовлює збільшення солоності води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та нересту окремих видів промислових риб, а також життя річкових видів фіто- і зоопланктону.

    Дніпровсько-Бузький лиман має важливе транспортне та рибопромислове значення; його узбережжя — рекреаційний район.

    Для збереження природи лиману використовують додаткові попуски води з Каховського водосховища, укріплення й озеленення узбережжя. Частина акваторії Дніпровсько-Бузького лиману розташована у межах Чорноморського біосферного заповідника.

    Посилання

    Література