Приймак Юхим: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м робот косметичні зміни
Немає опису редагування
Рядок 4: Рядок 4:
== Життєпис ==
== Життєпис ==


Юхим Приймак почав виготовляти бандури у Ґослярі (Німеччина), в майстерні братів [[Гончаренко Петро Федорович|Гончаренків]]. Він показав великі здібності та його бандури мали найприємніший звук із всіх бандур зроблених по конструкції братів Гончаренків. Після війни він виїхав у Аргентину але незабаром його [[Українська Капела бандуристів]] запросила до Детройту в 1968 де далі виробляв бандури для капели.
Юхим Приймак почав виготовляти бандури у Ґослярі (Німеччина), в майстерні братів [[Гончаренко Петро Федорович|Гончаренків]]. Показав великі здібності — його бандури мали найприємніший звук із всіх бандур, зроблених по конструкції братів Гончаренків. Після війни виїхав до Аргентини. Незабаром його запросила до Детройту [[Українська Капела бандуристів]] у 1968, де далі виробляв бандури для капели.


На бандурах Ю. Приймака грали бандуристи Української Капели бандуристів ім. Т. Шевченка, капела бандуристок при філії СУМу в Детройті, капела бандуристів ім. М. Леонтовича та численні солісти-бандуристи діаспори.
На бандурах Ю. Приймака грали бандуристи Української Капели бандуристів ім. Т. Шевченка, капела бандуристок при філії СУМу в Детройті, капела бандуристів ім. М. Леонтовича та численні солісти-бандуристи діаспори.

== Світлини ==
== Світлини ==
<center><gallery widths=250 heights=200>
<center><gallery widths=250 heights=200>
Рядок 17: Рядок 18:


== Література ==
== Література ==
* ''Мішалов В . Список майстрів бандури харківського типу'' // Г. М. Хоткевич — Бандура та її конструкція // Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Торонто-Харків, 2010 ст. 270-272
* ''Мішалов В . Список майстрів бандури харківського типу'' // Г. М. Хоткевич — Бандура та її конструкція // Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Торонто-Харків, 2010 ст. 270—272
* ''Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті''' — (Серія Слобожанський світ) — Харків — Торонто, 2013 – 368с.
* ''Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті''' — (Серія Слобожанський світ) — Харків — Торонто, 2013 – 368с.


[[Категорія:Бандуристи]]
[[Категорія:Бандуристи]]
Рядок 24: Рядок 25:
[[Категорія:Українська діаспора]]
[[Категорія:Українська діаспора]]
[[Категорія:Майстри бандури]]
[[Категорія:Майстри бандури]]
[[Категорія:Українська діаспора США]]
[[Категорія:Українці США]]
[[Категорія:Персоналії:Детройт]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Померли в Детройті]]
[[Категорія:Померли в Детройті]]

Версія за 14:11, 24 грудня 2015

Юхим (Юрій) Приймак (25 березня 1905(19050325) — 29 травня 1981 Детройт, США) — конструктор та майстер бандур.

Життєпис

Юхим Приймак почав виготовляти бандури у Ґослярі (Німеччина), в майстерні братів Гончаренків. Показав великі здібності — його бандури мали найприємніший звук із всіх бандур, зроблених по конструкції братів Гончаренків. Після війни виїхав до Аргентини. Незабаром його запросила до Детройту Українська Капела бандуристів у 1968, де далі виробляв бандури для капели.

На бандурах Ю. Приймака грали бандуристи Української Капели бандуристів ім. Т. Шевченка, капела бандуристок при філії СУМу в Детройті, капела бандуристів ім. М. Леонтовича та численні солісти-бандуристи діаспори.

Світлини


Література

  • Мішалов В . Список майстрів бандури харківського типу // Г. М. Хоткевич — Бандура та її конструкція // Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Торонто-Харків, 2010 ст. 270—272
  • Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті' — (Серія Слобожанський світ) — Харків — Торонто, 2013 – 368с.