Книга Числа

Чи́сла (івр. בְּמִדְבַּר‎, bᵊmiðbar, Бе-мідба́р — «В пустині»; лат. Numeri; дав.-гр. Ἀριθμοί — Arithmoi) — четверта частина П'ятикнижжя Мойсея та Старого Заповіту.

Книга містить перепис ізраїльського народу за дорослими чоловіками, коли він перебував на Синайському півострові та на рівнині Моав. Традиційно приписується Мойсею, як авторові П'ятикнижжя Мойсея. Згідно з Документарною гіпотезою книга була створена у 550–400 роках до н. е. та увійшла до складу Тори близько 400 р. н. е.

Зміст Книги Чисел

У Книзі чисел зібрано історичні, літургійні та юридичні традиції, що походять із різних періодів історії ізраїльського народу. Загалом у Книзі можна виділити три частини.

Перша частина

Перша частина охоплює 10 розділів. У них розповідається про останні дні перебування народу під Синаєм. У перших чотирьох розділах цієї книги мова йде про приготуваннях до військового походу та приводиться число боєздатних чоловіків, яке становить 603550. У цих же главах описано порядок, який дотримувався як в таборі, так і в дорозі. Багато місця присвячено пожертвам на Храм у центрі якого перебував Кивот і який несли Левити. Ця частина Книги Чисел встановлює закони про Назореїв і завершується благословенням Бога священників, а також перераховує колективні та індивідуальні пожертвування начальників колін для священнослужіння в Кивоті. Кожен з начальників приносив дари в призначений день в тому порядку, в якому коліна перераховані в Чис. 2. Були виготовлені дві срібні духові труби, і встановлені правила для їх використання в бою і в свята. Перебування під Синаєм завершується урочистим святкуванням Пасхи. Ізраїльтяни вирушили у дорогу. Хмара над Кивотом Завіту супроводжувала їх у мандрівці.

Друга частина

Друга частина (розд. 10-22) охоплює «40 років» перебування у пустелі. Ця частина торкається однак переважно перших і останні місяців цього періоду. Невдовзі після виходу з Синаю народ почав нарікати на одноманітну їжу. Під тягарем труднощів Мойсей за наказом Бога, вибирає 70 чоловіків — старшин, щоби вони помогли йому управляти народом. Конкретна проблема їжі також вирішилася — спочатку Бого послав людям Манну небесну а потім на табір упала велика кількість перепелиць. Переживаючи пригоди ізраїльтяни дійшли до Кадешу — південних околиць Обітованої землі. Мойсей послав розвідку, яка мала оцінити можливість поселення в обіцяній Богом землі. Повернувшись посланці настільки пригнітили дух Ізраїля своїми розповідями, що замість довіритися Богові та Мойсеєві, ізраїльтяни вчинили бунт. Ісус Навин та Калев старалися спростувати занепадницькі виступи та намарно. Народ не хотів іти далі. І за цей свій сумнів у Божій могутності, та ще й після того, як стільки разів відчув над собою Божу опіку, він був суворо покараний — перебування у пустелі продовжилося ще на 40 років. Після розповіді про події у Кадеші йдуть численні приписи закону стосовно жертв, десятини, обряду очищення тощо Далі знаходиться інформаця про останній перод перебування Ізраїля у пустелі. Народ знову прибув у Кадеш. Тут померла сестра Мойсея — Марія, а невдовзі по тому і його брат Арон. На прохання Мойсея, Бог дозволяє добути воду — вона дивом потече із скелі. Однак шлях до обітованої землі не стає відкритим. Едоміти не дали можливості пройти через їхню землю. Весь народ був змушений звернути та попри моавські степи дійти до Зайордання.

Посилання

Числа. Біблія у перекладі Івана Хоменка

Джерела

• Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
• А. Пацьорек. Біблія для кожного і на кожен день. Старий завіт. Львів. Свічадо. 2005. ст. 51-55. ISBN 966-561-379-0