Малиновий Клин: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Siverec (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 53: Рядок 53:
* [http://www.istpravda.com.ua/columns/2014/12/10/146056/ Край, де козаки досі балакають. У пошуках української Кубані // «Історична правда», 10 грудня 2014]
* [http://www.istpravda.com.ua/columns/2014/12/10/146056/ Край, де козаки досі балакають. У пошуках української Кубані // «Історична правда», 10 грудня 2014]
*Малиновий Клин. Нариси з історії українців Кубані. Київ: Товариство «Україна», 1994, 120 с.; (Електронна версія — [http://www.share.net.ua/forum/lofiversion/index.php?t3196.html].)
*Малиновий Клин. Нариси з історії українців Кубані. Київ: Товариство «Україна», 1994, 120 с.; (Електронна версія — [http://www.share.net.ua/forum/lofiversion/index.php?t3196.html].)
* [http://ruthenia.info/txt/biletskv/olifirenkov/km/index.html КОЗАК МАМАЙ. Посібник з літературного краєзнавства Кубані. 1998 рік.]

{{Етнокультурні регіони України}}
{{Етнокультурні регіони України}}



Версія за 20:46, 27 листопада 2015

Прапор Кубанської народної республіки (Малиновий Клин)

Малиновий Клин

Малиновий Клин на мапі Росії
Українці на Кубані, перепис 1926
   90-75%
   75-50%
   50-25%
   25-10%
   10-5%
   5-2%

Малиновий Клин — неофіційна назва регіону компактного проживання українців на Кубані (Краснодарський край та західні терена Ставропольського краю Росії).

В історичній етнографії Малиновим Клином називається східна частина української за складом населення Кубані, на відміну від Чорноморії, що розташована на узбережжі Чорного та Азовського морів. Чорноморія заселялася наприкінці XVIII ст. запорізькими козаками, які тепер відомі тут під назвою кубанських козаків. Малиновий Клин (Закубання і заселені українцями райони Ставропольського краю), заселявся у ХІХ ст. українськими селянами, подібно до того, як заселявся українцями Жовтий, Сірий і Зелений Клин.

Історія

Утворився в період від кінця XVIII до кінця XIX століття внаслідок переселення спочатку запорозьких козаків, а потім — українських селян. По зруйнуванні Запорозької Січі козаків було розпущено. Але у зв'язку з назріванням війни між Росією і Туреччиною, під провід якої перейшла частина козацтва, царський уряд за ініціативою Григорія Потьомкіна зорганізував на початку 1787 року із решти запорожців так зване Військо вірних козаків, що незабаром брало участь у російсько-турецькій війні разом із російською армією.

У 1788 його було перейменовано у Чорноморське козаче військо. Чорноморські козаки заснували на Кубані 40 курінних селищ і дали їм ті ж назви, що мали курені на Запорозькій Січі. У наступні роки туди була переселена частина колишніх козаків, які після зруйнування Січі осіли на Катеринославщині та Херсонщині.

Осадники, тим не менш, уважали себе за українців («малоросів»), у деяких місцях зберігали мову пращурів, фольклор і традиції Запорозької Січі (виборність певних посад тощо). Навіть за переписами 1930-х рр. з українським народом самоідентифікувалося 62% людності Краснодарського краю, але відтак через Голодомор та агресивне російщення частка росіян почала «зростати». Натепер 82% Краснодарського краю — росіяни, чимало з яких досі говорять говірками Наддніпрянщини (що їх дозволено звати лише екзотичною «бала́чкою», а отожнювати з українською — зась!) і відносять себе до неформального субетносу «каза́ків», що він заступив у їхній свідомості Україну.

Див. також

Посилання та джерела