Арно Шмідт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Створена сторінка: '''Арно Шмідт''' (нім. - Arno Otto Schmidt)(1914–1979) – німецький письменник, перекладач, інтелектуал-... |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Письменник |
|||
| ⚫ | |||
| Ім'я = Арно Отто Шмідт |
|||
| Оригінал імені = Arno Otto Schmidt |
|||
| Фото = KueheinHalbtrauer.jpg |
|||
| Підпис = |
|||
| Дата народження = 18.1.1914 |
|||
| Місце народження = [[Гамбург]] |
|||
| Дата смерті = 3.6.1979 |
|||
| Місце смерті = [[Баргфелд]], [[Нижня Саксонія]] |
|||
| Національність = [[німець]] |
|||
| Громадянство = |
|||
| Мова творів = [[німецька]] |
|||
| Рід діяльності = [[письменник]], [[перекладач]] |
|||
}} |
|||
'''Арно Шмідт''' ({{lang-de|Arno Otto Schmidt}}) (1914–1979) — німецький письменник, перекладач, інтелектуал-аутсайдер. |
|||
| ⚫ | Під час [[Друга світова війна|Другої світової]] Шмідт у складі [[Вермахт]]у служив у Норвегії, після британського полону працював при поліцейській школі, майже все життя страждав від тяжких злиднів. Свою першу книжку оповідань «Левіафан» опублікував 1949 року, 1995 року на нього було подано позов за розповсюдження порнографії та блюзнірство в оповіданні «Озерний пейзаж із Покахонтас». Продовжувач традиції німецького [[експресіонізм]]у, радикальний антимілітарист, антиклерикал, поборник розкутого розуму і мистецької свободи, Арно Шмідт визначив власний напрямок розвитку німецької літератури. Його останній роман «Сон Цеттеля» (1970) став інтелектуальним бестселером. |
||
Ранні оповідання Арно Шмідта написані в експресіоністсько-джазовій манері. Це історії людей, глибоко уражених війною, які шукають себе через кохання, еротику, літературу. Вони провокують, іронізують і своїм інтелектом, стилем, життям повстають проти монстрів «реставраційної» Німеччини 1950-х років – консервативності, клерикалізму, хибних авторитетів і відмови від відповідальності за війну. |
Ранні оповідання Арно Шмідта написані в експресіоністсько-джазовій манері. Це історії людей, глибоко уражених війною, які шукають себе через кохання, еротику, літературу. Вони провокують, іронізують і своїм інтелектом, стилем, життям повстають проти монстрів «реставраційної» Німеччини 1950-х років – консервативності, клерикалізму, хибних авторитетів і відмови від відповідальності за війну. |
||
Український переклад Арно Шмідта "Левіафан, або найкращий з усіх світів" (2015) здійснено видавництвом "XXI століття". |
Український переклад Арно Шмідта "Левіафан, або найкращий з усіх світів" (2015) здійснено видавництвом "XXI століття". |
||
[[Категорія:Німецькі письменники]] |
|||
[[Категорія:Німецькі перекладачі]] |
|||
Версія за 11:38, 26 липня 2015
| Арно Отто Шмідт | ||||
|---|---|---|---|---|
| Arno Otto Schmidt | ||||
 | ||||
| Народився | 18 січня 1914 Гамбург | |||
| Помер | 3 червня 1979 (65 років) Баргфелд, Нижня Саксонія ·інсульт | |||
| Країна |  Німеччина[1][2] | |||
| Національність | німець | |||
| Діяльність | письменник, перекладач | |||
| Сфера роботи | есей[3], проза[3] і переклад[3] | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Роки активності | з 1933 | |||
| Magnum opus | Q898469? | |||
| У шлюбі з | Alice Schmidtd | |||
| Учасник | Друга світова війна | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Арно Шмідт у Вікісховищі | ||||
Арно Шмідт (нім. Arno Otto Schmidt) (1914–1979) — німецький письменник, перекладач, інтелектуал-аутсайдер.
Під час Другої світової Шмідт у складі Вермахту служив у Норвегії, після британського полону працював при поліцейській школі, майже все життя страждав від тяжких злиднів. Свою першу книжку оповідань «Левіафан» опублікував 1949 року, 1995 року на нього було подано позов за розповсюдження порнографії та блюзнірство в оповіданні «Озерний пейзаж із Покахонтас». Продовжувач традиції німецького експресіонізму, радикальний антимілітарист, антиклерикал, поборник розкутого розуму і мистецької свободи, Арно Шмідт визначив власний напрямок розвитку німецької літератури. Його останній роман «Сон Цеттеля» (1970) став інтелектуальним бестселером.
Ранні оповідання Арно Шмідта написані в експресіоністсько-джазовій манері. Це історії людей, глибоко уражених війною, які шукають себе через кохання, еротику, літературу. Вони провокують, іронізують і своїм інтелектом, стилем, життям повстають проти монстрів «реставраційної» Німеччини 1950-х років – консервативності, клерикалізму, хибних авторитетів і відмови від відповідальності за війну.
Український переклад Арно Шмідта "Левіафан, або найкращий з усіх світів" (2015) здійснено видавництвом "XXI століття".