Соляріс (фільм, 1972): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
| Рядок 132: | Рядок 132: | ||
Незрозумілого можуть привести людей до духовного краху…" |
Незрозумілого можуть привести людей до духовного краху…" |
||
{{text|}} |
|||
Але Кріс зустріне тут і примарний образ своєї дружини, реально-нереальний, який створив для нього розум планети Соляріс. Кріс колись покинув дружину, незважаючи на її кохання і відданість йому. Дружина покінчила життя [[самогубство]]м, що одразу висвітило і помилку Кріса, і приховане почуття кохання до неї, досі живе, і почуття його провини за скоєне, його зранену [[совість]]. |
|||
Це одразу посилило драматичну напругу в фільмі і через непорозуміння з розумним океаном Соляріса, і через пам'ять про непорозуміння з загинувшою коханою, і через незавершене і болюче минуле в свідомості Кріса. Через болісні спогади пройде і науковець Гібарян. Але конфлікт з внутрішнім Я у Гібаряна закінчиться самогубством. |
|||
Виявиться, що не тільки він вивчає океан, а й розумний океан вивчає Кріса не менш послідовно і шокуюче, посилаючи тому реалізовані болючі спогади-образи. Шокований зустріччю з померлою дружиною Кріс навіть виштовхне один з примарних образів з малим супутником, тільки би позбавитися від болючих спогадів. Робили це колись і науковці з космічної станції. Кріс почав йти тим же хибним шляхом. Але втекти від себе не вдавалось ні на Землі, ні тепер — на космічній станції. |
|||
За сюжетом, Кріс таки врятує соляристику, адже знайде шлях до розуму планети Соляріс, як і Соляріс, що пішов на контакт з помудрівшим землянином. |
|||
== Кінорежисер про фільм == |
|||
{{text|Мені здалося цікавим розповісти про людину (його звуть Кріс Кельвін), що покаялася за своє минуле і забажала пережити минуле знову, але — щоби виправити. Тим паче, що таку можливість йому і надавала ситуація, що склалась на космічній станції… Але минуле завжди з нами. І саме так, за логікою такого нагадування до Кельвіна приходить Харі — жінка, яку він кохав на Землі.}} |
|||
== Фантастичний фільм про — кохання == |
|||
За опитуваннями, кінострічка Тарковського «Соляріс» займає кращі місця серед [[Фантастичний фільм|фантастичних фільмів]]. Фантастичні аттракції, правда, в фільмі відтворені цілком земними явищами чи речами(тумани в сценах створених островів розумним Солярісом, води і хвилі на її поверхні, автомобільні шляхи на опорах в сучасному [[Токіо]] тощо). |
|||
Але фільм перш за все про кохання і його різні прояви. Це і любов до коханої (Кріс до дружини), і любов до батьків (Кріс і батьки), і любов до культурного минулого, і любов до планети Земля. В густому плетиві всіх цих кохань і подяк долі за їх дарунки запорука довгого життя фантастичного фільму, але про кохання. |
|||
{{text|(російською) Кріс — Снауту : — До сегодняшнего дня человечество, Земля были попросту недоступны для любви. Нас ведь так мало? Всего несколько миллиардов — горстка? А может быть, мы вообще здесь только для того, чтобы впервые ощутить людей как повод для любви?…}} |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Версія за 09:57, 14 вересня 2015
Солярис | |
|---|---|
| Солярис | |
 | |
| Жанр | Драма/фантастика |
| Режисер | Тарковський Андрій Арсенович |
| Сценарист | Тарковський Андрій Арсенович, Фрідрих Горенштейн |
| На основі | Соляріс |
| У головних ролях | Донатас Баніоніс, Наталія Бондарчук, Владислав Дворжецький, Юрій Ярвет, Анатолій Солоніцин, Микола Гринько |
| Оператор | Вадим Юсов |
| Композитор | Едуард Артем'єв |
| Кінокомпанія | Мосфільм |
| Дистриб'ютор | MOKÉPd і Netflix |
| Тривалість | 165 хв. |
| Мова | російська |
| Країна | СРСР |
| Рік | 1972 |
| Кошторис | 1 млн руб |
| IMDb | ID 0069293 |
 Соляріс у Вікісховищі | |
Соля́рис — фільм Андрія Тарковського за мотивами роману «Соляріс» польського письменника Станіслава Лема. Створений у 1972 році.
У ролях
- Кріс Кельвін — Донатас Баніоніс
- Гарі — Наталя Бондарчук
- Снаут — Юрі Ярвет
- Сарторіус — Анатолій Солоніцин
- Бертон — Владислав Дворжецький
- батько Кріса — Микола Грінько
- мати Кріса — Ольга Барнет
Знімальна група
- Режисер — Андрій Тарковський
- Автори сценарію — Андрій Тарковський, Фрідрих Горенштейн
- Оператор — Вадим Юсов
- Композитор — Едуард Артем'єв
Мистецтво як опора духу
Якщо фільм «Іванове дитинство» був пов'язаний з трагічною історією Європи 20 століття, то «Соляріс» малює віддалене майбутне людства. І прямо з історією нібито не пов'язаний. Але виховання Тарковського на значних явищах в мистецтві Західної Європи і Сходу знайшло свій важливий відбиток в стилістиці стрічки. Відомо, що в юності Тарковський займався в художній школі, брав уроки музики. У пору пошуків себе навіть вступив до Інституту східних мов, який пізніше покинув.
Не дивно, що у фільмі мистецтво присутнє явно і таємно, при чому в різних жанрах. Гібарян гортає альбоми із зображеннями середньовічних соборів Вірменії, що стали надбанням світової культури.
У кінці фільму Кріс Кельвін стане єдиним, хто знайде шлях до розумної екзопланети Соляріс. І перший гуманний контакт вийде на штучному острівці, що створить Соляріс для Кріса. А той побачить померлого батька, якого навіть не він сам поховав заради відрядження на далеку екзопланету й рятування науки солярістики. Він стане на коліна перед образом батька, як блудний син в картині Рембрандта, аби покаятися, як не зміг цього зробити колись на Землі.
Камера оператора мандруватиме запорошеною снігом картиною Пітера Брейгеля Старшого «Мисливці на снігу». І ці кадри будуть уособленням туги по далекій від Соляріса Землі, уособленням найкращого в людині — любові до неї, бажання збереження її, загальної батьківщини недосконалого людства.
Своє місце у фільмі зайняла і музика. Її представляв твір Йоганна Себастьяна Баха (Ich ruf zu Dir, Herr Jesu Christ, BWV 639) в перекладі російського композитора Едуарда Артем'єва. Переклад Артем'єва носить назву «Земля».
За думкою кінорежисера, люди майбутнього мають зберегти мистецьке надбання як уособлення батьківщини і власну опору душі, збереження в собі гуманізму. Тарковський казав про фільм:
Головний зміст фільму я вбачаю в його гуманістичному спрямуванні. Дослідження таємниць природи повинно нерозривно йти з прогресом гуманізму. Зробивши однією ногою крок на новий шабель пізнання, другу ногу слід поставити на новий щабель моральності. Кінострічкою я хотів довести, що проблеми моральності, незаплямованості совісті мають відношення і до галузей, котрі нібито не пов'язані з мораллю (з гуманізмом), наприклад, як дослідження космосу, пізнання об'єктивного світу тощо.
Сюжет фільму
В книзі "Феномен кіноактора Владислава Дворжецького" автор пише про фільм "Соляріс":
"Фільм «Соляріс» був першою та найбільш вдалою екранізацією роману польського письменника Станіслава Лема, а образ пілота Бертона став у картині символічним, бо через нього передавалась головна ідея фільму – будь-які дослідження мають здійснюватися на основі моральних законів. За задумом режисера герой Дворжецького мав виконати місію попередження – стати для головного героя передвісником Совісті-Гарі.
Пілот Анрі Бертон в молодості брав участь в експедиції по пошуку пілота Фехнера, який зник на планеті «Соляріс», і згодом про свої спостереження він розповість на засіданні наукової комісії. Бертон був впевнений, що його розповідь допоможе пояснити наукову гіпотезу про те, що Океан Солярісу – гігантський мозок, мисляча субстанція, але майже ніхто не вірить його словам. Бертону болить душа від такого ставлення – він зовсім по-іншому уявляв роботу солярістів…
Пізніше Бертон здогадається, що Океан реально відтворив совість Фехнера і це, ймовірно, стало причиною його загибелі. З цими здогадами він приїжджає до науковця Кельвіна – попередити про можливі небезпеки, але той не хоче навіть слухати…
У фільмі«Соляріс» багато сцен мають глибоке символічне значення – зокрема поїздка Бертона швидкісним авто. Герой Дворжецького тут – звичайна совісна людина, доброту якого підкреслює милий син, а як протиставлення живої душі Бертона постають тунелі та автостради мегаполісу, що своєю техногенністю нагадують холодний розум можливого майбутнього…
Подальші дії фільму розгортаються на космічній станції «Соляріс».
На станції працюють троє вчених, які намагаються розгадати таємницю Океану й встановити з ним контакт. Але до Океану вчені ставляться так, як до піддослідного кролика, і в результаті стикаються з явищами, які пояснити дуже важко, бо на кожного дослідника Океан діє згідно його совісті…
Зокрема, совість Кельвіна Океан відтворив у вигляді його покійної дружини Гарі, з якою він колись посварився та розлучився. Подібні «гості» навідують й інших вчених. Спочатку Кельвін намагається позбутися Гарі, але згодом усвідомлює – кохання важливіше за будь-які страхи…
Але тут починає страждати Гарі, яка намагається зрозуміти, хто вона така – це совість вченого намагається зрозуміти, як бути далі…
Якщо на Землі Кельвіна попереджав Бертон, то на космічній станції його «попереджають» інші речі, зокрема картина Брейгеля, на якій люди й природа зображені в повній гармонії один з одним… Космос величного твору живопису звучить теплими кольорами зимового пейзажу й нагадує Кельвіну щасливий день його дитинства – коли все було правильно та красиво…
Але, не дивлячись на різні попередження, вчений не знаходить в собі сили протистояти колегам в їх закоренілому матеріалізмі і в результаті зазнає душевної травми – Совість-Гарі намагається залишити його, щоб більше не тривожити. Та на цьому страждання Кельвіна не закінчуються, бо сукупність його гріхів (егоїстична любов, життєва пасивність, консерватизм в роботі) змінюють йому майбутнє: коли Кельвін повертається додому – бачить зовсім іншого батька, іншу Землю.
І хоча люблячий батько, подібно Отцю Небесному, обійме свого блудного сина, в теплому батьківському погляді залишиться вічне питання – чи навчилося дитя чомусь?..
«Соляріс» – складний фільм. Складний за своєю художньою структурою та за важливістю проблем, які в ньому розглядаються, але очевидним є його талановитість та висока кінематографічна культура – після вдумливого перегляду цієї картини зовсім по-іншому сприймається навколишній світ. Автори фільму показали, що люди, на жаль, мусять пройти через жахи й страждання, перш ніж усвідомити моральні критерії життя. Відмова від любові та доброти по відношенню до Невідомого, застосування силових методів до Незрозумілого можуть привести людей до духовного краху…"
Див. також
Примітки
Посилання
- Соляріс на сайті Kino-teatr.ua
- (рос.) «Соляріс» на сайті проекта про Андрія Тарковського
- Світлана Шакула "Феномен кіноактора Владислава Дворжецького". Видавництво "Вадим Карпенко". Київ, 2015 р.