Єшиль-Джамі: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
TeoBot (обговорення | внесок) |
TeoBot (обговорення | внесок) м checkwiki за допомогою AWB |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
«Єшиль-Джамі» знаходилася навпроти кварталу Шах-Болат, з правого боку Базарної вулиці. Авторство мечеті приписується іранському майстру Омеру. М. Я. Гінзбург стверджував, що фрески не гармоніювали з архітектурою будівлі, тож, можливо, мечеть мала декілька зодчих. |
«Єшиль-Джамі» знаходилася навпроти кварталу Шах-Болат, з правого боку Базарної вулиці. Авторство мечеті приписується іранському майстру Омеру. М. Я. Гінзбург стверджував, що фрески не гармоніювали з архітектурою будівлі, тож, можливо, мечеть мала декілька зодчих. |
||
Згідно з однією з версій, мечеть була закрита після вбивства її іміама. Згодом тут заснували свій монастир [[ |
Згідно з однією з версій, мечеть була закрита після вбивства її іміама. Згодом тут заснували свій монастир [[дервіш]]і. в кінці [[XIX століття]] тут була влаштована татарська школа ([[мектеб]])<ref>[http://imuslim.net/?item=372#.VaZdMfkiqUl Бывшая мечеть "Ешиль-Джами". ]</ref>. Під час бурі [[2 листопада]] [[1854]], вершина [[мінарет]]у обвалилася. Перед радянською революцією були спроби знайти фінансування реставрації мечеті, які не увінчалися успіхом<ref>Протоколы заседаний Таврической ученой архивной комиссии от 27 августа 1915 г. // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — 1916. — № 53. — С. 206–208.</ref>. За радянської влади директор Палацу Бахчисарая вважав можливим її відновлення. Під час німецької окупації будівля була ще сильніше пошкоджена. У [[1946]] році мечеть зруйновано міською владою Бахчисарая<ref>Османов Є. Є. Мечеть Єшиль-Джамі в Бахчисараї / Є. Є. Османов // Вчені записки Таврійського |
||
національного університету |
національного університету |
||
№ 1. — С. 76-84.</ref>. |
№ 1. — С. 76-84.</ref>. |
||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
== Архітектура == |
== Архітектура == |
||
[[Файл:Богаевский К., «Внутренний вид Зеленой мечети в Бахчисарае», XX в.jpg|ліворуч|міні|Інтер'єр мечеті (малюнок [[Богаєвський Костянтин Федорович|К. Богаєвського]])]] |
[[Файл:Богаевский К., «Внутренний вид Зеленой мечети в Бахчисарае», XX в.jpg|ліворуч|міні|Інтер'єр мечеті (малюнок [[Богаєвський Костянтин Федорович|К. Богаєвського]])]] |
||
Єшиль-Джамі була зразком османського мистецтва на кримському півострові. У плані мечеть була правильним чотирикутном з мінаретом в північно-східному куті. Ім'я їй дав черепичний поливний дах зеленого кольору. Стіни були з бутового каменю, з [[ |
Єшиль-Джамі була зразком османського мистецтва на кримському півострові. У плані мечеть була правильним чотирикутном з мінаретом в північно-східному куті. Ім'я їй дав черепичний поливний дах зеленого кольору. Стіни були з бутового каменю, з [[карниз]]ами і [[пілястра]]ми. Мечеть була розписана як зовні, так і всередині. Вона освітлювалася вікнами в два ряди. До входу у двір мечеті вели кам'яні сходи. |
||
Усередині був примітний [[міхраб]] зі сталактитовою обробкою. Різноманітні рослинні мотиви, елементи пейзажів і натюрмортів в розписах Омера витончено поєднувалися з каліграфією висловів [[Коран]]у. |
Усередині був примітний [[міхраб]] зі сталактитовою обробкою. Різноманітні рослинні мотиви, елементи пейзажів і натюрмортів в розписах Омера витончено поєднувалися з каліграфією висловів [[Коран]]у. |
||
Значний художній інтерес мали вікна. Вони були викладені мозаїкою з шматочків різнокольорового скла, спаяних між собою [[ |
Значний художній інтерес мали вікна. Вони були викладені мозаїкою з шматочків різнокольорового скла, спаяних між собою [[алебастр]]овими рамками. Посередині мечеті, з невеликого розписного куполкоу в центрі стелі спускалася люстра венеціанського скла тонкої роботи. Мармурова підлога була вкрита перськими килимами. Дерев'яна різьблена кафедра, свічники та інше були, ймовірно, високої художньої цінності. |
||
Середня частина приміщення, у вигляді чотирикутного каре, відокремлювалася від іншої частини дерев'яною колонадою, що підтримує ряд химерних східних арок. З північної сторони, на рівні верхніх вікон, до колонади примикали мафіль (хори). Судячи з того, що хори якось недоладно були втиснуті в аркаду на шкоду архітектурної логіки, можна припустити, що за первісним проектом автора їх не було, і вони належать до часу, коли в мечеті був монастир дервішів. |
Середня частина приміщення, у вигляді чотирикутного каре, відокремлювалася від іншої частини дерев'яною колонадою, що підтримує ряд химерних східних арок. З північної сторони, на рівні верхніх вікон, до колонади примикали мафіль (хори). Судячи з того, що хори якось недоладно були втиснуті в аркаду на шкоду архітектурної логіки, можна припустити, що за первісним проектом автора їх не було, і вони належать до часу, коли в мечеті був монастир дервішів. |
||
Рядок 61: | Рядок 61: | ||
* Государственный архив в Автономной Республике Крым, ф. Р-4281. Бахчисарайский историко-археологический музей, оп. 1, д. 8. Акты проверок состояния построек Дворца-Музея и памятников культуры в 1945–1946 гг., 162 л. |
* Государственный архив в Автономной Республике Крым, ф. Р-4281. Бахчисарайский историко-археологический музей, оп. 1, д. 8. Акты проверок состояния построек Дворца-Музея и памятников культуры в 1945–1946 гг., 162 л. |
||
{{Мечеті України}} |
{{Мечеті України}} |
||
[[Категорія:Засновані 1764]] |
[[Категорія:Засновані 1764]] |
||
[[Категорія:Мечеті України]] |
[[Категорія:Мечеті України]] |
Версія за 14:23, 7 жовтня 2015
Координати: 44°45′00″ пн. ш. 33°52′47″ сх. д. / 44.75° пн. ш. 33.8797° сх. д.
Єшиль-Джамі | |
---|---|
![]() | |
44°45′00″ пн. ш. 33°52′46″ сх. д. / 44.750000000028° пн. ш. 33.87970000002777482° сх. д.Координати: 44°45′00″ пн. ш. 33°52′46″ сх. д. / 44.750000000028° пн. ш. 33.87970000002777482° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку | |
Тип споруди | мечеть |
Розташування | ![]() |
Архітектор | Омер |
Початок будівництва | 1764 |
Зруйновано | 1946 |
Належність | мусульманство |
![]() | |
![]() |
Єшиль-Джамі (Зелена мечеть) — мечеть, що була побудована у 1764 році в Бахчисараї, за наказом коханої хана Ґерая. Після вбивства мулли була закрита, слугувала монастирем дервішів і татарською школою. Зараз не залишилося навіть рештків будови, на її місці, ймовірно, розташована кав'ярня.
Історія
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/71/%D0%84%D1%88%D0%B8%D0%BB%D1%8C-%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D1%96_%28%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%82%D1%8C%29_01.jpg/220px-%D0%84%D1%88%D0%B8%D0%BB%D1%8C-%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D1%96_%28%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%82%D1%8C%29_01.jpg)
Історія будівництва мечеті пов'язана з легендою про нещасну любов кримського хана Крим Ґерая та розпорядниці двору Діляри Бікеч. Постать Діляри-Бікеч дотепер залишається цілком загадковою. Існує легенда, що перед смертю вона просила її поховати в такому місці Бахчисарая, звідки було б видно Єшиль-Джамі. На протилежному схилі гори біля її мавзолею хан створив відомий Фонтан Сліз.
«Єшиль-Джамі» знаходилася навпроти кварталу Шах-Болат, з правого боку Базарної вулиці. Авторство мечеті приписується іранському майстру Омеру. М. Я. Гінзбург стверджував, що фрески не гармоніювали з архітектурою будівлі, тож, можливо, мечеть мала декілька зодчих.
Згідно з однією з версій, мечеть була закрита після вбивства її іміама. Згодом тут заснували свій монастир дервіші. в кінці XIX століття тут була влаштована татарська школа (мектеб)[1]. Під час бурі 2 листопада 1854, вершина мінарету обвалилася. Перед радянською революцією були спроби знайти фінансування реставрації мечеті, які не увінчалися успіхом[2]. За радянської влади директор Палацу Бахчисарая вважав можливим її відновлення. Під час німецької окупації будівля була ще сильніше пошкоджена. У 1946 році мечеть зруйновано міською владою Бахчисарая[3].
Архітектура
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ab/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A.%2C_%C2%AB%D0%92%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%B4_%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B8_%D0%B2_%D0%91%D0%B0%D1%85%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B5%C2%BB%2C_XX_%D0%B2.jpg/220px-%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A.%2C_%C2%AB%D0%92%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%B4_%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B8_%D0%B2_%D0%91%D0%B0%D1%85%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B5%C2%BB%2C_XX_%D0%B2.jpg)
Єшиль-Джамі була зразком османського мистецтва на кримському півострові. У плані мечеть була правильним чотирикутном з мінаретом в північно-східному куті. Ім'я їй дав черепичний поливний дах зеленого кольору. Стіни були з бутового каменю, з карнизами і пілястрами. Мечеть була розписана як зовні, так і всередині. Вона освітлювалася вікнами в два ряди. До входу у двір мечеті вели кам'яні сходи.
Усередині був примітний міхраб зі сталактитовою обробкою. Різноманітні рослинні мотиви, елементи пейзажів і натюрмортів в розписах Омера витончено поєднувалися з каліграфією висловів Корану.
Значний художній інтерес мали вікна. Вони були викладені мозаїкою з шматочків різнокольорового скла, спаяних між собою алебастровими рамками. Посередині мечеті, з невеликого розписного куполкоу в центрі стелі спускалася люстра венеціанського скла тонкої роботи. Мармурова підлога була вкрита перськими килимами. Дерев'яна різьблена кафедра, свічники та інше були, ймовірно, високої художньої цінності.
Середня частина приміщення, у вигляді чотирикутного каре, відокремлювалася від іншої частини дерев'яною колонадою, що підтримує ряд химерних східних арок. З північної сторони, на рівні верхніх вікон, до колонади примикали мафіль (хори). Судячи з того, що хори якось недоладно були втиснуті в аркаду на шкоду архітектурної логіки, можна припустити, що за первісним проектом автора їх не було, і вони належать до часу, коли в мечеті був монастир дервішів.
Примітки
- ↑ Бывшая мечеть "Ешиль-Джами".
- ↑ Протоколы заседаний Таврической ученой архивной комиссии от 27 августа 1915 г. // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — 1916. — № 53. — С. 206–208.
- ↑ Османов Є. Є. Мечеть Єшиль-Джамі в Бахчисараї / Є. Є. Османов // Вчені записки Таврійського національного університету № 1. — С. 76-84.
Джерела
- Османов Є. Є. Мечеть Єшиль-Джамі в Бахчисараї / Є. Є. Османов // Вчені записки Таврійського національного університету № 1. — С. 76-84.
- Паллас П. С. Наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам Русского государства в 1793–1794 гг. — М., 1999. — 290 с.
- Засыпкин Б. Н. Памятники архитектуры крымских татар // Крым. — 1927. — № 2(4). — С. 111–168.
- Гинзбург М. Омер — придворный живописец и декоратор крымских ханов Селямет и Крым-Гиреев // Забвению не подлежит. — Казань, 1992. — С. 217–222.
- Червонная С. М. Искусство татарского Крыма. — М., 1995. — 336 с.
- Кашпар А. О. Характерные отличия восточной архитектуры // Третья учебная экспедиция Симферопольской мужской гимназии: Симферополь и его окрестности / сост. А. Н. Попов. — Симферополь, 1889. — С. 22-26.
- Берг Н. В. Бахчисарай (отрывок из походных заметок). — СПб., 1856. — 167 с.
- Маркевич А. И. Мечети Ешиль-Джами и Тахталы-Джами в Бахчисарае // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — 1915. — № 52. — С. 253–255.
- Османова Г. Деятельность Бахчисарайского дворца-музея по охране памятников в 1920-30 гг. // Сборник докладов научно-практической конференции посвященной 90-летию со дня основания Бахчисарайского музея. — Симферополь, 2007. — С. 113–120.
- Хливнюк А. В. Неизвестные страницы памятникоохранительной работы в Крыму в 20-30 гг. ХХ в. // Историческое наследие Крыма. — 2007. — № 17. — С. 12-19.
- Государственный архив в Автономной Республике Крым, ф. Р-4281. Бахчисарайский историко-археологический музей, оп. 1, д. 8. Акты проверок состояния построек Дворца-Музея и памятников культуры в 1945–1946 гг., 162 л.